Классификация строительных организаций 10 страница

Одними з перших таку систему запровадили у містах Луцьку, Хмель­ницьку, Кременчуці та Києві. У більшості міст їх створення базувалось на однакових засадах і мало на меті вирішення одних і тих же проблем:

• прискорити швидкість проходження комунальних платежів та забез­печити їх надходження на рахунки комунальних підприємств у по­вному обсязі;

• знизити собівартість та трудомісткість робіт з формування платіжних документів, їх прийому, обробки, обліку та контролю;

• стимулювати громадян до оплати спожитих послуг та зменшення рівня заборгованості - споживачам забезпечено можливість оплачу­вати всі комунальні послуги з найменшими зусиллями і в одному пункті прийому платежів;

• підвищити оперативність, повноту та достовірність інформації про комунальні платежі, пільги та житлові субсидії;

• створити перспективи у плануванні та формуванні доходів від ринку комунальних послуг за рахунок оперативного надходження та оброб­лення інформації з питань вартості послуг, надання пільг та субсидій.

Завданням автоматизованих систем збору та оброблення платежів за житлово-комунальні послуги є інтеграція та розподіл інформаційних та фінансових потоків між житлово-комунальними підприємствами, відділами житлових субсидій, пунктами прийому комунальних платежів. Для запрова­дження автоматизованої системи збору платежів мають бути вирішені такі завдання:

• інтеграція баз даних нарахувань за послуги житлово-комунальних підприємств;

• реалізація задачі обміну даними з базами даних відділів житлових субсидій;

• реалізація задачі обміну даними про нарахування та оплату послуг з базами даних житлово-комунальних підприємств;

• інтеграція бази нарахувань та бази платежів за послуги;

Залежно від конкретних умов та завдань можна виділити такі особли­вості реалізації автоматизованих систем збору платежів:

• використання визначених пунктів сплати (де встановлюються спеціальні програмні засоби і організується електронний зв'язок з розрахунковим центром) або всіх можливих установ прийому пла­тежів (відділень зв’язку, відділень банків);

• формування і друкування рахунків (квитанцій до сплати) для вру­чення споживачам або застосування електронних квитанцій для роздрукування в момент оплати;

• способи передачі інформації про нарахування та оплату (інтерактив­ний, тобто негайно після оплати послуг, або регулярний, із встановле­ною періодичністю, наприклад щоденно);

• використання засобів передачі інформації (електронна пошта, диске­ти, виділені лінії зв'язку);

• місце і форми розщеплення отриманих платежів між надавачами по­слуг (спеціальний транзитний рахунок розрахункового центру, ра­хунки уповноважених банків).

При створенні і впровадженні автоматизованих систем збору платежів необхідно вирішити ряд проблем, пов'язаних з унікальністю реалізації систе­ми автоматизації збору платежів для кожного міста, необхідністю розробки оптимальної схеми інформаційних та фінансових потоків, реалізації засобів адаптації наявних програмних засобів автоматизації абонентських служб ко­мунальних підприємств та конвертації даних про нарахування й оплату по­слуг. На першому етапі впровадження системи автоматизації обов'язково має бути вирішене завдання синхронізації даних про всіх споживачів з різних комунальних підприємств. Оскільки такі системи багато­функціональні, то значна роль належить зовнішнім інформаційним зв'язкам, мають бути вироблені організаційні та адміністративні заходи по реалізації системи. Необхідна постійна координація зусиль усіх учасників системи збору платежів з боку органів місцевої влади.

Механізми реалізації систем автоматизації збору платежів за житлово-комунальні послуги містять широкі можливості для подальшого розширен­ня електронних засобів отримання даних.

Особлива роль систем автоматизації збору платежів полягає в тому, що вони відкривають нові можливості для інформаційно-аналітичного оброб­лення отриманих даних, оперативного формування звітів про рівень збору платежів за комунальні послуги і стан заборгованості за послуги, аналізу, прогнозування і планування розвитку житлово-комунального господарства. За накопиченими даними можна аналізувати вплив соціальних, еко­номічних, політичних факторів на стан оплати житлово-комунальних по­слуг.

Комплексна автоматизована система розрахунків населення за жит­ло та комунальні послуги у м. Києві. Головний інформаційно-обчислюваль­ний центр Київської міської державної адміністрації (ГІОЦ) почав впровад­ження та експлуатацію цієї системи в 1997 р. Система розрахунків населен­ня за житло та комунальні послуги є частиною автоматизованої технології управління житлово-комунальним господарством міста і чудовим прикла­дом централізованого варіанту вирішення проблеми. Головною метою ство­рення системи було прискорення обігу грошових коштів в організаціях житлово-комунального господарства при збереженні єдиної розрахункової кви­танції. єдиної загальноміської бази даних квартиронаймачі» та збереження можливості сплати по квитанції в будь-якій банківській організації м. Києва. У ході реорганізації до центру було передано від ЖЕКів функції по розподілу та перерахуванню коштів.

• ГІОЦ, обслуговує понад 800 тис. особистих рахунків платників за житло та комунальні послуги. Ваза даних підприємств постачаль­ників комунальних послуг охоплює понад 420 підприємств. Центр співпрацює з 92 банками.

• Створена Центром автоматизована система розрахунків населення за житло та комунальні послуги визнана однією з кращих в Україні. Ця система призначена для забезпечення централізованого збору пла­тежів населення міста за комунальні послуги через установи банків, щоденне перерахування їх на єдиний транзитний розрахунковий ра­хунок та щоденне "розщеплення" платежів і перерахування їх усім підприємствам та організаціям - постачальникам послуг.

• Система забезпечує також розподіл коштів за призначені субсидії, пільги, які надходять на транзитний рахунок, ведення загаль­номіської бази даних квартиронаймачів, ведення централізованого міського архіву платіжних документів.

Основні функції серед служб системи розподілено так:

- ГІОЦ здійснює щоденний розподіл та "розщеплення" за послугами та постачальниками послуг коштів, що надходять на єдиний транзит­ний рахунок ГІОЦ як платежі населення, субсидії та відшкодування по пільгах: щоденне перерахування відповідних частин коштів на розрахункові рахунки постачальників послуг; формування рахунків па сплату та друкування квитанцій; введення персоніфікованих да­них про оплату в базу даних платежів;

- ЖЕО здійснюють нарахування та перерахунок плати за всі житлово-комунальні послуги, якими користується квартиронаймач, приймання квартиронаймачів у бухгалтеріях, виставлення рахунків, доставку квитанцій. ЖЕО на договірних умовах можуть делегувати ГІОЦ повноваження щодо нарахування плати за послуги; установи банків та пошта приймають платежі через пункти приймання оплати; щоденне перерахування платежів на єдиний транзитний рахунок ГІОЦ;

- районні відділи соцзахисту здійснюють розрахунок зниження плати за житлово-комунальні послуги при призначенні субсидій та нараху­вання пільг.

Названі функції система виконує з використанням високопродуктив­них мережевих програмно-технічних та телекомунікаційних засобів на базі оптиковолоконного зв'язку. Впровадження та експлуатація системи забезпе­чили можливість:

• одержувати оперативну, своєчасну й достовірну інформацію про стан нарахування та сплати населенням міста за житло та спожиті кому­нальні послуги;

• спростити процедуру призначення пільг та субсидій;

• прискорити обіг коштів;

• спростити розрахункові операції населення з підприємствами-постачальниками послуг та ЖЕО;

• отримувати точну й своєчасну інформацію про надходження коштів для відшкодування пільг та субсидій та про заборгованість населення по сплаті за житло та комунальні послуги;

• значно скоротити час і підвищити якість прийняття рішень з проблем житлово-комунальної галузі тощо.

Інформаційна мережа для автоматизації процедури оплати кому­нальних послуг і нарахування субсидій у м. Хмельницькому. Створена і впроваджена у м. Хмельницькому інформаційна мережа спрощує процедуру оформлення житлових субсидій і процедуру збирання платежів за надані житлово-комунальні послуги. Усі бази даних формуються і наповнюються в комунальних підприємствах, а Інформаційний центр забезпечує тільки обмін даними між підприємством і пунктами приймання. Це сприяє підви­щенню відповідальності підприємства при формуванні бази даних, приско­рює виявлення неточностей, які історично прижилися в межах одного підприємства.

Ядром системи "Мережа" є Інформаційно-обчислювальний центр міської ради. Тут з баз даних комунальних підприємств щомісячно фор­мується єдина база даних нарахувань за надані послуги і передається в усі пункти приймання платежів.

Інформаційно-обчислювальний центр щоденно:

• отримує з пунктів приймання платежів бази даних про сплату за по­слуги;

• формує єдину базу даних про сплату за послуги;

• здійснює розподіл бази про сплату за комунальними підприємствами - надавачами послуг та передачу до кожного підприємства.

Характерною особливістю і відмінною рисою цієї мережі є те, що вона забезпечує можливість платити за вибором та незалежно від місця проживан­ня. Пошук організований за адресою, ідентифікаційним кодом або прізвищем платника. На пункті приймання оплати за комунальні послуги мешканець от­римує повну інформацію про стан сплати за комунальні послуги та наявну за­боргованість. Квитанції про сплату роздруковуються під час оплати в пункті приймання платежів, що дозволяє уникнути операцій доставки квитанцій громадянам за місцем проживання та оброблення корінців оплачених кви­танцій. Мешканці мають можливість платити за послуги по декількох лічиль­никах (теплової та електричної енергії, води тощо).

Це однією перевагою такої мережі є те, що вона забезпечує обмін інформацією між пунктами приймання оплати за комунальні послуги і ко­мунальними підприємствами. Обмін відбувається щоденно в автоматичному режимі за допомогою каналів зв'язку загального доступу.

Крім того, система значно спрощує роботу працівників ЖЕКів при підготовці різноманітної звітності інформаційного плану. Втричі скорочу­ються затрати часу для видачі довідок про склад сім'ї та стан оплати за кому­нальні послуги. За лічені хвилини можна отримати інформацію про рівень заборгованості за квартплату, список боржників та пільговиків, зробити перерахунки квартплати, скласти списки квартир, де квартплата а тих чи інших причин не нараховується тощо.

Централізована автоматизована система збору житлово-комуналь­них платежів у м. Луцьку. Луцька система збирання житлово-комунальних платежів (система збирання та обліку даних про оплату послуг) бере свій відлік з травня 1995 р. Її суть полягає в об'єднанні всіх інформаційних по­токів, від яких залежать нарахування громадянам за житлово-комунальні по­слуги. Запровадження цієї системи дало змогу:

• звільнити населення від необхідності відвідувати комунальні служби для проведення перерахунків у зв'язку із змінами тарифів, складу сім'ї, пільг, площі, комунальних приладів тощо;

• уникнути операцій сортування і оброблення корінців квитанцій, що проводяться банками і комунальними службами;

• спростити процедуру нарахування і перерахування субсидій населенню;

• скоротити терміни проходження інформації та коштів;

• зменшити заборгованість в оплаті комунальних послуг;

• щомісячно надавати громадськості, міській владі та комунальним службам інформацію про етап оплати комунальних послуг.

Ядром луцької системи є міський Обчислювальний центр, який забез­печує створення і супровід загальноміської бази даних про споживачів кому­нальних послуг; збір інформації про нарахування субсидій, про переміщення громадян, зміни в умовах проживання; проведення розрахунків вартості ко­мунальних послуг; нарахування субсидій і їх перерахування при будь-яких змінах; реєстрація та облік пільг з оплати житлово-комунальних послуг; за­безпечення пунктів приймання платежів інформацією про нарахування ко­мунальних послуг і розмір субсидій; оброблення даних про фактичну оплату послуг; формування звітів про стан оплати комунальних послуг.

Вперше в Україні проведено персоніфікований облік пільгових кате­горій громадян, створено загальноміську базу даних пільговиків, на основі якої здійснюється розрахунок вартості надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг.

Центр надає міській владі змогу оперативно отримувати інформацію про стан заборгованості за послуги та інші статистичні дані, визначати кате­горії неплатників залежно від доходу. Підприємства міста за запитами мо­жуть отримати списки своїх працівників, які мають борги.

Автоматизована система фірми "ВАС" у м. Кременчук. Наприкінці 1996 р. за рішенням виконкому Кременчуцької міськради проводився експе­римент із введення в дію автоматизованої системи, розробленої фірмою "ВАС", на правобережній частині Кременчука. Починаючи з червня 1997 p., система діє па території всього міста. Вона обслуговує понад 120 тис. або­нентів, більше як 50 різних комунальних служб. До системи підключились 7 банків, у яких створено 50 автоматизованих робочих місць по прийманню платежів. У 1998 р. фірма "ВАС" впровадила таку саму систему в м. Суми та н м, Куп'янську Харківської області.

Саме в Кременчуці створено систему, яка дійсно працює в режимі ре­ального часу, коли дані про нарахування, сплату, надходять до відповідних баз даних через кілька секунд. Учасниками автоматизованої системи є банки, комунальні служби, відділи субсидій та розрахунковий центр. Автоматизовано процедуру обміну інформацією між усіма учасниками системи. Уся інформація про нарахування, пільги, субсидії передається розрахунковим центром до автоматизованих пунктів приймання платежів, Розрахунковий центр отримує всю інформацію про оплату послуг. До розрахункового цент­ру також передається інформація про зміни в нарахуваннях за будь-яким ви­дом послуг від конкретного виконавця послуг. Всі комунальні служби мають можливість переглянути картку з нарахуваннями по кожному абоненту та отримати будь-які необхідні форми, але тільки за "своєю" послугою.

Для отримання субсидій абонентам необхідно звернутися тільки д«- відділу субсидій, які мають інформацію про нарахування та платежі даного абонента. Будь-які зміни, внесені відділом субсидій, відразу надходять д: розрахункового центру та до пунктів приймання. Грошові кошти рухаються безпосередньо від платника (споживача) через банк на рахунок підприємства-надавача послуг.

Єдина система обліку оплати населенням спожитих житлово-кому­нальних послуг га енергоносіїв у м. Харків. Єдина система обліку оплати населенням житлово-комунальних послуг та спожитих енергоносіїв була розроблена та впроваджена в м. Харкові банком "Мегабанк".

Взаємовідносини між учасниками єдиної системи нарахування та оп­лати послуг регулюються:

• угодами між усіма установами, що приймають платежі (Ощадним банком України, іншими банками та організаціями, які приймають платежі від населення) та Єдиним розрахунковим центром (ЄРЦ "Мегабанку":

• угодами між постачальниками послуг та ЄРЦ "Мегабанку" про ве­дення єдиного реєстру платників і зарахування платежів на рахунки постачальників послуг;

• угодами між відділами субсидій та ЄРЦ "Мегабанку" про обмін інформацією.

Банк об'єднує в цій системі грошові та інформаційні потоки, приско­рює проходження коштів. Створено єдину базу даних платників житлово-комунальних послуг, розроблено уніфіковану систему сплати. Банк створив і обладнав 40 пунктів приймання платежів, де роботу повністю автоматизо­вано. До них регулярно передається повна база нарахувань, тому при звер­ненні до пункту приймання кожен громадянин може отримати повну інфор­мацію про нарахування послуг, заборгованість, призначені субсидії; він може сплатити потрібну суму, інформація про яку щоденно передається до Центральної бази даних і зараховується на відповідні рахунки надавачів по­слуг. Цими пунктами охоплено 30% населення Харкова, решта користують­ся традиційними способами оплати - через відділення Ощадбанку, Укрпошти, пункти приймання інших банків та установ. Увесь цей масив платежів (70% населення) обробляється вручну: квитанції про сплату доставляються до ЄРЦ. де оператори вносять їх до бази даних про нарахування і сплату п:- слуг.

Харківський Єдиний розрахунковий центр виконує лише функцію "розщеплення платежів та забезпечує перерахування на рахунки надавачів послуг, використовуючи бази даних нарахувань житлово-комунальних підприємств та бази даних субсидій. Всі підприємства-надавачі послуг зо­бов'язані регулярно передавати до "Мегабанку" бази даних про нарахування. Установи, які приймають платежі від населення, повинні перераховувати ко­шти на рахунок "Мегабанку" і передавати до "Мегабанку" квитанції про сплату.

Аналогічні Єдині розрахункові центри відкрито в містах Чернігові, Полтаві та Кіровограді.

Впровадження системи автоматизованого контролю і обліку пла­тежів в інших містах України. У 2001 р. розпочато впровадження системи автоматизованого контролю і обліку квартплати та експлуатаційних витрат у м. Чернівці. Система передбачає створення інформаційної мережі між комунальними, житловими ремонтно-експлуатаційними підприємствами та відділами субсидій. Функціонування системи надасть змогу контролювати нарахування квартирної плати і експлуатаційних витрат, оплату цих послуг квартиронаймачами, і власниками квартир, отримувати в ЖРЕПах опера­тивну інформацію з особових рахунків щодо змін у складі сім'ї, технічних характеристик квартир тощо.

З квітня 2001 р. розпочато перехід на єдину електронну квитанцію для розрахунків за житло і комунальні послуги. Єдина розрахункова квитанція розроблена Акціонерним банком "Полтава-банк". Саме він відкрив пункти приймання комунальних платежів від населення. Полтава стала першим містом в Україні, де втілена в життя ідея єдиної електронної квитанції для квартиронаймачів. Єдину розрахункову квитанцію вводитимуть поетапно - в міру готовності комунальних служб до електронних розрахунків.

Спеціалізовані розрахункові центри створено в ряді інших міст: До­нецьку, в Донецькій області (містах Костянтинівка, Авдіївка, Маріуполь, Макіївка), Дніпропетровську.

У рамках проекту реформування соціального сектора в Україні (ГІАДКО/АМР США) у 1996-1997 pp. було реалізовано пілотний проект комп'ютеризації ЖЕКів, у рамках якого розроблено програмний комплекс "Житло" та комп'ютеризовано 5 ЖЕКів у містах Київ, Львів, Чернігів, Миколаїв та Жмеринка Вінницької області. Особливість проекту поляга­ла в організації безпосередньо у ЖЕКах пунктів приймання платежів від населення, створення автоматизованої системи оброблення платежів на основі касового апарату, з'єднаного з комп'ютером, що забезпечило безпо­середній доступ до бази даних нарахувань. Встановлення комп'ютерно-ка­сового комплексу дає можливість відмовитися від послуг розрахункові їх центрів та ощадних банків і перетворити ЖЕО в господарсько-самостійні підприємства.

Необхідно усунути розбіжності в нормативно-правових актах України щодо закріплення за місцевими органами влади права вибору схеми надання комунальних послуг (виробник - виконавець - споживач) та схеми збирання платежів за комунальні послуги.

Запровадження прямих схем розрахунків за комунальні послуги має бути підкріплене чітким розподілом функціональних обов'язків між підприємством - виробником послуг та виконавцем послуг. Лише в цьому випадку поряд із покращенням проходження платежів досягається і поліпшення якості послуг.

З метою полегшення процесу оплати та проходження коштів, а також, підвищення оперативності, повноти та достовірності інформації доцільно широко застосовувати комплексні міські автоматизовані системи збирання та оплати комунальних послуг.

Кожна з діючих автоматизованих систем мас як спільні риси, обумов­лені вирішенням тих самих завдань, так і ряд відмінностей, зумовлених кон­кретними місцевими умовами та особливостями реалізації. Однозначно го­ворити про переваги чи недоліки тієї чи іншої схеми не можна, оскільки схе­ма реалізації залежить і від фінансових та технічних можливосте і і міста, від рівня автоматизації комунальних підприємств, від розміру міста.

Особливості нарахування тарифів на теплопостачання

До 2001 р. розрахунок тарифів на послуги теплопостачання, що нада­ються споживачам, проводився відповідно до "Методичних вказівок про по­рядок встановлення та уніфікації тарифів на теплову енергію", діючих ще з 1978 p., згідно з якими оплата послуг розподілялась рівномірно па весь рік. Рівномірно протягом року здійснювалось нарахування доходів підприємства в бухгалтерському обліку. У гой час фактичні витрати за спожиті підприємством енергоносії та фактичне надання послуг відбувалися протя­гом опалювального сезону. Внаслідок нього у підприємства виникали у міжопалювальний сезон прибутки до оподаткування, а в опалювальний се­зон - збитки. З цієї ж причини в зимові місяці підприємство відчувало дефіцит коштів для своєчасних розрахунків за використані енергоресурси. Крім того, при припиненні надання послу і' підприємством або в ситуаціях, коли споживачі за наявності індивідуальних лічильників не споживали по­слуг, "Теплокомуненерго" взагалі не отримувало ніяких доходів для покрит­тя постійних витрат.

Для вирішення цих проблем із січня 2001 р. впроваджено двоставковий тариф для розрахунку з населенням за надані послуги центрального опа­лення та сезонні тарифи на гаряче водопостачання.

Двоставкові тарифи на послуги центрального опалення були розрахо­вані відповідно до "Правил розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду", затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №191. Вони склада­ються з двох частин:

• умовно-постійної, або абонентської плати, яка нараховується щомісячно протягом року і відшкодовує: витрати, пов'язані з не­обхідністю підтримання в робочому стані джерел теплової енергії, теплових мереж та теплоспоживальних установок;

• умовно-змінної, або плати за спожиту теплову енергію, яка повинна компенсувати витрати підприємству за використані енергоносії.

Абонплата (умовно-постійна частина тарифу) нараховується щомісяч­но протягом року в розмірі 0,32 грн./м² і не залежить від кількості спожитого тепла.

Плата за теплову енергію (умовно-змінна частина тарифу) в розмірі 1,12 грн./м² нараховувалася щомісячно протягом опалювального періоду.

Для споживачів, у яких встановлено прилади обліку теплової енергії, нарахування оплати здійснюється за їх показаннями за встановленим тари­фом - 64 грн. за 1 Гкал. Абонентська плата в цьому випадку не нараховується (витрати по утриманню системи теплопостачання включені у вартість 1 Гкал).

При розрахунку тарифів використані дані про:

• обсяги приєднаного теплового навантаження споживачів, указані в укладених договорах на відпуск теплової енергії;

• планові обсяги реалізації послуг теплопостачання та гарячої води, які обчислені відповідно до норм та вказівок методики КТМ 204 України 244-94" на підставі даних про величину приєднаного теплового на­вантаження, нормативної температури зовнішнього повітря та трива­лості опалювального сезону.

Паралельно з запровадженням для розрахунків з населенням двоставкових тарифів на підприємстві Агентством з раціонального використання енергії та екології проводився енергетичний аудит системи теплопостачання, основними завданнями якого було:

• оцінка ефективності роботи системи та окремих її складових;

• визначення питомих показників на відпуск та споживання теплової енергії;

• розробка та оцінка заходів, спрямованих на підвищення економічної ефективності функціонування системи теплопостачання.

За результатами аналізу звітних документів з виробництва, відпуску теплової енергії та споживання паливно-енергетичних ресурсів за три роки, зібраної інформації, а також результатів енергетичних обстежень системи теплопостачання, енергоаудитом були визначені:

• фактичні питомі витрати енергоносіїв на одиницю відпущеної тепло­вої енергії;

• річні втрати теплової енергії в мережах системи теплопостачання та втрати і не обліковані витрати в системі гарячого водопостачання;

• витрати тепла на обігрівання 1 м² опалювальної площі та підігрівання води для одного мешканця;

• фактичні обсяги споживання гарячої води мешканцями квартир, необладнаних лічильниками.

На основі проведеного енергоаудитом аналізу вихідних та експлуа­таційних даних, оцінки стану обладнання котелень, теплових мереж, ЦТП та споживачів, а також обстеження головних об'єктів системи для підприємства визначено ряд заходів з підвищення енергоефективності сис­теми теплопостачання, запровадження яких уже розпочато.

Аналізуючи підсумки роботи підприємства за перший рік впроваджен­ня двоставкових тарифів, стали очевидними недоліки застосування фіксова­ної умовно-змінної частини тарифу, розмір якого був визначений і затверд­жений міською виконавчою владою, як вартість середньомісячної за опалю­вальний сезон витрати теплоенергії, необхідної на опалення 1 м² площі при розрахунковій (згідно з додатком 1 КТМ 204 України 244-94) температурі зовнішнього повітря.

Плата за послуги опалення (умовно-змінна частина) населенню нара­ховувалася щомісячно в однаковому розмірі і не відповідала вартості фак­тично наданих послуг та витратам підприємства за спожиті енергоносії.

Крім того, по закінченні опалювального сезону необхідно було коригу­вати нараховану населенню плату відповідно до фактично наданого обсягу послуг, що, в свою чергу, впливаю на очікувані фінансові результати роботи підприємства та платежі до бюджету.

На підставі аналізу роботи підприємства за розрахунками з населен­ням, попередніх висновків аудиту та за ініціативи підприємства виконавчим комітетом міської ради можуть бути прийняті рішення про перехід на розра­хунки з населенням за фактично наданий обсяг послуг.

Для споживачів, у яких встановлено прилади обліку теплової енергії, плату нараховують за їх показаннями за встановленим пільговим тарифом, що є нижчим на 4,6 % від розрахункового.

Однак у більшості житлових будинків приладів обліку немає, тому ви­никли питання щодо визначення обсягу теплоенергії, фактично використа­ної конкретним споживачем за звітний період.

У зв'язку з відсутністю відповідної галузевої інструкції на підприємстві розроблено та затверджено методику розрахунку виробітки, відпуску та реалізації теплової енергії на опалення і гаряче водопостачання. Ця методика передбачає визначення фактичного обсягу наданих послуг, для чого використовуються:

1. Вихідні дані

Усі вихідні дані для розрахунків приймаються виключно із розрахун­кових документів відповідної газопостачальної організації за відповідний період, а також згідно з показаннями лічильників тепла і гарячої води. Усі прилади обліку повірені в установленому порядку і є комерційними.

Теплова енергія (на виході з котелень) відпускається згідно з показаннями лічильників тепла, що обліковують цей відпуск. Усі прилади обліку повірені, є комерційними і на них є в вся необхідна технічна докумен­тація. Приладним обліком охоплено 95 % усієї теплової енергії, що відпус­кається підприємством.

У випадку несправності лічильників тепла, як виняток, відпуск теп­лової енергії котельнею визначається розрахунком на підставі середніх вит­рат, визначених за останні 2-3 місяці згідно з даними цих лічильників тепла або з урахуванням затверджених середніх витрат палива по котельні згідно з режимними нормами, тобто як частка від ділення фактично використаного палива (м³) на питому його витрату (н*м³), Гкал.

Вартість фактичних витрат тепла визначається за затвердженим тарифом.

Завдяки введенню порядку нарахування плати населенню за фактично використаний за звітний місяць обсяг теплової енергії (умовно-змінна части­на) відпала необхідність по закінченні року перераховувати нараховану на­селенню плату за спожиту теплову енергію. Якщо в 2001 р. плата за викори­стану теплову енергію щомісячно нараховувалася за фіксованим тарифом 1,12 грн./м², то по закінченні року було зроблено перерахунок. Середньомісячна вартість теплової енергії, використаної мешканцями житлових бу­динків на опалення 1 м² опалювальної площі, становила 0,84 грн. За звітний місяць підприємство отримує реальні результати виробничо-господарської діяльності, тому що нарахована плата відповідає фактичному обсягу реалізованих послуг та витратам підприємства за використані енергоносії. Впоряд­ковано надання та своєчасне коригування призначених населенню субсидій відповідно до обсягу наданих послуг, внаслідок чого економніше використо­вуються бюджетні кошти.

Питання для самоконтролю

1. Як вираховується собівартість послуг ЖКГ?

2. Які методи управління комунальними платежами Ви знаєте?

3. Які методи оптимізації комунальних послуг Ви можете навести?