Охарактеризуйте розвиток образотворчого, музичного та театрального мистецтва в Україні в кінці ХІV – першій половині ХVІІ ст

У XIV—першій половині XVII ст. певних здобутків досягли музична кул-ра і театральне мистецтво. Вони розвив. у тісному зв'язку з тими змінами, що відбува. в народному побуті та звичаях, а також у діяльності скоморохів, мистецтво яких поєднувало спів, танець і театр. вистави. Муз=ти, співці, танцюристи, як і раніше, об'єднувались навколо монастирів та єпископських кафедр. Вони створ. пісні-хвали на честь бойових подвигів князів і дружинників.Музичну культуру постійно збагачувала усна народна творчість. У цей період продовжували розвиватися народно-пісенні жанри, які були пов'язані зі самобутніми традиц. східн. слов'ян язичеських часів, зокрема пісні, якими супроводжув. народні свята землеробського циклу. Поряд з календарними розвив. різні жанри сімейно-обрядових і побутових пісень: весільні колискові пісні, похоронні плачі, або, як їх тоді називали, голосіння. В них, як і в піснях землеробського календарного циклу, розвивалися риси, притаманні українській музиці. У роки боротьби українського народу проти іноземних поневолювачів виник. Іст. пісні, які прославляли героїв боротьби з татарською та турецькою агресією, на-приклад, українська народна пісня про Байду. У процесі становлення української музики важливу роль відіграла музична освіта, яка поширювалась братськими школами. У XVI—перш. половині XVII ст. виникають такі жанри світської музики, як побутова пісня для триголосого ансамблю або хору, сольна пісня зі супроводом, а також цехова інструментальна музика.У кінці XVI ст. істотно розширюється сфера театрального мистецтва. Витоки розвитку українського театру беруть свій початок від народних ігор Київської Русі. У народних іграх, де широко використовувалися фольклорні твори, простежувалися елементи нар. драми, пантоміми, балету. Від 1573 р. бере свій початок звичай ходити з ляльками, що означало виникнення лялькового театру. Дальший розв. театру був пов'язаний із виступами скоморохів. В ост. чверті XVI ст. разом з появою братських шкіл виникає шкільний театр. Спочатку він мав лише навчально-виховне значення, а з кінця XVI—першої половині! XVII ст. став використовуватися в міжконфесійній боротьбі проти католицизму. Образотворче мистецтво другої половини XIII—першої половини XIV ст. характеризувалось монументальністю, витонченістю колориту, гармонією пропорцій, яскравістю малюнка і високою професійністю виконання. Поступово утверджувався реалістичний напрям, характерною особливістю якого є віра в людину, життя. Релігійні образи на полотнах художників поступово втрачають колишню нерухомість і часто набирать рис простих людей.Поряд з фресковим живоп. на укр землях дедалі більшого розповсюдж. набувають жони, намальовані на дошках. Особливою популярністю користувалися образи воїнів-переможців.Іконопис того часу теж набуває ознак реалізму, народного забарвлення. Святі на іконах дедалі більше нагад. простих людей, селян, а не аскетів-мучеників, набувають певних індивідуальних рис. В українському образотворчому мистецтві кінця XVI— початку XVII ст. набуває розвитку портретний живопис. Під впливом гуманістичних ідей худ-ки того часу звертають особливу увагу на обличчя людини, прагнуть передати характер, розум, силу волі, почуття власної гідності. Великого розвитку досягло українське малярство в XV— XVI ст. на західноукраїнських землях.