Перші комфортабельні готелі Європи

Рік відкриття	Місце розташування	Назва готелю
	Нант, Франція	«Готель Генріха IV» (60 ліжко-місць)
	Нью-Йорк, США	«City Hotel» (73 кімнати)
	Баден-Баден, Німеччина	«Бадише-Хоф»
	Центральна Швейцарія	«Гири-клес-терли»
	Бостон, США	«Tremont House» (170 номерів різної місткості (одно- і двомісні), обладнані переговорною системою (прообраз телефонів) і місцем для вмивання (таз, глек і безкоштовне мило для гостей)
	Інтерлакен Швейцарія	«Гранд-отель Швайцер-хоф»
	Париж, Франція	«Moris» (700 номерів, вода, ліфт, ресторан на 1500 місць)
	Берлін, Німеччина	«Кайзерхоф», класу «люкс» (в номерах електрика, ванні кімнати і телефон. Працювало парове опалення, пневматичні ліфти і для того часу ультрасучасні газові плити

Поряд із створенням упорядкованих готелів та розкішних ресторанів починають дія­ти й нові засоби розваг: нічні клуби, кабаре тощо. Виникають перші курорти мінеральних та термальних вод у Німеччині і Швейцарії. В ресторанах починається епоха меню «a la carte» (вільний вибір страв по меню). Саме тоді до активного вжитку були залучені англійські слова "експрес", "комфорт", "дизайн".

Наприкінці ХІХ ст. в Європі розпочали будівництво сучасних готелів із високим рівнем комфорту. На зміну традиційним готелям зі скромними назвами ("Англійський двір", "Стара пошта" та ін.) з'явилися розкішні готелі з гучними назвами "Брістоль", "Метрополь", "Палас", чи просто "Гранд-Отель", позбавлені будь-якого зв'язку з місцевими традиціями. Так у 1889 р. в Лондоні за замовленням знаменитого лондонського імпресаріо Річарда Дойлі Карта був побудований готель «Savoy».

Карт запросив в якості керуючого Цезаря Рітца - людину, що створила пізніше готельну імперію Рітц – Карлтон, шеф-кухарем був Огюст Єскофьє (автор першого енциклопедичного виданням з гастрономії «Довідник з кулінарії»). Через десять років "Савой" в Лондоні прославився як найрозкішніший готель міста. Він став першим з британських готелів, де було використано електричне освітлення номерів, прототипи телефонів і ліфти, встановлені американською компанією Otis.

Таким чином, за XIX сторіччя в індустрії гостинності з’явилось набагато більше нововведень, ніж за всю її попередню історію. У престижних ресторанах Західного світу, які збирали спершу виключно чоловічу компанію, стали обідати і жінки. Знаменитий Цезар Рітц, зробив обіди в лондонському Savoy неодмінним атрибутом світського життя для представників обох статей ввів в звичай приймати їжу під звуки музики. Менш забезпечена частина населення відвідувала grill room (маленький ресторан або кімнату в ресторані, де подавалися страви зі смаженого м’яса або риби) – теж суто англійський винахід, де можна було пообідати в невимушеній, дружній обстановці. У XIX ст.. були винайдені способи зберігати їжи шляхом консервування і вакуумної упаковки, що дозволило готувати будь-які кулінарні делікатеси незалежно від сезону. До цього важливого винаходу причетний сам Наполеон, який виплатив в 1809 р. людині на ім’я Ніколя Апперт винагороду у сумі 12 тис. франків (майже чверть мільйона доларів за сучасним курсом) за запропонований ним спосіб зберігати харчові продукти від псування, стерилізуючи їх у щільно закритих скляних банках шляхом нагрівання.

1870 р. по 1907 р. був сформований один із перших готельних ланцюгів, які були ліцензовані для подальшої діяльності під назвою Ritz

З кінця ХІХ і початку ХХ століття різко зросла кількість готелів не тільки в Європі, але й на Близькому Сході, північній частині африканського континенту та США.

Сполученим Штатам Америки відводиться особлива роль у розвитку підприємств гостинності нового часу.

На думку істориків, перший постоялий двір у США з’явився значно пізніше, ніж у Європі, лише в 1607 році. Одна з перших таверен була відкрита в Бостоні в 1634 році. У 1642 році в Нью-Йорку (тоді він називався Новий Амстердам) голландською компанією Dutch East India була відкрита таверна Stadt Huys. Саме таверни стали центрами громадського життя, місцем зустрічей для солдатів і бізнесменів. Вони процвітали не тільки в містах, але й уздовж великих доріг, і особливо на перехрестях. Американські постоялі двори і таверни часто нагадували англійські, оскільки саме англійський тип організації послуг гостинності в Західному світі вважався кращим. Проте, на відміну від європейських, які багато в чому виконували соціальну функцію, американські таверни з самого початку свого існування у великій мірі мали комерційну спрямованість, тобто створювалися з метою отримання прибутку.

Першим готелем в Сполучених Штатах, був побудований у 1794 році 70-кімнатний «City Hotel» на Бродвеї в Нью-Йорку. До цього часу для готелів пристосовували, як правило, житлові будинки.

У 1829 році в Бостоні відкрився готель «Tremont House» – перший в США готель першого классу – з 170-ма номерами різної місткості (одно- і двомісні), обладнаними переговорною системою (прообраз телефонів) і місцем для вмивання (таз, глек і безкоштовне мило для гостей). Всі двері були обладнані замками, що зачинялись з середини, в готелі було 8 ванних кімнат і 8 туалетів, зявився перший коридорний та стійка реєстрації. Відкриття цього готелю поклало початок готельного буму, що пронісся в США в першу чергу по містах Східного узбережжя, а потім на Заході і Півдні.

У 1875 році був відкритий самий дорогий і розкішний (будівництво обійшлося в 5 млн. доларів) готель того часу «Palas-Hotel» в Сан-Франциско, що пропонував 800 номерів. У багатьох містах Америки з’явилися готелі-палаци: «Palmer House» в Чикаго, «St. Charles» і «St. Louis» в Новому Орлеані, «Planter’s Hotel» в Сент-Луїсі, «Hotel del Coronado» в Сан-Дієго – одна з історичних пам’яток міста, всесвітній славі якої багато в чому сприяв унікальний архітектурний стиль.

До кінця XIX століття в США вже були поширені два типи готелів. Одні були великі і розкішні – деякі з них були архітектурними шедеврами, що мають просторий вестибюль, зал для балів, ліфт, сантехніку, електричне освітлення і ряд інших зручностей. Інші – малі за місткістю, що пропонують обмежений асортимент послуг за низькими цінами.

Першим рестораном в США вважають відкритий у 1831 році в Нью-Йорку відомий ресторан сім’ї Дельмоніко «Delmonico’s». Незабаром ця назва стала синонімом вишуканої їжі та бездоганного обслуговування. На розвиток ресторанної справи в США в ті роки значно вплинули французькі традиції. Меню також традиційно друкувалося французькою мовою, що створювало англомовним відвідувачам деякі труднощі. Джон Дельмоніко, першим запропонував двомовне меню, в якому назви страв на французькій і англійській мовах розміщувалися одна проти одної. До 1852 кожен першокласний американський готель мав свого французького шеф-кухаря.

У готелях вводиться так званий «європейський план» організації оплати за готельні послуги, згідно з яким гості платять не за номер плюс харчування, а тільки за номер, що дозволяє їм замовляти страви a la carte в ресторані готелю самим або харчуватися в інших місцях за їх бажанням.

У 1876 р. на другому поверсі вокзалу в м. Топіка (столиця Канзасу) на залізничній гілці Топіка–Санта-Фе Фред Харвей відкрив свій перший ресторан, що відрізнявся від усіх закладів такого роду гарною, апетитно приготовленою їжею, чистотою скатертин і ввічливим обслуговуванням. Пізніше, але в тому ж році, в місті Флоренс (штат Канзас), розташованому на тій же залізничній гілці, що веде в Санта-Фе, Харвей відкриває свій перший готель. У період з 1880 по 1890 рр.. через кожні 100 миль по цій дорозі відкривалися все нові й нові транзитні готелі при вокзалах «Будинки Харвея».

Основні події цього періоду представлені в таблиці 5.

Таблиця 5

Розвиток готельного господарства у новий час (США)

Рік	Основні події
	Поява перших заїжджих дворів
	Відкриття однієї із перших таверн у Бостоні
	Відкриття однієї із перших таверн у Нью-Йорку (Новий Амстердам)
	Відкриття першого американського готелю «City Hotel»у Нью-Йорку (73 кімнати)
	Відкриття у Бостоні готелю першого класу «Tremont House» - титул «прабатька сучасного готелю»
	Перший готель з електричним освітленням «Hotel Everett» на Парк-роуд (Нью-Йорк)
	Фірма Отіса поставила в готелі «П'ята авеню» перший гвинтовий ліфт (Нью-Йорк)
Середина ХІХ ст.	Перший готель з центральним опаленням у США
	Відкриття у Сан-Франциско найдорожчого і найрозкішнішого готелю того часу «Palac Hotel»
	Перший транзитний готель Харвея
	готель «Statler Hotel» в м. Буффало – архітектурний шедевр (просторий вестибюль, ліфти, номери з дорогими меблями, декоративні тканини, дорога сантехніка)
Кінець ХІХ ст.	Розшарування готелів на два типи: 1) великі і розкішні; 2) маленькі і застарілі

На рубежі XIX-XX століть індустрія гостинності перетворюється на важливу галузь. Будівництво нових готелів спричинило чітку диференціацію у розмірах, умовах проживання, обслуговування. Готелі споруджували в центрі міст, поблизу важливих транспортних комунікацій – вокзалів, магістралей. Часто нові готелі будували на місці зруйнованих старих, що не відповідали вимогам часу.

Престижні райони великих міст мали спеціалізовані готелі з максимальними зручностями, вишколеним персоналом для особливо багатих клієнтів – бізнесменів, політиків, діячів мистецтва. Перший готель, орієнтований винятково на бізнесменів, відкрив у 1908 р. в м. Буффало (США) Елсворт М. Статлер. Збудований ним готель «Statler Hotel» свого часу вважався архітектурним шедевром: просторий вестибюль, ліфти, номери обставлені дорогими меблями, декоративні тканини, дорога сантехніка. У Лондоні в 1905—1909 pp. відкрито подібний готель «Le Meridien Piccadilly», в Амстердамі (Нідерланди) – готель «Victoria» (1890 р.).

Будівництвом готелів, підготовкою кадрів, питаннями ціноутворення починають займатися готельні об'єднання, синдикати, акціонерні товариства, корпорації. На початку XX століття найбільш помітними серед них були Лондонський синдикат власників готелів, французький «Союз господарів готелів» та Міжнародний союз власників готелів (1906р.), що об'єднав власників 1700 готелів з різних країн світу. У 1946 році Міжнародний союз власників готелів було перейменовано в Міжнародну готельну асоціацію, обливим внеском якої у розвиток міжнародного туризму та готельного господарства було прийняття Міжнародних готельних правил в 1981 р.

На 1913 рік у Німеччині налічувалося 90 тис. готелів, в Австро-Угорщині — 15 тис. В основному це були невеликі готелі, місткість яких складала 30-35 місць.

У Росії в 1910 році налічувалося 4685 готелів, що знаходяться в приватному володінні, не вважаючи заїжджих дворів і трактирів з номерами. Найбільш популярними були готель «Метрополь», побудований у Москві в 1897-1907 роках Петербурзьким акціонерним товариством, готель «Люкс» (засновник – московський булочник Філіппов), Гранд-готель (власник-купець, мільйонер Корзинкин), готелі «Європа», «Париж» та інші.

Сучасний період

У двадцятому столітті індустрія гостинності досягає розквіту. Лідерами в цій області залишаються США і Європа, де повсюдно з’являються нові форми організації готельного господарства.

Готелі будують не тільки в містах, але і в горах, біля озер, рік, морських пляжів, мінеральних джерел. В Італії та Швейцарії відкриваються перші туристичні готелі.

У 1919 р. в місті Сіско, штат Техас (США) був відкритий готель «Mobley Hotel», який дає початок готельній мережі «Hilton». Вже через 6 років засновник компанії Конрад Хілтон купує ще один готель в Далласі, який називає своїм ім'ям. А відкриття готелю «Caribe Hilton Hotel» (1949 р.) в місті Сан-Хуан в Пуерто-Ріко робить «Hilton» першою в світі міжнародною мережею готелів.

У той же час в Європі було засновано готельну мережу «Ritz-Carlton», перший готель якої був відкритий у 1927 р. в Бостоні. Мережа була розрахована, насамперед, на багатих постояльців і пропонувала високий рівень обслуговування. Всі готелі мережі були унікальні і не схожі один на одного.

З появою автомобілів каліфорнійський архітектор Артур Хайнеманн в 1925 р. у містечку Сан-Луісі Обіспо (штат Каліфорнія, близько в 200 милях від Лос-Анджелеса) відкриває перший готель для автомобілістів. Готель був спроектований таким чином, що гості могли під’їжджати прямо до дверей своїх одноповерхових будиночків або до прилеглих до них гаражів. Всього таких будиночків було сорок і вони стояли навколо внутрішнього двору.

А в 1928 р. була заснована міжнародна корпорація «The Leading Hotels of the World» («Провідні готелі світу»). Кращі готелі світу і сьогодні хочуть бути членом даної організації, оскільки це підвищує престиж готелю.

В період Великої депресії (30-і рр.), готельний бізнес вцілому занепадає. В Америці відродження індустрії гостинності почалося лише на початку 40-х років, а в європейських країнах лише в 50-і рр..

Після війни готельне господарство розвинених країн перетворюється в абсолютно нову індустрію послуг, надаючи гостю повноцінний сервіс з розміщення, харчування, розваг, відпочинку і т.д. Цей період можна розділити на 2 етапи: перший – 1950-і – поч. 1960-х рр., другий – кін. 1960-х - поч. 1970-х рр. (табл. 6).

Таблиця 6