Процедурні особливості застосування деяких тестових методик

Розглянемо особливості застосування однієї з тестових процедур – теста семантичного диференціала. Ця шкальна техніка була запропонована у 1957 р. Ч.Осгудом та має за мету одержання від респондентів стандартизованих оцінок об’єктів, людей, ситуацій за допомогою набору полярних семипунктових шкал. У полюсах кожної із шкал розташовані поняття-антоніми – прикметники чи прислівники, наприклад “легке - важке”, “головне – другорядне”, “тепле – холодне” і т.п. Вважається, що для забезпечення оптимальної інформативності процедури необхідно застосовувати по меншій мірі 15 шкал.

Для отримання кінцевого результату порівнюються вибори, що зроблені респондентом як реакція на поняття-стимули по кожній з шкал. Такими стимулами можуть бути імена інших людей, назви певних соціальних явищ, процесів, об’єктів.

Наприклад, респондентам пропонують відзначити, з якими поняттями у кожного з них асоціюється стиль керівництва колективом, де вони працюють; для одержання відповідей їм пропонуються такі поняття-стимули: “ демократія”, “свобода”, “контроль”.

Нехай зразки відповідей одного з респондентів (для більшої наочності ми застосували лише 3 шкали) виглядають наступним чином:

	Демократія	Свобода	Контроль
1 шкала
2 шкала
3 шкала

Підрахуємо розбіжності у оцінках, по-перше, демократії та контролю по кожній з 3-х шкал: 6-6=0; 6-6=0; 5-4=1; далі–демократії та контролю:6-2=4;6-3=3; 4-2=2; та, нарешті, свободи та контролю: 6-2=4; 6-3=3; 5-2=3. Після цього підносимо ці різності у квадрат та сумуємо, внаслідок чого отримуємо 3 значення:

d_1-2=0+0+1 = 1;

d_1-3=16+9+4=29;

d_2-3=16+9+9=34.

Для розрахунку показника диференціалу сприйняття зазначених понять конкретним респондентом добуваємо корінь із кожного з трьох значень та в результаті отримуємо:

D_1-2 =1,0;

D_1-3 = 5,4;

D_2-3 = 6,0.

Як інтерпретувати подібну інформацію? Очевидно, що стиль керівництва колективом, в якому працює респондент, оцінюється ним скоріше як демократичний (це можна бачити вже з попередніх оцінок, що відображені у таблиці). Але подальші розрахунки дозволили встановити, як саме розуміє демократію даний респондент: найменшим є диференціал його сприйняття демократії та свободи (суб’єкт розглядає їх як взаємопов’язані явища), та одночасно зв’язки “демократія-контроль” (1-3) та “свобода-контроль” (2-3) є достатньо слабкими.

На відміну відшкальних технік, у проективних тестах стимульним матеріалом, як правило, виступають зображення певних об’єктів, людей, ситуацій. Наприклад, у тесті Роршаха це картки (5 кольорових та 5 чорно-білих) з нечіткими зображеннями, схожими на чорнильні плями. Особа, яка тестується, на прохання дослідника говорить, з чим у неї асоціюється кожне з зображень. При цьому принципового значення набуває те, чи бачить індивід пляму як деяке ціле чи акцентує увагу на її деталях; чи сприймає він форму, колір чи зображення руху; враховується також ступінь оригінальності/ банальності відповідей. У фрустраційному тесті Розенцвейга стимульним матеріалом є картки, які містять зображення людей, що опинилися у тих чи інших скрутних ситуаціях (наприклад, студент, якому бібліотекар відмовляє у видачі книг). Тематичний апперцептивний тест (ТАТ) передбачає застосування зображень різних сюжетів. Відповідаючи на запитання (наприклад, “Хто ця людина?”, “Що вона робить?”, “Що вона буде робити через певний проміжок часу?”) опитуваний складає повідомлення за зображеними сюжетами. Інтерпретації підлягають такі реакції індивіда, як зміна тону та коливання голосу, зміст історії, яку він складає за сюжетами (теми, проекції досліджуваного, зв’язок з його оточенням та ін.).

У випадку застосування методу незакінчених речень стимулом для одержання особистісних значень є та частина речення, яку необхідно завершити.

Наприклад, у дослідженні ставлення учнів до вчителів й відповідності ідеального та реального образів вчителя у анкеті учнів застосовувалися наступні незакінчені речення:

“Якщо у мене буде можливість стати вчителем... “

“Якби вчителем був Я...”

“Вчитель у моєму уявленні...”

“Я поважаю вчителя, який...”

Ставлення дітей до реальних, працюючих вчителів з’ясовувалося за допомогою таких речень:

“У моєму житті є вчитель...”

“Думка вчителя для мене...”

“Вчителі часто...”

“Іноді я думаю, що вчителі... ”

“Рідко зустрінеш вчителя...”

Процедура інтерпретації одержаної інформації полягала у виявленні домінуючих позицій відповідей та у з’ясуванні їх характеру (конкретні/загальні), спрямованості (позитивні, негативні, нейтральні), що дозволило визначити, яким учні бачать ідеального вчителя та наскільки цей образ розходиться з реальністю.

Одержали поширення проективні техніки й у соціологічних дослідженнях. Запитання проективного характеру включаються у опитувальники для проведення неструктурованих та напівструктурованих інтерв’ю. Наприклад: “Які п’ять подій у Вашому житті Ви б назвали найбільш значущими?”; “Назвіть п’ять осіб, які найбільшим чином вплинули на формування Вашої особистості”, “Вкажіть п’ять понять, з якими у вас асоціюється ваше майбутнє життя” і т.п..

Застосування різних модифікацій тестових методик є невід’ємною складовою сучасної дослідницької діяльності у мережі ЦССМ та у сфері соціальної роботи в цілому. Але безсумнівно вагомим є їх значення практично у будь-якій іншій сфері життєдіяльності людини. Так, у практиці соціального управління тести використовують для визначення ступеня професійної придатності працівників, сфери перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу, власно при підборі кадрів, а також у профорієнтаційній діяльності. У освітній сфері тестування є засобом перевірки ефективності тих чи інших навчальних методик, а також визначення рівня інтелектуальних здібностей, знань та вмінь учнів, їх підготовленості до певних видів діяльності (наприклад, навчання в вузі). Діагностування фахівцями психологічних якостей та психічних станів індивіда дозволяє сформулювати конкретні рекомендації з подолання життєвих негараздів, сприяння більш оптимальному виконанню певних соціальних, в тому числі й професійних функцій. Таким чином, тестові процедури за умов їх компетентного застосування є потужним засобом пізнання та вдосконалення людської природи та характеру взаємин між людьми у всіх сферах життєдіяльності.

Питання та завдання до теми

1. Розкрийте зміст, особливості та функції тестових процедур у соціальних дослідженнях.

2. Назвіть основні групи тестових процедур.

3. Виділіть компоненти стандартизованих тестових процедур.

4. В чому полягає призначення процедури адаптації тестових опитувальників?

5. Перелічіть критерії надійності результатів тестових вимірювань.

6. Наведіть приклади проективних технік, які використовують у соціальних дослідженнях з молодіжної проблематики.

7. Складіть проективний тест, спрямований на вивчення життєвих планів учнівської молоді.

8. Відношення респондента до понять "робота", "дозвілля", "зайнятість" було досліджено за допомогою тесту семантичного диференціалу за 3 шкалами. "Робота" отримала оцінки 5, 6 та 5; "дозвілля" - 4, 6, 6; "зайнятість" - 3, 5, 6. Підрахуйте диференціал сприйняття респондентом цих понять та зробить висновки.