Підготовка та проведення експертного опитування

В зв’язку з тим, що експерти є носіями інформації у її “концентрованому” вигляді, чисельність та склад групи експертів визначаються скоріше якісними, ніж статистичними показниками. На відміну від масового опитування, де достовірність інформації напряму залежіть від кількості опитаних, у експертних опитуваннях в зв’язку з високім рівнем компетентності опитуваних вагомою та обґрунтованою буде думка й одного, а тим більш групи експертів. При відборі експертів слід враховувати форму, у якій буде проводитися опитування, а також техніку опрацювання його результатів. Особливо підкреслюється важливість думки кожного експерта, тому необхідним є створення мотивації участі фахівця у дослідженні, зацікавленості у практичних результатах діяльності.

Відбір членів експертної групи зазвичай спирається на використання наступних критеріїв:

відповідність роду діяльності експерта завданням, що розв’язуються під час дослідження;

характер та рівень освіти; стаж роботи у відповідній сфері; посада, науковий ступінь та звання; досвід дослідницької та наукової діяльності у тої галузі соціальної роботи, до якої належіть розв’язувана проблема, та продуктивність експерта, яка виражається у кількості опублікованих робіт, винаходів, розробок та їх впроваджень;

рівень авторитетності фахівця серед колег чи у більш широких колах.

Бажано забезпечувати представництво у експертній групі як досвідчених фахівців із великим стажем роботи, так й більш молодих. Узагальнення досвіду проведення експертиз дозволило встановити, що, наприклад, молодь до 30-33 років сміливо береться за розв’язання проблем, однак може упускати деталі, що відображується на якості проробки проблеми. Приблизно до 45 років досягаються достатньо глибокі знання, але у вузькоспеціальних питаннях; зниження комплексності підходу щодо досліджуваної проблеми дещо компенсується детальністю її проробки. Після 45 знов формується здатність бачити проблему у широкий перспективі. Таким чином, формування змішаної в соціально-демографічному плані групи дозволяє поєднати енергійність молодих з професіоналізмом більш досвідчених спеціалістів.

Основними методами відбору експертів є метод самооцінки, колективної оцінки, аналітичний, експериментальний.

Процедура одержання самооцінок, як правило, здійснюється за декількома напрямками, що в результаті дозволяє розрахувати сукупний індекс компетентності експертів (І_к). Його складовими можуть бути:

I₁ – самооцінка рівня теоретичних знань експерта;

I₂ - самооцінка рівня практичних навичок;

I₃ - самооцінка прогностичних здібностей

I_к = I₁ + I₂ + I₃ / 3

Оцінювання експертами своїх знань, досвіду та здібностей здійснюються за ранговою шкалою з позиціями “високий”, “середній”, “низький”. Цим позиціям приписуються числові значення в залежності від меж коливань індексу, які задаються дослідником. Наприклад, якщо значення індексу будуть знаходитися у межах від “0” до “1”, першій позиції приписується значення “1”, другій – “0,5”, третій – “0”.

Наприклад, експерт оцінив рівень своїх теоретичних знань як “високий”, практичних навичок - як “середній”, прогностичні здібності як “середні”. Розрахуємо індекс його компетентності:

І_к = 1+0,5+0,5 /3 = 2/3» 0,7

Можна зробити висновок, що одержане значення індексу є вищим за середнє.

Застосування методу самооцінок порушує проблему їх завищення. Однак, як відзначають спеціалісти “досвід чисельних експертиз у нас та за кордоном показує, що групи з високою самооцінкою, як правило, помиляються в своїх судженнях при проведенні експертизи менш за інші” [16, с.35].

Метод колективної оцінки може застосовуватися за умови, якщо експерти знайомі друг з другом, тобто мають підстави виносити оціночні судження щодо професійних якостей колег. Найбільш зручним засобом одержання колективних оцінок є соціометричне опитування, коли кожен з опитуваних вибирає з запропонованого списку прізвища найбільш компетентних, на його погляд, колег (як правило, кількість можливих виборів обмежується). Фахівці, які одержали найбільшу кількість голосів, зараховуються до експертної групи.

Аналітичний метод дозволяє сформувати групу експертів за результатами ознайомлення з тією інформацію, що стосується їх професійної діяльності, соціальних та демографічних характеристик.