Концепція культурних вимірів

Голландський соціолог Гірт Хофстеде у 1986 р. виокремив поняття культурних вимірів — певного набору цінностей, установок, вірувань, норм і моделей поведінки, якими одна культура відрізняється від Іншої.

1. Головний культурний вимір — "індивідуалізм — колективізм". Основними цінностями індивідуалістичних культур є повага до прав людини, цінування людського життя. Індиві­дуальні цілі важливіші за групові. Найбільш індивідуалістич­ні культури склалися в західних країнах, насамперед у США, Великій Британії, Австралії, Канаді, Нідерландах. Основними цінностями колективістської культури є взаємовиручка, гос­тинність, щедрість. Поведінка людини визначається належ­ністю до групи, групові цілі є важливішими за індивідуальні, цінність окремого людського життя низька і завжди віддаєть­ся в жертву інтересам групи. Найбільш колективістські куль­тури склалися в країнах Азії і Латинської Америки: Японії, Тайвані, Гонконгу, Сінгапурі, Перу, Колумбії.

2. У мужніх культурах високо цінуються матеріальні речі та влада, прагнення до успіху, турбота про високий достаток, наполегливість, жорсткість і агресивність у досягненні цілей -У роботі представники мужніх культур бачать сенс життя, вони схильні багато і напружено працювати і мало допомага­ють іншим. До мужніх культур належать Німеччина, Японія, Італія, Ірландія, Австрія, кавказькі народи. У жіночних куль­турах головними є духовні цінності: сенс життя, виховання, духовний розвиток людини, цінуються турбота й увага. Пред­ставники жіночних культур допомагають слабким і співчу­вають невдахам. Найбільш успішною вважається діяльність у сфері сервісу. До жіночних культур належать Скандинавські країни (Швеція, Норвегія, Фінляндія, Данія, Нідерланди).

3. У культурах з високою дистанцією влади влада є основ­ною цінністю, що дає величезні переваги. Для досягнення успіху потрібні послужливість, конформізм, авторитарність. Представники культур з високою дистанцією влади вважають, що люди народжуються нерівними і в кожного своє місце в житті, дистанція між соціальними прошарками значна, пере­вага віддається жорсткому керівництву. Такі культури скла­лися в Росії, Франції, Бельгії, латиноамериканських країнах і на Близькому Сході. Представники культур із низькою дистанцією влади цінують рівність, пошану, знання, здібності. Влада не дає особливих пільг і привілеїв у соціальному плані й розглядається як звичайна суспільна діяльність. Підлеглі вва­жають себе такими самими людьми, як їх керівники, і останні поділяють цю думку. Це характерно для США, Німеччини, Великої Британії, Австрії, Фінляндії, Данії і Норвегії.

4. Представники культур з високим рівнем уникнення не визначеності не припускають двозначності, більше турбують­ся про майбутнє, більш опираються будь-яким змінам. Це властиве Португалії, Греції, Німеччині, Перу, Бельгії, Японії, Росії, країнам Латинської Америки. Африки, Близького Схо­ду, Культури з низьким рівнем уникнення невизначеності мають нижчий рівень стресів, допускають розбіжності у своє­му середовищі і характеризуються більшою схильністю до ри­зику. Представники цих культур менш напружені й більш розкуті. Це характерно для Швеції, Данії, Норвегії, США, Ірландії, Фінляндії, Нідерландів і Гонконгу.