Методичні поради до вивчення теми. Необхідно звернути увагу на те, що якщо в періодичній системі елементів Д.І

Необхідно звернути увагу на те, що якщо в періодичній системі елементів Д.І. Менделєєва провести діагональ від берилію до астату, справа вверх по діагоналі будуть знаходитися елементи-неметали (виключаючи елементи побічних підгруп), а зліва внизу – елементи-метали (до них відносяться елементи побічних підгруп). Елементи, які знаходяться на поруч діагоналі проявляють двоїстий характер. У даний час у періодичній системі Д.І.Менделєєва знаходиться 110 елементів, з яких 88 відносять до металів. Групи I А, II А, III А майже повністю складаються з металів (за винятком бору). Нижні місця у інших А – групах займають метали (олово, свинець, бісмут, полоній). Крім того із металів складаються В – групи періодичної системи. Усі f- елементи також відносяться до металів.

Слід запам’ятати, що для металів характерні загальні фізичні властивості: 1) Твердий агрегатний стан (крім ртуті). Він обумовлюється міцністю просторової кристалічної решітки. Найтвердішими є прості речовини металів VI В групи, найм’якішими – прості речовини I А групи; 2) Металічний блиск – результат відбиття світлових променів. Чим менше світла поглинає метал, тим яскравіший блиск. Срібло і паладій мають найінтенсивніший блиск тому використовуються для виготовлення дзеркал; 3) Здатність відбивати радіохвилі, на чому заснована радіолокація; 4) Електропровідність – одна з найхарактерніших властивостей металів. Найкращими провідниками є срібло і мідь, найгіршими – свинець і ртуть. При нагріванні електропровідність зменшується, при охолодженні – збільшується, біля абсолютного нуля спостерігається зверхпровідність; 5) Теплопровідність. Найбільша теплопровідність спостерігається у металів з високою електропровідністю (срібло, мідь); 6) Пластичність, тобто здатність легко деформуватися. Найбільш пластичними є золото, срібло, мідь. Із 1г золота можна витягнути проволоку довжиною в 3км; 7) Магнітні властивості. Діамагнітні метали виштовхуються із магнітного поля (мідь, срібло, золото, цинк, кадмій, ртуть, цирконій). Парамагнітні метали втягуються магнітним полем (хром, молібден, вольфрам, марганець, титан, платина та ін.). Феромагнетики – це метали, які мають особливо високу магнітну чутливість (залізо, кобальт, нікель).

Дуже важливим є те, що внутрішня будова металів обумвлює їх хімічні властивості. У вузлах просторової кристалічної решітки металу правильно розташовані позитивні іони, а між ними переміщаються вільні електрони, які називаються “ електронний газ ”. Ці електрони забезпечують зв’язок між іонами і перетворюють кристал металу в одне ціле. Внутрішня будова металів дає можливість пояснити їх загальні фізичні і хімічні властивості. Так, наприклад, пластичність металів обумовлена тим, що під дією зовнішніх факторів одні шари іонів у кристалах легко зміщуються по відношенню до інших без руйнування. Висока електропровідність і теплопровідність металів обумовлена наявністю у кристалах вільних електронів, які направлено переміщуються при дії електричного поля, та які є переносниками тепла від нагрітих шарів кристала до холодних. Фотоелектричний ефект, тобто властивість металів викидати електрони під дією електромагнітних хвиль, обумовлена тим, що валентні електрони слабо утримуються атомами. Загальні хімічні властивості металів обумовлені особливостями будови їх атомів: порівняно великими розмірами атомів, значною віддаленістю зовнішніх електронів від ядра і слабкими зв’язками з ними. Характерною хімічною властивістю усіх металів є їх відновлювальна активність, тобто здатність атомів легко віддавати валентні електрони і перетворюватися на позитивні іони. Для металів типові низькі іонізаційні потенціали. Атоми металів не мають спорідненості до електрона, не приєднують електрони, не перетворюються в електронегативні іони, не проявляють окислювальні властивості.

Слід звернути особливу увагу на будову електронних оболонок атомів елементів-металів.