Дитина про себе

Якщо дитина більше за всіх виділяє на малюнку свою фігуру, малює себе ретельніше, детально, яскраво, так що впадає в очі, а решта фігур складає просто фон, то тим самим вона виражає важливість власної особи. Вона вважає себе основним персонажем, навколо якого обертається життя в сім’ї, самим значущим, унікальним. Подібне почуття виникає на основі батьківського ставлення до дитини. Прагнучи втілити в дитині все те, чого не змогли досягти самі, дати їй все, чого були позбавлені, батьки визнають пріоритет її бажань й інтересів і свою допоміжну, другорядну роль.

Маленька, слабка фігурка, зображена в оточенні батьків, в якій дитина визнає себе, може виражати відчуття безпорадності та вимогу турботи та захисту. Таке положення може бути пов’язане з тим, що дитина звикла до атмосфери постійної і надмірної опіки, яка оточує її в сім’ї (часто спостерігається в сім’ях з єдиною дитиною), тому відчуває себе слабкою і навіть може зловживати цим, маніпулюючи батьками й постійно вимагаючи від них допомоги й уваги.

Дитина може намалювати себе поблизу батьків, відтіснивши решту членів сім’ї. Таким чином, вона підкреслює свій винятковий статус серед інших дітей.

Якщо дитина малює себе поряд з батьком і при цьому перебільшує розміри власної фігури, то, ймовірно, це вказує на сильне відчуття суперництва і бажання дитини зайняти таке ж положення й авторитетне місце в сім’ї, як і батько.