Складання відомості площ агровиробничих груп ґрунтів та експлікації земель по агровиробничих групах ґрунтів

З метою виділення в межах України природно-сільськогосподарських районів із сталими природнокліматичними показниками здійснюється структуризація території України на зони та гірські області, провінції, природно-сільськогосподарські округи та райони. При цьому враховується однорідність властивостей ґрунтів та природно - кліматичних умов, особливості сільськогосподарського виробництва, а також адміністративно - територіальний поділ України. Територію Україні поділено на 5 природно-сільськогосподарських зон (лісова — Полісся, лісостепова — Лісостеп, степові — Степ, Степ посуш­ливий, Степ сухий) і дві гірські області (Карпатська і Кримська). Зони виді­ляються за ознаками зональних особливостей генезису ґрунтів і зонального типу сільськогосподарського виробництва. Гірські природно-сільськогосподарські області характери­зуються подібними поясними типами висотної зональності і схожими типами сільськогоспо­дарського використання земель. Зони і облас­ті поділяються на природно-сільськогосподар­ські провінції, які в межах зони розташову­ються зі сходу на захід і відрізняються за кількістю опадів та кліматичними умовами.

Кожна з провінцій характеризується певним набором сільськогосподарських культур і типом агротехніки. В Поліссі виділяють Західну, Правобережну і Лівобереж­ну провінції; в Лісостепу — теж Західну, Правобережну і Лівобережну; в Степу посушливому — Придунайську, Правобережну, Лівобережну та Північно-Кримську. Степ су­хий не поділяється на провінції.

Карпатська область поділяється на три провінції: Передкарпаття, Карпати і Закарпаття. Кримська область поділяється на дві провінції: Кримську гірську і передгір'я та Південний берег Криму. Всього на території України нараховується 19 природно-сільськогосподарських провінцій.

У межах природно-сільськогосподарських провінцій виділяються природно-сільськогосподарські округи, які характеризуються сталими геоморфологічними особли­востями території і ґрунтового покриву, кліматичними характеристиками та складом ґрунтоутворюючих порід. Округи виділяють­ся за узагальненими типами рельєфу і харак­тером ґрунтоутворюючих умов з урахуван­ням однорідності ґрунтового покриву і агрокліматичних показників. Всього в 19 про­вінціях виділено 32 природно-сільськогоспо­дарських округи. Кожен округ характеризу­ється певними особливостями рельєфу та типом ґрунтового покриву.

Кінцевою метою природно-сільськогос­подарського районування території України є встановлення меж природно - сільськогосподарських районів, які виділяються в ме­жах кожного з округів. При цьому врахову­ються наступні критерії:

• близькість кліма­тичних показників;

• схожість рельєфу, близькість структури та властивостей ґрун­тового покриву;

• однакова тривалість вегета­тивного періоду;

• статистична репрезента­тивність (тобто, райони мають бути досить великими і близькими за площею, а показники відповідних критеріїв по них були б найдостовірнішими з точки зору вимог статистичного аналізу).

Природно-сільськогосподарські райони виділяються в межах адміністративних об­ластей, але їх межі не завжди співпадають з межами адміністративних районів.

В ме­жах Луганської області виділені 5 природно-сільськогосподарські райони і кожний з них має сталий номер і назву:

01 – Луганський;

02 – Білокуракинський;

03 – Новоайдарський;

04 – Біловодський;

05 – Придонецький.

Так, наприклад, у Київській області 10 природно-сіль­ськогосподарських районів, у Вінницькій області – 9, у Закарпатській – 4. На території України загальна кількість природно-сільськогосподарських районів ста­новить 200.

Всього на території України фахівці розрізняють понад 5000 різновидів ґрунтів, але з ме­тою уніфікації та спрощення процедури обробки показників ґрунтів було прийня­то 222 агровиробничі групи ґрунтів. Агровиробниче групування ґрунтів здійснюєть­ся за наступними показниками:

а) походження ґрунтів;

б) їх механічний склад;

в) ріве­нь родючості та інші властивості.

Агровиробничі групи ґрунтів пронумеро­вані в певному порядку і кожна з них має сталий код (позначення) і назву. Нап­риклад, кодом "58" позначені «Чорноземи звичайні середньогумусні глибокі».

Зазвичай, контури угідь складаються з різних ґрунтів, які об’єднані в агровиробничі групи ґрунтів. При складанні відомості площ агровиробничих груп ґрунтів слід пам’ятати, що сума площ агровиробничих груп ґрунтів в межах земельного контуру дорівнює площі цього контуру (Таблиця 4.1).

Таблиця 4.1 Відомість площ агровиробничих груп ґрунтів

Назва угіддя, номер контуру	Площа контуру угіддя, га	Шифр агровиробничої групи ґрунтів
РАЗОМ

У відомість площі записують окремо по видах угідь: по ріллі, пасовищах, сіножатях і т.д. В першій графі вказують назву угіддя і номери відповідних контурів, в другій – площі контурів угідь, в наступних – шифри і площі агровиробничих груп ґрунтів в розрізі контуру угіддя.

По кожному виду угіддя і по господарству визначаються підсумкові площі, які будуть основою для складання експлікації земель по агровиробничих групах ґрунтів (таблиця 4.2). Назви агровиробничих груп ґрунтів наведені в Номенклатурному списку агровиробничих груп ґрунтів Луганської області.

Таблиця 4.2 Експлікація земель по агровиробничих групах ґрунтів