Умови гемаглютинації деяких вірусів

Гемаглютинуючийтитр вірусу – це його найбільше розведення, що дає картину повної гемаглютинації. Відову принадлежність аглютинованих еритроцитів нерідко використовують для індикації вірусів. Так, віруси грипу типів А і В аглютинують еритроцити курей, морських свинок, людини з 0 групою крові, а віруси грипу типу З – лише еритроцити курей та людини. Більшість параміксовірусів також аглютинують еритроцити курей, людини і морських свинок, алі вірус кору, що до них належить, - лише еритроцити мавп.

Підчас постановки РГА доцільніше використовувати еритроцити птахів, а не ссавців, оскільки пташині дають чіткіший результат, швидше осідають і рідко аглютинують спонтанно.

Про специфічність вірусної гемаглютинації роблять висновок за ефектом гальмування або пригнічення її відповідними противірусними антитілами. Це явище знаходиться в основі реакції гальмування гемаглютинації (РГГА). Механізм РГГА полягає в тому, що специфічні противіруснівірусні антигемаглютиніни перешкоджають вірусам аглютинувати еритроцити чутливих видів тварин.

РГГАзастосовується у вірусології для ідентифікції гемаглютинуючих вірусів, серологічної діагностики вірусних нфекцій (за приростом титру антитіл, або за роздільним визнасенням Ig та Ig), контролю рівня імунітету та масових екологічних досліджень.

РГГА– трикомпонентна серологічна реакція, що крім специфічно взаємодіючих антигену та антитіла має індикатор імунологічної реакції – еритроцити. Реакцію проводять у тихнув самих умовах (електролітне середовище, його рн, температура), у тому самий об'ємі і з еритроцитами того самого виду, що й РГА цього вірусного анигена.

Позитивниму РГГА є простота і доступність методики, економічність, можливість визначення за розумів деяких інфекцій (наприклад, при грипі) штамової специфічності гемаглютининів і антитіл до них.

Основноювадою РГГА є вплив на результат неспецифічних інгібіторів гемаглютинації, що що містяться в нормальних сироватках крові людини й тварин.

Реакціягемадсорбції (РГ_адс) та реакція гальмуваня гемадсорбції (РГГ_адс)

Основоюреакцій є феномен гемадсорбції, тобто прикріплення еритроцитів до поверхні модіфікованої вірусними гглікопротеїнами клітинної оболонки. Складнопобудовані віруси, що мають гемаглютинуючі властивості, як правило здатні до ефекту гемадсорбції. Гемадсорбція широко застосовується у вірусологічній практиці для індикації вірусів у культурі клітин, особливо в тих випадках, коли цитопатичні зміни недостатньо виражені і виявлення їх у світловому мікроскопі неможливе.

Реакціюспостерігають за допомогою світлового мікроскопа. У разі позитивної РГ_адс у полі зору виявляються клітини,”посипані зерном”, тобто з еритроцитами на клітинній оболонці.

РГГ_адс – серологічна реакція, що застосовується для ідентифікції вірусів, які не вдається типізувати іншими методами. При цьому спеціфічні сироватки, використовувані для гальмуваннягемадсорбції, обов'язково обробляють рецепторуйнівним ензимом, шляхом температурного впливу або іншими методами, що звільняють сироватки від неспецифічних інгібіторів гемаглютинації.

У багатьох випадках ефект гемадсорбції може бути застосований для обліку реакції нейтралізації (РН). Коли нейтралізуючу врус дію сироватки визначають за відсутністю гемадсорбції.