Загрозливими” симптомами при печії є

1. Печія з блюванням „кофейною гущею” або кров’ю.

2. Чорний дьогтеподібний стілець.

3. Постійна печія більше 3 днів.

4. Печія із задишкою, пітливістю, затрудненим ковтанням.

5. Печія з болями в животі.

6. Прогресуюча втрата маси тіла.

7. Печія, пов’язана з прийомом лікарських засобів.

Закреп – це симптом різних патологічних процесів, що відбуваються як в самому кишечнику, так і в інших органах. Про порушення випорожнення слід говорити, коли є 2 з нижче перелічених ознак, а тривалість патологічного стану перевищує 12 тижнів:

– стілець рідше 3 разів у тиждень;

– натуження триває більше 25% часу дефекації;

– збільшення щільності і зменшення кількості калу (менше 35г/добу);

– дефекація супроводжується відчуттям неповного випорожнення.

У хворих з закрепами, як правило, знижений апетит, відрижка, не­приємний присмак у роті. Характерні відчуття важкості в животі. Шкіра блі­да з землистим відтінком, суха, шаруються нігті, легко випадає волосся. З постійною інтоксикацією з’являється слабість, поганий настрій, по­ру­шення сну. Розвиваються вторинний ентероколіт, анальні тріщини, супут­ній дисбактеріоз, порушується обмін речовин. У крові й лімфі багато токсинів і канцерогенних речовин. Сильні натужування ведуть до інсультів, тромбо­емболій.

Найчастіші причини закрепів

І. Патологія товстого кишечника – коліти, атонія, спазми, мегаколон, поліпоз.

ІІ. Порушення обміну речовин – обезводнення, гіпофункція щито­подібної та надниркових залоз.

ІІІ. Особливості харчування – різка зміна раціону, недостатність рос­линної клітковини, рідини, фолієвої кислоти, надлишок жиру і заліза в їжі.

ІV. Болюча дефекація – тріщини заднього проходу, геморой.

V. Вживання ліків – антацидів, що містять алюміній, антигістамінних засобів, кодеїнвмісних препаратів, холінолітиків, антагоністів кальцію, препаратів заліза, кальцію, антидепресантів, психотропних.

Закрепи ділять за етіопатогенетичними ознаками на пов’язані з на­повненням сигмовидної кишки (аліментарні, обезводнення, захворювання ШКТ) і з порушеннями акту дефекації (патологія сфінктера, слабість м’язів черевної стінки, порушення іннервації, психічні дисфункції).

Сприяють виникненню закрепів: системні захворювання сполучної тканини; переважання в раціоні білкової й жирної їжі; недостатня фізична активність; тривале вживання послаблюючих засобів; часте використання клізм.

Крім того, мають значення фактори ризику - спадковість, поліпоз кишечника, виразковий коліт.