Характеристика законодавчої бази правової охорони промислової власності в Україні

Правова охорона інтелектуальної власності промислового при­значення забезпечується на основі законодавства, яке можна по­ділити на три блоки: загальне законодавство; спеціальне законо­давство; інші нормативно-правові акти, що стосуються промис­лової власності.

Основними документами загального законодавства: Конституція України (стаття 41, 54), Кодекси України: цивільний (глава 35), цивільно-процесуальний, кримінальний і т.д.

Спеціальне законодавство України складається з патентного законодавства, законодавства про авторські права, законодавства про захист від недобросо­вісної конкуренції, міжнародних договорів, до яких приєдна­лася Україна.

До інших нормативно-правових актів, що стосуються промис­лової власності, входять відповідні статті Законів України «Про власність», «Про інвестиційну діяльність», «Про науково-техніч­ну інформацію» і.т.д.

Для захисту промислової власності шляхом оформлення патентів на винахід, корисну мо­дель, промисловий зразок призначене патентне законодавство.

Патент на винахід яв­ляє собою документ, що видається Держпатентом України й за­свідчує визнання пропозиції винахідника, пріоритет винаходу, ав­торство й виключне право власника патенту на використання ви­находу, зокрема, виробництво і продаж продукції на його основі. В Україні згідно з Законом «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» патент на винахід видається тоді, коли винахід відповідає критеріям патентоспроможності: новизні, винахідни­цькому рівню, можливості використання в промисловості або в інших сферах діяльності. За заявою винахідника йому може бути видано деклараційний патент на винахід за результатами експер­тизи на локальну новизну (у межах України), який має значно коротший термін дії.

Спеціальне законодавство з охорони промислової власності в Україні: винахід, корисна модель – ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»; промисловий зразок - ЗУ «Про охорону прав на про­мислові зразки»; знаки для товарів і послуг, фірмове найменування, по­значення місць по­ходження товару – ЗУ «Про охорону прав на зна­ки для товарів і по­слуг», «Про охорону прав на зазначення походження товару».

В Україні закладено лише підвалини законодавчої та нормати­вно-правової бази промислової власності. Незадовільним є рівень дотримання законодавства з охорони інтелектуальної власності у господарській практиці.

Аналіз законодавства України у сфері промислової власності свідчить про необхідність розробки відсутніх законопроектів та внесення змін і доповнень до чинних. У законодавстві потребу­ють уточнення визначення об'єктів промислової власності у час­тині прав на ноу-хау, раціоналізаторські пропозиції, нормативно-методичні матеріали, що використовуються у господарській дія­льності підприємств.

Доцільною є розробка таких законопроектів: «Про оцінку інтелектуальної власнос­ті», «Про охорону прав на раціоналізаторські пропозиції», «Про службові винаходи», «Про трансфер технологій», «Про професійне представництво у сфері інтелектуальної власності (патентні повіре­ні)»; а також нормативних документів: «Державного стандарту з оцінки вартості об'єктів інтелектуальної власності», «Методичних рекомендацій з оцінки вартості об'єктів інтелектуальної власності», «Методичних рекомендацій з визначення частки участі промислової власності у прибутку від реалізації продукції^»