Методичні вказівки. Крім фізичних осіб та держави, суб'єктами цивільних правовідно­син є й юридичні особи

Крім фізичних осіб та держави, суб'єктами цивільних правовідно­син є й юридичні особи. Поняття юридичної особи у її сучасному розумінні розкривається через її ознаки. При аналізі цього питання першочерговим завданням є вивчення традиційних ознак юридичної особи, наявність яких дозволяє характеризувати соціальне утворення як юридичну особу. До таких ознак відносяться організаційна єдність, майнова відокремленість, самостійна майнова відповідальність за своїми зобов’язаннями та участь у цивільному обігу від свого імені. Також до ознак юридичної особи відносять процесуальну правосуб’єктність та державну реєстрацію. Потрібно навести детальну характеристику кожної із зазначених ознак.

При розгляді питання про теорії сутності юридичної особи варто розрізняти фікціонні концепції та реалістичні теорії. Необхідно охарактеризувати особливості кожної з теорій походження юридичних осіб та виявити практичне значення підходу, який обирається для пояснення сутності юридичної особи. Питання сутності юридичної особи є і до­сить спірним як у вітчизняній, так і зарубіжній літературі.

Віднесення юридичних осіб до того чи іншого виду має важливе теоретичне та практичне значення. Це дозволяє більш повно визна­чити сутність юридичних осіб та їх правовий статус. Окрему увагу необхідно приділити видам юридичних осіб залежно від їх організаційно-правової форми. Варто звернути увагу, що філії та представництва є не видами юридичних осіб, а їхніми відокремленими структурними підрозділами, які створюються для виконання деяких функцій юридичної особи або для представництва та захисту її інтересів поза місцем її знаходження. При цьому слід усвідомлювати, чим відрізняються філії від представництв.

При вивченні теми необхідно визначити поняття, характер, озна­ки, момент виникнення та припинення правосуб'єктності юридичних осіб. Цивільна правосуб'єктність юридичної особи, тобто її здатність бути суб'єктом цивільних відносин, складається з цивільної право­здатності та цивільної дієздатності цієї особи. Характеризуючи цивільну правоздатність юридичної особи слід звернути увагу на те, що вона виникає з моменту створення юридичної особи і припиняється з дня внесення до Єдино­го державного реєстру юридичних осіб запису про припинення її діяльності.

З метою розширення територіальної сфери своєї діяльності юри­дичні особи можуть створювати філії, представництва та інші відок­ремлені структурні підрозділи, які діють відповідно з положеннями про них. Необхідно звернути увагу на те, що філії та представництва не визнаються суб'єктами цивільних правовідносин, а їх керівники діють від імені юридичної особи.

Вимоги до установчих документів юридичних осіб визначаються законодавством. Бажано вказати на спільні та відмінні риси установ­чих документів юридичних осіб різних організаційно-правових форм.

Місце знаходження, найменування, товарний знак, виробнича марка юридичної особи є необхідними засобами індивідуалізації юридичних осіб, що дозволяє відрізнити одних з них від інших.

Організації, що здійснюють виробничо-господарську діяльність мають право на фірмове найменування, що встановлюється Поло­женням про фірму, затвердженим Постановою ЦВК та РНК СРСР від 22 червня 1927 р. Законодавством встановлені обмеження на використання в назвах юридичних осіб деяких слів та словосполу­чень, наприклад, банк, торгово-промислова палата.

Способи виникнення та припинення юридичних осіб регламенту­ються Цивільним кодексом України та спеціальними законами щодо окремих видів юридичних осіб. Важливим є питання визначення моменту виникнення та припинення юридичної особи. Говорячи про припинення юридичної особи, слід пам'ятати, що юридична особа припиняється шляхом реорганізації або ліквідації. Необхідно звернути увагу на те, що при такому способі реорганізації як виділення не відбувається припинення юридичної особи. Особливості ліквідацій­ної процедури суб'єктів підприємницької діяльності, неспроможних виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами регулюються Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в нової ред., від 2013р..

При вивченні цієї теми слід також зупинитися на розгляді окремих видів юридичних осіб як суб'єктів цивільних правовідносин. Слід звернути увагу на класифікацію, яка запропонована ЦК України. Слід відрізняти види юридичних осіб від організаційно –правових форм юридичних осіб. Господарські товариства є однією з поширених організаційно-пра­вових форм юридичної особи. Вони створюються і діють у відповід­ності з ЦК України та Законами України «Про господарські товариства», «Про акціонерні товариства» тощо. Бажано звернути увагу на відмінність акціонерних то­вариств від товариств з обмеженою відповідальністю.

При вивчені питання про кооперативні організації як юридичні особи рекомендується проаналізувати закони України «Про спожив­чу кооперацію» та «Про сільськогосподарську кооперацію», а також Закон України «Про кооперацію» від 10.07.2003 р.

Правове положення об'єднань громадян та їх види регламенту­ються Законом України «Про об'єднання громадян». Особливості правового статусу релігійних організацій визначаються в Законі України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Питання до теми

Поняття та ознаки юридичних осіб.

Правосуб’єктність юридичної особи.

Органи юридичної особи.

Види та зміст установчих документів юридичних осіб.

Порядок виникнення юридичних осіб.

Припинення юридичних осіб.

Види юридичних осіб. Юридичні особи приватного та публічного права.

Держава та інші соціальні утворення як юридичні особи публічного права. Поняття держави як суб'єкта цивільного права.