Поняття договору найму (оренди) житла 4 страница

Замовнику надається право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної у договорі мети і котрі не можуть бути усунені ні підрядником, ні замовником. Причому закон під неможливістю усу­нення таких недоліків передбачає не тільки ті випадки, коли сторони договору не можуть провести відповідні роботи, а й не можна знайти третю особу, яка це могла б зробити (ч. 6 ст. 882 ЦК).

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудовано­го об'єкта (виконаних робіт), хоча договором може встановлюватися й інший порядок розрахунків. Так, у договорі може бути передбачено право замовника сплатити встановлену договором частину ціни ро­біт, визначеної у кошторисі, після закінчення гарантійного строку (ч. 5 ст. 884 ЦК).

На замовника покладається обов'язок заявити підряднику в розум­ний строк про виявлені протягом гарантійного строку експлуатації об 'єкта будівництва недоліки (ч. 4 ст. 884 ЦК).

Замовник має наступні права:

вносити зміни до проектно-кошторисної документації др почат­ку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, вик­ликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначе­них договором (ч. 1 ст. 878 ЦК);

здійснювати контроль та нагляд за будівництвом, приймаючи від свого імені відповідні рішення¹. Слід зазначити, що закон дозволяє здійснювати вказане право замовнику не тільки особисто, а й із залу­ченням для цього спеціалізованої організації або спеціаліста, для чо­го замовнику надається право укласти з ними договір про надання та­кого виду послуг (договір доручення тощо). Застосування фігури «інженера» («інженерної фірми») при виконанні будівельних робіт, включаючи й етап прийняття виконаної роботи, відоме міжнародній практиці², а на сьогодні воно знайшло застосування і в оновленому цивільному законодавстві (наприклад, РФ - ст. 749 ЦК РФ). Функції та повноваження такого спеціаліста (спеціалізованої організації) ви­значаються у договорі будівельного підряду (ч.З СТ.881 ЦК).

До обов язків підрядника закон відносить:

- матеріально-технічне забезпечення будівництва, якщо у дого-

¹ Якщо будівельні роботи виконуються за рахунок коштів Державного бюджету
України, республіканського бюджету АРК, місцевих бюджетів, коштів державних і ко­
мунальних підприємств, установ та організацій, встановлюється контроль за дотриман­
ням сторонами договірних зобов'язань, що здійснюється спеціальними органами (див.:
Порядок здійснення контролю за дотриманням сторонами зобов'язань за договором
підряду про виконання робіт на будівництві об'єктів, затверджений постановою Ка­
бінету Міністрів України від 12 травня 2004 p.).

² Див.-. Международное частное право / Сб. нормат. док.; Составитель Н. Ю. Ерпы-
лева.-М., 1994.-С. 181 та наступ.

Розділ XI

_30Б0В -язАННЯ. ЩО ВИНИКАЮТЬ У ЗВ'ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМ РОБІТ 253

ворі не встановлено інше. В цьому випадку він несе ризик неможли­вості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт;

— надання замовникові проектно-кошторисної документації, як­
що це передбачено у договорі;

-здійснення будівництва та пов 'язанізним будівельні роботи від­повідно до проектної документації;

— виконання усіх робіт, визначених у проектно-кошторисній доку­
ментації;

- повідомлення замовника про виявлені в ході будівництва не вра­
ховані необхідні додаткові роботи, здійснення яких призводить до
збільшення кошторису; у разі неодержання від останнього в розум­
ний строк відповіді - зупинення відповідних робіт з віднесенням
збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звіль­
няється від відшкодування названих збитків, якщо доведе, що у про­
веденні цих робіт немає необхідності (ч. З ст. 877 ЦК). Між тим, якщо
підрядник виконає додаткові роботи без згоди замовника, він не по­
збавляється права на їх оплату і відшкодування завданих цим збитків,
коли доведе, що це було необхідним у інтересах замовника, зокрема у
зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або
пошкодження об'єкта будівництва ч. 4 ст. 877 ЦК). Таким чином,
законом встановлені особливості проведення додаткових робіт при
договорі будівельного підряду, бо за загальним правилом (§ 1 цієї
глави) питання про їх проведення теж вирішується замовником за по­
передженням підрядника, але якщо останній цього не зробить, він зо­
бов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою догово­
ром (ч. 4 ст. 844 ЦК);

-страхування об'єкта будівництва або комплексу робіт, якщо ін­ше не встановлено договором, з наданням замовнику в порядку, пе­редбаченому договором, доказів укладення цього договору, включа­ючи відомості про страхувальника, розмір страхової суми та застра­ховані ризики. При цьому страхування не зменшує зобов'язань та від­повідальності сторін за договором;

- усувати за свій рахунок недоліки робіт або використовуваного
для робіт матеріалу, якщо вони допущені з його вини (або з вини
субпідрядника). Договором може бути передбачений обов'язок під-
рядиша усувати на вимогу замовника таза його рахунок недоліки, за
які підрядник не відповідає. Але підрядник має право відмовитися від
виконання цього обов'язку, якщо усунення недоліків не пов'язано
безпосередньо з предметом договору або не може бути здійснено під­
рядником з незалежних від нього причин (ст. 885 ЦК).

Специфіка договору будівельного підряду відбивається і на правах підрядника. Так, підрядник може відмовитися від договору в наступ­них випадках: коли, по-перше, прийде до висновку про неможливість використання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування, на­даного замовником, без погіршення якості виконуваних робіт. При

цьому він також має право вимагати від замовника сплати ціни робо­ти пропорційно їх виконаній частині, а також відшкодування збитків, не покритих вказаною сумою (ч. З ст. 879 ЦК); по-друге, коли замов­ник прагне внести зміни до проектно-кошторисної документації, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять від­сотків визначеної у кошторисі ціни, він може дати на це згоду (ч. 2

ст. 878 ЦК).

Відповідальність сторін. Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору визначається статтями 883 та 886 ЦК і настає при наявності загальних підстав цивільно-правової відпо­відальності. Між тим особливістю відповідальності підрядника у до­говорі будівельного підряду є відповідальність за дії інших осіб («чу­жу» вину), оскільки саме у цьому договорі широко застосовується система генерального підряду, при якій підрядник відповідає перед замовником за порушення субпідрядником свого обов'язку, а перед субпідрядником - за невиконання або неналежне виконання замовни­ком своїх обов'язків.

За невиконання або неналежне виконання зобов'язань підрядник і замовник несуть встановлену договором або законом¹ відповідаль­ність, яка реалізується у стягненні неустойки (пені) і відшкодуванні збитків у повному обсязі, тобто заподіяних (реальних) збитків і упу­щеної вигоди, якщо не доведуть, що ці порушення сталися не з їх вини.

Відповідно до ЦК підрядник відповідає: за недоліки збудованого об 'єкта, за прострочення передання його замовникові; за інші пору­шення договору.

Законодавець зберіг положення, яке передбачалося і у раніше чин­ному законодавстві: суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються йому у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну (ст. 883 ЦК).

Якщо інше не встановлено у договорі, підрядник гарантує досяг­нення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній до­кументації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку. Останній становить де­сять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший га­рантійний строк не передбачено договором або законом. Названий строк продовжується на час, протягом якого об'єкт не міг експлуату­ватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник.

¹ Так, при виконанні робіт на будівництві об'єктів, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Рес­публіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій загальні правові засади майнової відповідальності встановлені у Законі України «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) при виконанні робіт на будівництві об'єктів» від 6 квітня 2000 р. Відповід­но до цього Закону на сторони договору покладається обов'язок стягувати неустойку (пеню) та вимагати відшкодування збитків з винної сторони.

Розділ XI

тВО В-ЯЗЛННЯ. ЩО ВИНИКАЮТЬ У ЗВ'ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМ РОБІТ255

Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зно­су об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації чи непра­вильності інструкції щодо його експлуатації, розроблених самим за­мовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об'єкта, який здійснено самим замовником чи залученими ним третіми особами (ч. 2 ст. 884 ЦК).

§ 4. Підряд на проектні та пошукові роботи

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошуко­ві роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх (ч. 1 ст. 887 ЦК).

Здійсненню будівельних робіт завжди передує проведення пошу­кових і проектних робіт. Пошукові роботи полягають у інженерно-ге­ологічних, гідрометеорологічних, екологічних (та інших залежно від призначення об'єкта) розвідках і узгодженні їх результатів, підготов­ці виділеної під забудову земельної ділянки з визначенням на місце­вості прив'язки до розташування об'єкта, підборі матеріалів і визна­ченні найбільш оптимальних умов майбутнього будівництва. По­дальше проектування будівництва може здійснюватись з урахуван­ням всіх умов зведення майбутнього об'єкта, позитивного економіч­ного обґрунтування будівництва і наявності згоди та висновків всіх необхідних інстанцій. Після цього розробляється проект і кошторис будівництва. Проектна документація складається з урахуванням ре­зультатів, отриманих у ході проведення пошукових робіт.

Проект будівництва, як правило, підлягає державній експертизі, яка проводиться спеціалізованими установами. За умови позитивного висновку державної експертизи проект і кошторис виконавець обго­ворює із замовником, який має право прийняти їх без обмовок і засте­режень або висловити побажання щодо його доопрацювання і внесен­ня відповідних змін. За умови відсутності суттєвих розбіжностей стосовно змісту проекту між проектувальником і замовником скла­дається та підписується акт прийому-передачі проектно-кошторисної документації. У подальшому будівництво повинно здійснюватись у відповідності з цією документацією, з урахуванням будівельних норм і правил, а також інших умов договору та чинного законодавства.

Залежно від бажання замовника і ступеня складності об'єкта бу­дівництва виконання всіх робіт може здійснюватись однією організа­цією (генеральним підрядником). Як правило, такий обов'язок за до­говором може брати на себе спеціалізована будівельна організація, яка здійснює весь комплекс пошукових, проектних і будівельних ро­біт. Враховуючи це, таку організацію іменують генеральним підряд-

ником. Він може залучати до проведення окремих видів робіт субпід­рядні організації і використовувати інші варіанти побудови дого­вірних зв'язків з контрагентами. Замовник може також укласти дого­вори з декількома контрагентами, які спеціалізуються на виконанні окремих видів вказаних робіт.

Договір на виконання пошукових і проектних робіт є одним з різ­новидів договору підряду, а тому є консенсуальним, двостороннім та відплатним.

Права, обов'язки та відповідальність сторін

Сторони у договорі - замовник і підрядник.

Підрядником виступає - спеціалізований суб'єкт: юридичні і фі­зичні особи, які мають статус суб'єкта підприємницької діяльності і отримали відповідну ліцензію на здійснення таких видів робіт. До­сить часто - це спеціалізовані проектно-пошукові організації, основ­на мета діяльності яких - виконання зазначених робіт.

Замовниками можуть бути фізичні особи, котрі, як правило, ма­ють статус підприємця а також юридичні особи приватного і публіч­ного права та держава.

Обов'язки замовника полягають у наступному:

- якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для проектування і складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проек­тування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядни­ком. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Оскільки формулювання завдання досить часто є складним для замовника, це потребує наявності спе­ціальних знань. Тому замовник може з цією метою скористатися по­слугами інших осіб, у тому числі і самого підрядника. У останньому випадку завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його за­твердження замовником;

- сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів ро­біт або у іншому порядку, встановленому договором чи законом;

- використовувати проектно-кошторисну документацію, одержа­ну від підрядника, лише для цілей, встановлених договором, не пере­давати проектно-кошторисну документацію іншим особам і не розго­лошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника;

- надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошу­кових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором;

- сприяти підряднику у виконанні робіт за договором, зокрема, шляхом надання необхідної додаткової інформації;

- брати участь разом з підрядником у погодженні готової проект-

Розділ XI

,_ЮАНт щп ШНИКАЮТЬ У ЗВ'ЯЗКУ З ВИКОН АННЯМ РОБІТ 257

но-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

— відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов'язані із
зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових ро­
біт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника;

— залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред'явленим
до замовника іншою особою у зв'язку з недоліками складеної проект­
ної документації або виконаних пошукових робіт.

Обов'язки підрядника полягають у наступному (ст. 890 ЦК):

—виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором. Підрядник зобов'язаний додер­жуватися вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування й виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника;

—погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із за­мовником, а у разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

—передати замовникові готову проектно-кошторисну документа­цію та результати пошукових робіт;

—не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну доку­ментацію іншим особам;

—гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права пере­шкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

Відповідальність сторін. Підрядник несе відповідальність за не­доліки проектно-кошторисної документації та виконаних робіт (ст. 891 ЦК). Він відповідає за недоліки проектно-кошторисної доку­ментації та пошукових робіт, включаючи вади, виявлені згодом у хо­ді будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт. У разі виявлення недоліків у проектно-кошторис­ній документації або у пошукових роботах підрядник на вимогу за­мовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено дого­вором або законом.

Відповідальність замовника визначається положеннями договору. Договором може бути передбачена відповідальність замовника за не­своєчасну оплату виконаних робіт. Зокрема, він може нести відпо­відальність за затримку виплати підряднику авансу та інших, обумов­лених договором, платежів (наприклад, необхідних для фінансування проведення пошукових робіт).

Глава 44 ДОГОВІР НА ВИКОНАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ

АБО ДОСЛІДНО-КОНСТРУКТОРСЬКИХ

ТА ТЕХНОЛОГІЧНИХ РОБІТ