Классификация строительных организаций 2 страница

Передача майна здійснювалася міністерствами та відомствами Ук­раїни, органами, уповноваженими управляти державним майном. Встанов­лювалася процедура передачі майна до комунальної власності по вертикалі місцевих рад та їхніх виконкомів. Розмежування майна між власністю обла­стей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпо­рядкування, районів у містах Києві та Севастополі здійснювали облвиконко­ми, Київський та Севастопольський міськвиконкоми.

Розмежування майна між власністю районів, міст обласного підпоряд­кування і власністю районів у містах, містах районного підпорядкування, сіл і селищ здійснювали відповідно міські та районні виконавчі комітети.

Передача майна здійснювалась безоплатно. У процесі формування ко­мунальної власності визначено право обласної комунальної власності, право районної комунальної власності, право міської комунальної власності, право районної в місті комунальної власності, право сільської та селищної кому­нальної власності.

Перелік об'єктів права комунальної власності територіальної громади визначає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Рухоме і нерухоме майно, інші об'єкти права комунальної власності громадського користування, які мають важливе значення для життєзабезпе­чення села, селища, міста, задоволення потреб територіальної громади та для збереження історико-культурних об'єктів визначаються територіальною громадою як об'єкти виключного права комунальної власності.

До об'єктів виключного права комунальної власності, зокрема, мо­жуть бути віднесені:

• землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, пасовища, сінокоси, набережні, парки, міські ліси, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів), а також землі, надані для розміщення будинків органів дер­жавної влади та органів місцевого самоврядування;

• землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

• річки, водойми та їх береги;

• кладовища;

• пам'ятки історії та архітектури;

• природні ландшафти та заповідники;

• інші об'єкти, перелік яких встановлює територіальна громада або відповідна рада.

Об'єкти виключного права комунальної власності не можуть бути відчужені в будь-який спосіб, а їх перелік встановлюється статутом тери­торіальної громади.

Територіальні громади можуть мати спільну власність об'єкти, що за­довольняють спільні потреби територіальних громад, об'єкти права кому­нальної власності, а також кошти місцевих бюджетів, які за рішенням двох або кількох територіальних громад, відповідних органів місцевого самовря­дування об'єднуються на договірних засадах для виконання спільних про­ектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій.

Територіальна громада безпосередньо або через органи місцевого само­врядування володіє, користується і розпоряджається належним їй на основі права комунальної власності рухомим і нерухомим майном, коштами та

іншими об'єктами з метою забезпечення надання необхідних громадських послуг. Так, відповідно до закону, територіальна громада - власник кому­нального майна, може здійснювати з об'єктами комунальної власності будь-які господарські операції, передавати їх у постійне або тимчасове користу­вання фізичним та юридичним особам, здавати в оренду, вносити як частку до статутного фонду підприємств та акціонерних товариств, продавати, ку­пувати, використовувати як заставу, приватизувати, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів комунальної влас­ності, тцо приватизуються або передаються в користування та оренду тощо.

Органи місцевого самоврядування з метою забезпечення умов для на­дання громадських послуг на належному рівні можуть продавати, купувати, резервувати земельні ділянки, здавати їх в оренду, використовувати в якості застави, передавати їх як внески до статутних фондів (капіталів) акціонер­них товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, кооперативів, фінансово-кредитних установ та інших підприємств і організацій.

Виконавчі органи місцевого самоврядування у встановленому законом порядку створюють, реорганізують та ліквідують комунальні підприємства, установи та заклади, визначають цілі їх діяльності га організаційні форми, затверджують статути створюваних ними підприємств, організацій та уста­нов. Відповідно до закону, вони регулюють ціни та тарифи на продукцію та послуги створених підприємств, взаємовідносини цих підприємств із відповідним бюджетом, встановлюють порядок використання прибутку, контролю за ефективністю використання належного підприємствам майна, веденням фінансово-господарської діяльності, призначають та звільняють керівників таких підприємств, заслуховують звіти про їх діяльність, делегу­ють своїх представників до спостережних рад господарських товариств, част­ка капіталу яких належить органам місцевого самоврядування.

Управління об'єктами права комунальної власності здійснюють вико­навчі органи місцевого самоврядування або інші уповноважені ними юри­дичні та фізичні особи.

Управління об'єктами права спільної власності територіальних громад здійснюють за рішенням районних, обласних рад районні, обласні державні адміністрації.

Для управління об'єктами права спільної власності сільськими, селищ­ними, міськими радами можуть бути створені відповідні органи управління.

Право комунальної власності територіальної громади, відповідно до статті 13 Конституції України захищається законом на рівних умовах з пра­вами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не мо­жуть бути вилучені в територіальних громад і передані іншим суб'єктам пра­ва власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідно­го рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, пе­редбачених законом.

Матеріальні та фінансові ресурси, які перебувають у комунальній власності, є надбанням територіальної громади. Правовий режим майна ко­мунальної власності визначається законодавством України. Комунальна власність на рівних правах із державною, приватною та іншими формами власності визначається і захищається законом. Суб'єктом права комунальної власності є територіальна громада, а від її імені - представницький ор­ган місцевого самоврядування, який володіє, користується і розпоря­джається комунальним майном на основі законодавства України та стату­ту поселення.

Представницькі органи місцевого самоврядування можуть самостійно визначати перелік об'єктів, майна, яке входить до складу комунальної влас­ності. При цьому їхні рішення може бути оскаржено в судовому порядку. По­рядок вилучення об'єктів та майна в комунальну власність здійснюється на основі викупу. Органи місцевого самоврядування мають переважне право на викуп майна в комунальну власність.

Управління майном комунальної власності здійснюють виконавчі ор­гани місцевого самоврядування, а також інші уповноважені юридичні та фізичні особи. Виконавчі органи місцевого самоврядування, відповідно до закону, можуть здійснювати з об'єктами комунальної власності всі майнові операції, передавати їх у постійне або тимчасове користування фізичним та юридичним особам, здавати в оренду, вносити як частку до статутних фондів підприємств (господарських товариств), продавати і купувати, використову­вати як заставу, приватизувати, визначати в угодах та договорах умови вико­ристання і фінансування об'єктів комунальної власності, що приватизують­ся та передаються в користування й оренду.

Органи місцевого самоврядування можуть продавати, купувати і ре­зервувати земельні ділянки, здавати їх в оренду, використовувати як заста­ву, передавати їх як внески до статутних фондів (капіталів) акціонерних то­вариств, товариств із обмеженого відповідальністю, кооперативів, фінансово-кредитних установ та інших підприємств і організацій.

Виконавчі органи місцевого самоврядування утворюють, реорганізу­ють та ліквідують комунальні підприємства, організації та установи відповідно до законодавства, а також визначають мету, порядок діяльності та організаційні форми, затверджують статути створюваних ними підприємств, організацій та установ. Вони регулюють ціни й тарифи на відповідну про­дукцію та послуги створених ними підприємств, їхні взаємовідносини з бю­джетом місцевого самоврядування, встановлюють порядок використання прибутку, контролю за ефективністю використання їхнього майна та веден­ня фінансово-господарської діяльності, призначають і звільняють керівників таких підприємств, заслуховують звіти про їхню діяльність.

Особливості правового режиму майна, що передається виконавчим ор­ганом місцевого самоврядування в управління юридичним і фізичним осо­бам, визначаються представницьким органом місцевого самоврядування на підставі закону про правовий режим коштів і майна комунальної власності. Володіння майном і фінансовими ресурсами комунальної власності може здійснюватися на правах власності, на правах господарського відання, на правах оперативного управління. Створені органами місцевого самовряду­вання комунальні підприємства, фірми, фонди й асоціації, акціонерні това­риства наділяються правом господарського відання майном, яке закріплюється за цими суб'єктами господарювання.

Володіння комунальним майном на підставі права господарського відання передбачає певні обмеження. Суб'єкт господарювання, котрий во­лодіє комунальним майном на основі права господарського відання, не має права продавати, здавати в оренду, використовувати його як заставу, переда­вати таке майно як внесок до статутного капіталу господарських акціонер­них товариств чи приймати інші акти щодо розпорядження закріпленим за ним майном без згоди власника в особі територіальної громади чи ради (представницького органу). Суб'єкти, які володіють комунальним майном на підставі права господарського відання, відповідають за своїми зобов'язан­нями коштами та майном, що є в їхньому володінні.

Володіння комунальним майном на основі права оперативного уп­равління належить організаціям та установам (заклади охорони здоров'я, освіти, культури, соціального захисту та ін.), які утримуються за рахунок коштів бюджету органів місцевого самоврядування. Установи та організації, які здійснюють володіння комунальним майном на підставі права оператив­ного управління, не можуть розпоряджатися закріпленим за ними майном і мають право на здійснення господарської діяльності в межах, визначених за­конодавством і статутами, а також право самостійно розпоряджатися дохо­дами від такої діяльності і майном, придбаним за рахунок цих доходів. Кому­нальна установа чи організація відповідає за своїми зобов'язаннями кошта­ми, що є в її розпорядженні. Коли немає або недостатньо таких коштів, за її зобов'язаннями відповідає власник (орган місцевого самоврядування).

Кошти місцевого бюджету, позабюджетних, цільових і валютних фондів використовуються на правах оперативного управління, якими наділяється міський, сільський та селищний голова, котрий є розпорядни­ком цих коштів.

Визначено правовий режим коштів та майна, що перебуває в спільній власності органів місцевого самоврядування.

Територіальні громади різних поселень можуть приймати рішення про створення спільних комунальних підприємств та організацій, про об'єднан­ня коштів для реалізації спільних соціально-економічних програм. Порядок використання коштів і майна, що перебуває у спільній власності органів місцевого самоврядування, визначається відповідними договорами.

Трете. Запропоновано порядок формування складу об'єктів майна ко­мунальної власності. Склад та перелік об'єктів майна комунальної власності самостійно визначається представницькими органами місцевого самовряду­вання в містах, селах, селищах та в інших поселеннях.

У комунальній власності можуть бути: житловий та нежитловий фонди, що належать місцевим радам, а також житловий і нежитловий фон­ди, що перебувають на балансі підприємств, організацій та установ, які є в державних та в інших формах власності; об'єкти соціальної інфраструкту­ри, дошкільні, позашкільні заклади, школи, педагогічні училища, техніку­ми, школи-інтернати, будинки вчителя, підприємства для обслуговування закладів освіти; лікарні, пологові будинки, госпіталі, диспансери, поліклініки, санаторії, станції переливання крові, станції швидкої допомо­ги, будинки дитини, аптеки, магазини аптечні та оптики, об'єкти соціально­го обслуговування, будинки-інтернати для пристарілих та інвалідів, лікарні, амбулаторії, фельдшерсько-акушерські пункти, медичні училища та інші установи й організації, які перебувають як у власності територіаль­них громад, так і на балансі підприємств та організацій державної власності; об'єкти фізичної культури та спорту, стадіони, палаци спорту, спорі зали, басейни, стрілецькі тири, спортивні майданчики, спортивні школі спортивні бази незалежно від відомчого підпорядкування; заклади культури, кіно-, відеопрокату, концертні організації, театри, музеї, бібліотек! парки, зоопарки, атракціони, училища, заклади підвищення кваліфікації, об'єкти торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування ж залежно від відомчого підпорядкування; ремонтно-будівельні організації водопровідно-каналізаційне господарство, житлове господарство, теплої господарство незалежно від відомчого підпорядкування; міський електричний та автомобільний транспорт, шляхи та об'єкти шляхового господарства місцевого значення, підприємства матеріально-технічного постачанні які обслуговують місцеве господарство, об'єкти ремонтно-шляхового господарства, готелі та готельне господарство, зелене господарство, об'єкти ритуального обслуговування; підприємства місцевих та сільських електричних мереж зовнішнього освітлення, газове господарство, підприємства будівництва, агропромислового комплексу, зв'язку, місцевої промисловості та промисловості будівельних матеріалів, поліграфічної промисловості; інфраструктура річкового та морського транспорту, майно органі місцевого самоврядування.

До складу об'єктів майна комунальної власності можуть належати і інші об'єкти та майнові комплекси, які мають важливе значення для соціально-культурного й економічного розвитку відповідних поселень та надані послуг територіальній громаді.

Четверте. Визначено шляхи, на основі яких набувається право комунальної власності міста, села та селища України. Органи місцевого самоврядування формують склад об'єктів комунальної власності самостійно. Paди затверджують перелік майна, що належить до комунальної власності, і підставі концепції комунальної власності та Закону "Про правовий режим майна комунальної власності". Об'єкти, визначені як майно комунальної власності, можуть бути передані територіальним громадам з державної власності органами, уповноваженими здійснювати управління майном державної власності у визначеному Законом порядку, або викуплені з інших форм власності органами місцевого самоврядування на підставі права переважного викупу. Об'єкти комунальної власності можуть бути створені за рахунок коштів бюджетів місцевого самоврядування, а також позабюджетних, цільових, валютних фондів та інших ресурсів.

У зв'язку з прийняттям у 1996 р. Конституції України і запровадженням комунальної форми власності як власності територіальної громади перелік майна, що передається з державної власності (з колишньої загальнодержавної власності та власності адміністративно-територіальних одиниць до комунальної власності міст, сіл та селищ, затверджується постанові Кабінету Міністрів України, а практичні заходи з відчуження державі власності (роздержавлення) здійснюються Кабінетом Міністрів У країни: Фондом державного майна України поетапно у визначені строки.

У постанові уряду України передбачаються переліки майна, що пер дається у власність відповідно міст Києва та Севастополя, обласних центр

та міст із населенням більш як 100 тис. осіб, міст обласного значення, міст ра­йонного значення, сіл та селищ.

На підставі затверджених переліків майна комунальної власності міські, сільські та селищні ради самостійно визначають склад об'єктів кому­нальної власності міста, села та селища. Після розгляду затверджених рада­ми переліків об'єктів майна комунальної власності Фонд державного майна України та його регіональні відділення за участю Міністерства економіки України готують подання до Кабінету Міністрів України, па основі яких Кабінет Міністрів України приймає постанови про передачу них об'єктів у комунальну власність відповідних міст, сіл та селищ. Передача об'єктів здійснюється Фондом державного майна України і супроводжується надан­ням міським, сільським та селищним органам місцевого самоврядування актів на право власності па колений об'єкт. Переданим до комунальної влас­ності вважається об'єкт майна після надання органу місцевого самовряду­вання акта на право його власності. Акти оформляються і надаються Фон­дом державного майна України. Після передачі до комунальної власності підприємств, організацій, установ, інших об'єктів майна вони підлягають реєстрації у встановленому законодавством порядку.

П'яте. Визначено порядок вилучення (викупу) об'єктів і майна кому­нальної власності органами державної влади. Об'єкти і майно комунальної власності не може бути вилучене (відчужене) без згоди територіальної гро­мади або представницького органу місцевого самоврядування від їхнього імені. Передача об'єктів та майна комунальної власності до інших форм влас­ності здійснюється виключно за рішенням представницького органу місце­вого самоврядування і, як правило, на засадах купівлі-продажу за цінами, які складаються на ринку нерухомості, майна та землі. Відчуження об'єктів і майна комунальної власності, що мають особливо важливе значення для те­риторіальної громади, здійснюється лише за рішенням місцевого референду­му. Перелік таких об'єктів затверджується рішенням представницького орга­ну місцевого самоврядування або в статуті місцевого самоврядування.

Об'єкти і майно комунальної власності, що за рішеннями представ­ницького органу місцевого самоврядування передаються для забезпечення діяльності державних органів законодавчої, виконавчої й судової влади, та з метою надання об'єктам загальнонаціонального статусу (в разі клопотання відповідних органів), передаються до державної власності на безоплатній ос­нові. Відповідні органи державної влади в таких випадках компенсують до­даткові видатки органів місцевого самоврядування у зв'язку з передачею об'єктів та майна до державної власності. Процедура безоплатної передачі майна комунальної власності до державної власності визначається Кабіне­том Міністрів України.

Шосте. Запропоновано запровадити право примусового викупу зе­мельних ділянок у комунальну власність. Органи місцевого самоврядування наділяються правом примусового викупу земельних ділянок у комунальну власність. Рішення про примусовий викуп земельних ділянок у комунальну власність приймається за наявності громадських потреб. Власника земельної ділянки має бути повідомлено про таке рішення не пізніше ніж за рік до мо­менту викупу.

Рішення про примусовий викуп підлягає реєстрації у відповідних ор­ганах виконавчої влади. Викупна ціна на земельні ділянки встановлюється на підставі угоди між власником і органом місцевого самоврядування. У разі незгоди власника на продаж земельної ділянки або якщо не досягнуто угоди про ціну земельної ділянки, орган місцевого самоврядування подає позов до суду про примусовий викуп земельної ділянки (на основі судового рішення).

Коли ж викуп земельної ділянки в комунальну власність неможливий без припинення права власності на нерухоме майно, розміщене на ній, воно підлягає примусовому викупу або розпродажу на публічних торгах. Таке майно підлягає примусовому викупу лише за умови, що орган місцевого са­моврядування доведе суду неможливість використання для громадських по­треб земельної ділянки, що викупляється, без припинення права власності на розміщене на ній майно.

Сьоме. Визначено особливості здійснення приватизації майна кому­нальної власності. Територіальна громада безпосередньо через референдум або за рішенням представницького органу місцевого самоврядування прий­має рішення про доцільність, форми та про строки приватизації майна кому­нальної власності на засадах законодавства України про приватизацію. При­ватизація комунального майна здійснюється па основі програм приватизації, самостійно розроблених виконавчими органами місцевого самоврядування і затверджених територіальними громадами або їхніми представницькими ор­ганами.

Програми приватизації майна комунальної власності не включаються до складу програм приватизації об'єктів державної власності. Органи місце­вого самоврядування самостійно створюють і керують діяльністю відповідних підрозділів, які здійснюють приватизацію майна комунальної власності. Фонд державного майна організовує методичне забезпечення діяльності органів приватизації майна комунальної власності.

Органи державної влади не встановлюють обов'язкових завдань з при­ватизації майна комунальної власності. Кошти від приватизації об'єктів і май­на комунальної власності зараховуються виключно до бюджету інвестицій та розвитку органу місцевого самоврядування тієї територіальної громади, у власності якої перебувають відповідні об'єкти та майно. Органи державної влади в особі Фонду державного майна України та інших уповноважених ор­ганів здійснюють нагляд за відповідністю законодавству розроблених і за­тверджених програм приватизації майна комунальної власності, порядку ут­ворення та складу комісій з приватизації й оціночних комісій, дотриманням законодавства в частині забезпечення прав громадян у процесі приватизації.

Члени територіальної громади можуть у судовому порядку оскаржува­ти рішення органів місцевого самоврядування з питань приватизації в разі порушення законодавства про приватизацію. Органи, що здійснюють нагляд за діяльністю місцевого самоврядування в процесі приватизації, можуть звергатися до суду з поданнями про скасування рішень органів місцевого са­моврядування, що суперечать законодавству.

Восьме. З урахуванням зарубіжного досвіду запропоновано встановити обмеження щодо розпорядження майном комунальної власності. Кошти та майно комунальної власності не може бути використано як внесок до статутного фонду (капіталу) торговельних, промислових та інших підприємств, діяльність яких спрямована виключно на отримання прибутку і не пов'язана з наданням послуг, якими мають забезпечувати органи місцевого самовряду­вання жителів відповідних міських, селищних і сільських поселень. Кому­нальне майно й кошти можуть використовуватися як з метою надання по­слуг територіальній громаді, так і з метою отримання прибутку. Використан­ня майна та коштів комунальної власності з метою отримання прибутку доз­воляється лише за умови підпорядкування мети отримання прибутку за­вданням надання послуг територіальній громаді.

Майно комунальної власності не може бути приватизоване або іншим способом відчужене, якщо наслідком цього стане скорочення обсягу й погіршення якості послуг, що надаються населенню цими об'єктами кому­нальної власності, або якщо внаслідок цього буде зменшено надбання грома­ди. Водночас не допускається неефективне використання коштів і майна ко­мунальної власності.

Дев'яте. Визначено відповідальність органів місцевого самоврядуван­ня у сфері розпорядження майном комунальної власності. Органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки функціонування й діяльності всіх підприємств, організацій та установ, що перебувають у кому­нальній власності, а також тих підприємств, у капіталі яких частка майна ко­мунальної власності перевищує 50%.

Представницький орган (рада) є стороною в усіх майнових операціях та угодах, за наслідками яких виникають майнові та фінансові зобов'язання, підписані міським, сільським та селищним головою від його імені, і несе відповідальність за ці операції та угоди.

Десяте. Запропоновано механізм делегування функцій управління ко­мунальною власністю. Територіальні громади, представницькі органи місце­вого самоврядування міст, сіл та селищ можуть приймати рішення про деле­гування функцій управління окремими об'єктами комунальної власності об­ласним та районним державним адміністраціям, які здійснюють ці повнова­ження за рішеннями обласних та районних рад, а також іншим уповноваже­ним органам.

Міські ради міст обласного значення можуть приймати рішення про делегування функцій управління окремими об'єктами комунальної влас­ності обласним державним адміністраціям. Сільські, селищні ради та ради міст районного значення можуть приймати рішення про делегування функцій управління окремими об'єктами комунальної власності районним державним адміністраціям. Міські, сільські та селищні ради з власної ініціативи можуть відкликати рішення про делегування функцій управління окремими об'єктами комунальної власності обласним та районним держав­ним адміністраціям. Територіальні громади можуть делегувати функції уп­равління майном комунальної власності створеним ними асоціаціям та іншим органам.

Здійснення делегованих функцій управління окремими об'єктами ко­мунальної власності забезпечується обласними та районними державними адміністраціями на договірних засадах із міськими, сільськими та селищни­ми радами. У разі об'єднання кількох територіальних громад або створення

об'єктів комунальної власності, що надають послуги кільком територіаль­ним громадам, місцеві ради можуть створювати міжкомунальні органи, кот­рим делегуються функції управління вказаними об'єктами комунальної власності.

Одинадцяте. Пропонується запровадити такі форми власності, як власність області та району. Власність області та району є різновидом колек­тивної власності. Суб'єктом права власності області та району є, відповідно, населення області й району, а від його імені обласні та районні органи місце­вого самоврядування - обласні та районні ради.

Обласні та районні ради формують власність областей і районів на ос­нові майна, що передається до цієї власності з державної власності України. Перелік майна, що передається до власності областей і районів, затверд­жується постановою Кабінету Міністрів України. У постанові визначається перелік майна, що передається до власності областей, і перелік майна, яке пе­редається до власності районів.

Обласні та районні ради своїми рішеннями делегують управління власністю областей і районів відповідним державним адміністраціям. Відчу­ження майна, що належить до власності областей і районів, здійснюється на засадах, передбачених для комунальної власності. Майно власності областей і районів забезпечує виконання функцій, покладених на обласні та районні ради, і приватизації не підлягає.

Дванадцяте. Визначено порядок функціонування комунальної власності міст з районним поділом, міст Києва та Севастополя. Суб'єктом права кому­нальної власності в містах з районним поділом є міська територіальна громада, а від її імені - міська рада. У випадках, визначених Конституцією України, суб'єктом права комунальної власності є територіальна громада району в місті.

Територіальна громада міста, а від її імені - міська рада можуть прий­мати рішення про передачу окремих функцій управління об'єктами кому­нальної власності чи окремими об'єктами цієї власності районним органам влади або органам влади інших адміністративних одиниць, котрі функціону­ють у системі міського самоврядування.

Міста Київ і Севастополь мають власну комунальну власність. Суб'єкта­ми її права є територіальні громади цих міст, а також територіальні громади районів, а від їхнього імені - відповідні міські та районні ради. Управління ко­мунальною власністю в містах Києві та Севастополі здійснюється відповідни­ми виконавчими органами місцевого самоврядування. Окремі функції уп­равління комунальною власністю Київська і Севастопольська міські ради мо­жуть делегувати відповідним міським державним адміністраціям.

Тринадцяте. Визначено особливості формування комунальної влас­ності в Автономній Республіці Крим. Автономна Республіка Крим володіє, користується і розпоряджається майном, що передається у власність Авто­номної Республіки Крим. Територіальні громади, розміщені на території Ав­тономної Республіки Крим, формують комунальну власність на загальних умовах, визначених для всіх органів місцевого самоврядування в Україні. Майно державної власності передається в комунальну власність тери­торіальних громад Автономної Республіки Крим, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України про формування комунальної власності міст, сіл, селищ та інших поселень в Україні.

Майно комунальної власності територіальних громад в Автономній Республіці Крим не може бути вилучене (викуплене) у власність автономії без згоди відповідних представницьких органів місцевого самоврядування.

Майно власності Автономної Республіки Крим формується після виз­начення в законодавчому порядку сфер відання та компетенції Автономної Республіки Крим. Переліки майна, що передається у власність Автономної Республіки Крим, визначаються постановою Кабінету Міністрів України. Передача об'єктів у власність Автономної Республіки Крим із державної власності України здійснюється Фондом державного майна України на підставі постанов Кабінету Міністрів України.

Чотирнадцяте. З урахуванням особливостей економічної діяльності ор­ганів місцевого самоврядування запропоновано надати їм право створення гос­подарюючих суб'єктів, заснованих на комунальній формі власності. Органи місцевого самоврядування можуть створювати підприємства, фірми та ком­панії, засновані як комунальна власність у формі унітарних комунальних підприємств, товариств з обмеженою відповідальністю, акціонерних товариств.

10.3. Види комунальних підприємств

Унітарним є комунальне підприємство, не наділене правом власності на закріплене за ним майно. Майно такого підприємства є неподільним і не може бути розподілене на частки, паї. Не можуть мати часток, паїв у такому підприємстві і його працівники. Майно унітарного комунального підприємства використовується на підставі права господарського відання або на підставі права оперативного управління.