Охарактеризуйте причини, зміст і наслідки українського культурно-національного відродження (кінець ХVІІІ – 40-ві роки ХІХ ст.). Визначте його центри на заході і сході України

Українське національне відродження базувалося на попередніх здобутках українського народу, зокрема, традиціях національної державності, матеріальній та духовній культурі. Соціальним підґрунтям для потенційного відродження було українське село, яке зберігало головну його цінність – рідну мову.

Процес українського національно-культурного відродження історики, як правило, поділяють на три етапи:

Кінець XVIII – 40-ві роки XIX ст. в українському національно-культурному відродженні історики визначають як період збирання спадщини чи академічний етап.

Академічний, або антикварний етап, у ході якого відбувалося нагромадження знань про минуле і сучасне народу, його історію і фольклор, звичаї, мову і т. п. Цим займалися в основному представники освіченої верхівки, необов’язково даної народності. На основі нагромаджених відомостей створювався пронизаний героїко-патріотичними уявленнями образ нації, що надихав нові покоління на боротьбу за її утвердження в сім’ї розвинених народів, кодифікувалася літературна мова, провадилися наукові народно-краєзнавчі студії і т. д.

З виходом «Енеїди» І. Котляревського традиційно-умовно пов’язують початок українського відродження.

На Лівобережжі з ініціативи старшини виник широкий рух за вивчення історії козацької України. Розпочалося збирання історичних матеріалів – літописів, хронік, грамот, інших державних документів, їх осмислення через призму національних почуттів. Поступово формувалася українська національна ідея. З-поміж ентузіастів збирання історичної спадщини вирізнялися О. Безбородько, В. Рубан, М. Туманський, О. Мартос та ін.

У 1798 р. побачила світ книга Якова Марковича (1776–1804) «Записки про Малоросію, її жителів та виробництва».

Згодом були опубліковані три збірки народних пісень М. Максимовича.

До цього періоду відносять також появу «Грамматики малорусского наречия» (1818 p.) Олексія Павловського. Вона започаткувала дослідження у сфері українського мовознавства і стала, по суті, першою друкованою граматикою живої української мови.

Отже, впродовж першої, так званої академічної чи антикварної стадії національного Відродження відбувається станов­лення української літературної мови, наукового українознавства, закладаються основи національної самосвідомості. У цей період зріс інтерес до української мови, історії. Поступово обґрунтовувалася ідея самобутності історії України, що сприяло формуванню національної самосвідомості українців.