Відмова від зображення того або іншого члена сім’ї

Якщо дитина малює себе на відстані від решти членів сім’ї, то, ймовірно, вона переживає почуття самотності та ізольованості.

Якщо ж дитина взагалі відсутня на малюнку, то мова може йти про те ж саме, але в набагато сильнішому прояві. Такі переживання, як відчуття неповноцінності або відчуття відсутності спільності, відчуженість, також примушують дитину виключати себе з малюнку сім’ї. Подібні приклади часто можна спостерігати в малюнках сім’ї, виконаних прийомними дітьми. Батьківська незадоволеність, надмірна критичність, порівняння з братами або сестрами в невигідному для неї світлі сприяють формуванню заниженої самоповаги та придушенню в дитині мотивації до досягнень. У м’якшій формі це виявляється, коли дитина малює себе в останню чергу.

Часте явище в дитячих малюнках – відмова малювати молодшого сиблінга. Пояснення, такі, як „Брата я забув намалювати” або „Для молодшого брата місця не вистачило” не повинні вводити вас в оману. Нічого випадкового в малюнку сім’ї немає. Все має своє значення, виражає ті або інші відчуття й переживання дитини по відношенню до близьких їй людей.

Досить поширена ситуація, коли старша дитина ревнує батьків до молодшої дитини, оскільки тій дістається велика частина любові й уваги батьків. Оскільки в реальності вона стримує прояв відчуття незадоволеності й агресії, у малюнку сім’ї ці відчуття знаходять свій вихід. Молодший сиблінг просто не зображується на малюнку. Заперечуючи його існування, дитина знімає існуючу проблему.

Може мати місце й інша реакція: дитина може зобразити на малюнку молодшого сиблінга, але виключити самого себе зі складу сім’ї, таким чином ідентифікуючи себе з суперником, увагою, що користується, і любов’ю батьків. Відсутність на малюнку дорослих може свідчити про негативне ставлення дитини до цієї людини, відсутності якого-небудь емоційного зв’язку з нею.