Управління формуванням обов'язкових резервів по ризикових видах страхування

Компанії, які займаються ризиковим страхуванням, формують технічні резерви.

Технічні резерви - це показник, який виражає грошову оцінку обов'язків страховика за страховими зобов'язаннями, і одночасно - сума коштів, що є гарантією виконання зобов'язань перед страхувальниками з огляду на наявні в портфелі страховика договори страхування.

Технічні резерви дозволяють страховику бачити загальний обсяг відповідальності за діючими договорами страхування. Обсяг технічних резервів повинен бути достатній для покриття відшкодування всіх збитків за діючими договорами страхування, навіть у випадках припинення надходжень премій за цими договорами.

Згідно із Законом України "Про страхування", українські страховики, що займаються ризиковими видами страхування повинні формуватитехнічні резерви, які поділяються на: резерв незароблених премій і резерв збитків.

Резерв незароблених премій - це резерв, що включає в себе частки від сум надходжень страхових платежів, що відповідають страховимризикам, які не пройшли на звітну дату.

Резерв збитків - це зарезервовані несплачені суми страхового відшкодування за відомими вимогами страхувальників.

В Україні для визначення резерву незароблених премій використовується метод плаваючих кварталів. Використання цього методу закріплено Законом України «Про страхування», величина резервів незароблених премій на будь-яку звітну дату встановлюється залежно від часток надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), які не можуть бути менше 80% загальної суми надходжень страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), з відповідних видів страхування у кожному місяці з попередніх дев'яти місяців (розрахунковий період) і обчислюється в такому порядку:

частки надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) за перші три місяці розрахункового періоду множаться на одну четверту;

частки надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) за наступні три місяці розрахункового періоду множаться на одну другу;

частки надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) за останні три місяці розрахункового періоду множаться на три четвертих;

отримані твори додаються.

У цьому разі останній місяць розрахункового періоду буде складатися із кількості днів на дату розрахунку.

Така ж методика формування резерву незароблених премій передбачена і Положенням про порядок формування, розміщення та обліку страхових резервів за видами страхування, відмінним від страхування життя, але в ньому замість кварталів виступають місяця.

Відразу можна звернути увагу на те, що в українській методиці не враховується ні вид страхування, ні термін дії договору, ні інші істотні умови.

Це вказує на те, що дана методика дуже приблизною і може надавати неточне значення резерву незароблених премії і це може спотворювати фінансовий результат страхової компанії.

Іншим обов'язковим резервом є резерв збитків. Резерви збитків можна визначити як миттєві резерви. Їх формування пов'язане з тим, що між датою, коли страхувальник заявив про настання страхового випадку та заявив орієнтовну суму збитків, і виплатою страхового відшкодування страховиком проходить певний час. Протягом цього часу страховик повинен вислати свого фахівця і з'ясувати обставини і дійсну суму збитків. Такий заявлений, але не оплачений збиток називається незакінченим збитком. На загальну суму таких збитків і створюється резерв збитків. Формування резерву заявлених, але не врегульованих збитків обумовлено специфікою страхового бізнесу.

Виплата страхового відшкодування по страховій події або ліквідація збитку здійснюється не відразу, а через певний час після пред'явлення претензії страхувальником. За деякими видами страхування, таким як страхування будівельно-монтажних ризиків, морське страхування,страхування відповідальності, процес врегулювання претензії може зайняти досить довгий період. У зв'язку з цим на суму прийнятих позовів (претензій) страхувальників страховик створює резерв, призначений для фінансування заявлених, але неврегульованих остаточно збитків.

Якщо збиток заявлений, але розмір збитку не встановлений, для розрахунку приймається максимально можлива величина збитку, яка не перевищує страхову суму.

За правилами формування страхових резервів за видами страхування іншими, ніж страхування життя, резерв збитків обчислюється за формулою:

РУ_К = (РУ_Н + СП - СВ) *1,03, (2)

де РУ_К - резерв збитків на кінець періоду;

РУ_Н - резерв збитків на початок звітного періоду;

СП - претензії на виплату страхових сум і страхових відшкодувань, заявлені страхувальниками протягом звітного періоду;

СВ - страхові виплати фактично здійснені в звітному періоді.

Множення на коефіцієнт 1,03 передбачає фінансування витрат, пов'язаних з врегулюванням страхових претензій.

В управлінні технічними страховими резервами діє правило, за яким страховик після отримання повідомлення про страховий випадокповинен перевести всю суму страхової претензії з резерву незароблених премій в резерв збитків.

В Україні більша частина - це резерв премій. Для резерву збитків взагалі не передбачена стаття в балансі страхової компанії і він враховується разом з резервом страхових премій, що само по собі неправильно.

Зараз в Україні розпочато практику формування обов'язкових технічних резервів під окремі (найбільш небезпечні) види страхування.

Так, розроблений Постанова про формування резервів компаніями учасниками Ядерного пулу.

Страхова компанія, що одержала в установленому порядку ліцензії на проведення ядерного страхування і є членом Ядерного страхового пулу, повинна формувати такі види технічних резервів:

> Резерв незароботанних премій;

> Резерв збитків;

> Резерв катастроф.

При цьому у Порядку передбачено формування резерву незароблених премій за механізмом, відбитим в Законі України "Про страхування".

Величина резерву збитків включає зарезервовані несплачені страхові суми та страхові відшкодування за відомими вимогами страхувальників, з яких не прийнято рішення про виплату або відмову у виплаті страхової суми чи страхового відшкодування. Але в порядку не вказано про здійснення контролю за виконанням даного положення, отже, його можна визначити як чисто декларативне.

Величина резерву катастроф на будь-яку дату формується залежно від загальної величини зароблених у відповідному звітному періоді страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду за такою формулою:

Р_К = Р_Н + З_ПЛ * К - ПК, (3)

де Р_К - величина резерву катастроф на кінець звітного періоду;

Р_Н - величина резерву катастроф на початок звітного періоду;

З_ПЛ - зароблені страхові премії на початок звітного періоду;

К - відрахування в резерв катастроф в розмірі не менше 80% загальної суми зароблених у звітному періоді страхових премій;

ПК - сума повернень з резерву катастроф.

Відрахування в резерв катастроф здійснюється до досягнення величини, рівної обсягу відповідальності кожного страховика - члена Пулу, визначеного загальними зборами Пулу.