Право на захист репутації автора

Винахідник має право перешкоджати будь-якому зазіханню на права на винахід, здатному завдати шкоди його честі чи репутації, зокрема, перешкоджати іншим особам привласнювати чи спотво­рювати його право на визнання винахідником.

Із введенням у дію 1 липня 1994 р. законів «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» і «Про охорону прав на промислові зразки» в Україні відновлено патентну форму охорони винаходів і промислових зразків, що стало найсуттєвішим моментом рефор­ми патентної системи.

Патент знову, як і 70 років тому, є єдиним документом, за до­помогою якого засвідчують права на винаходи, промислові зраз­ки, а також новий для українського патентного права об'єкт - корисні моделі.

Незважаючи на те, що патент на охороноздатну розробку ви­нахідник міг одержати і за законодавством СРСР, яке передбача­ло дві форми охорони - патент і авторське свідоцтво, реальність була такою, що абсолютна більшість радянських винахідників подавали заявки на видачу їм саме авторських свідоцтв, а не па­тентів.

Патент - це юридично-технічний документ, виданий упов­новаженим компетентним державним органом, за допомогою яко­го держава засвідчує виключне право володільця на створений ним об'єкт промислової власності (винахід, корисну модель, про­мисловий зразок).

Це юридичний документ, оскільки він закріплює за володіль­цем патенту визначені законом права. Водночас це технічний до­кумент, оскільки він містить технічний опис об'єкта.

Патент засвідчує від імені держави, що:

• заявлена пропозиція є охороноздатним об'єктом;

• встановлено право авторства на об'єкт;

• визнано право власності на об'єкт;

• визнано пріоритет на об'єкт.

Патенти, видані на один об'єкт у різних країнах, є незалежни­ми. Тобто видача патенту в одній країні не зобов'язує інші країни видавати патенти на той самий об'єкт. Припинення дії патенту в одній країні не тягне за собою припинення дії патенту на цей об'єкт в іншій країні. Патент завжди має територіальний характер, тоб­то видається і діє відповідно до вимог національного (регіональ­ного) законодавства.

Патент дає його володільцеві виключне право використовува­ти об'єкт на власний розсуд, тобто патентоволоділець має право використовувати об'єкт у межах, встановлених законодавством, давати дозвіл на використання об'єкта (видавати ліцензію) будь-якій особі, а також забороняти будь-якій особі використовувати об'єкт без дозволу патентоволодільця (крім випадків, передбаче­них законодавством).

Патентоволоділець має право на власний розсуд розпоряджа­тися об'єктом, тобто укладати будь-які цивільно-правові угоди з передання прав на зазначені об'єкти.

Підстави для набуття права на винахід, корисну модель, промисловий зразок

Право на винахід, корисну модель, промисловий зразок набу­вають на підставі дотримання умов та порядку видачі патенту, встановлених законом, чи на підставі рішення суду.

Майнові права на винахід, корисну модель, промисловий зра­зок можна набувати на підставі закону, договору, внаслідок ліквідації юридичної особи, у порядку успадкування та на інших підставах, що встановлені або не заборонені законом.

Набуття права на винахід, корисну модель, промисловий зра­зок засвідчує патент.

Обсяг охорони права на винахід, корисну модель визначає формула винаходу, корисної моделі. Тлумачити формули слід у межах опису винаходу, корисної моделі та відповідних рисунків (креслень та інших графічних зображень).

Патент може бути виданий на винахід, корисну модель та про­мисловий зразок, публікація про які чи використання яких не суперечитиме публічному порядку та суспільній моралі та які відповідають критеріям придатності для набуття права на них, встановлених законом.

Права патентоволодільця мають абсолютний, виключний і строковий характер, а також обмежені територією тієї держави, патентне відомство якої видало патент.

Абсолютну природу прав патентоволодільця визначає те, що решта членів суспільства, на яких розповсюджуються закони цієї держави, зобов'язані утримуватися від використання належної патентоволодільцеві розробки.

Виключний характер суб'єктивних патентних прав полягає в тому, що в межах однієї країни права на розробку можуть нале­жать тільки одному патентоволодільцеві.

Ознака строковості полягає в тому, що права, які випливають з патенту, діють протягом певного періоду часу.

Відповідно до ст. 464 ЦК майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є:

• право на використання винаходу, корисної моделі, промис­лового зразка;

• виключне право дозволяти використання винаходу, корис­ної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії);

• виключне право перешкоджати неправомірному використан­ню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, у тому числі забороняти таке використання;

• інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Патентоволодільцеві належить виключне право на викорис­тання захищеного патентом винаходу, корисної моделі або про­мислового зразка на свій розсуд, якщо таке використання не по­рушує прав інших патентоволодільців.

Зазначене право включає також можливість заборонити ви­користання зазначених об'єктів іншим особам, за винятком ви­падків, коли таке використання за законом не є порушенням пра­ва патентоволодільця.

Під використанням розуміють введення в господарський обо­рот продукту, створеного із застосуванням винаходу, корисної моделі або промислового зразка, а також застосування способу, що його охороняє патент на винахід.

Введення в господарський оборот охоплює такі дії, як виготов­лення, застосування, ввезення, збереження, пропозиція до про­дажу, продаж тощо продукту, створеного з використанням охоронюваного рішення, а також застосування способу, захищеного патентом на винахід.

Необхідність розпоряджатися патентними правами може бути обумовлена обмеженістю економічних і виробничих ресурсів па­тентоволодільця, його небажанням або нездатністю займатися вирішенням виробничих і комерційних питань, прагненням швид­ше впровадити розробку тощо.

Передача патентних прав може здійснюватися в різних юри­дичних формах, проте найбільше практичне значення мають їх відступлення і видача ліцензій на використання винаходів, корис­них моделей і промислових зразків.

Відступлення патентного права означає передачу патентоволодільцем належного йому права іншій особі (особам). Патентоволоділець може відступити одержаний патент будь-якій фізичній або юридичній особі. Відступлення патентних прав не обмежене будь-якою конк­ретною договірною моделлю і може бути вчинене в межах бага­тьох цивільно-правових договорів.

Відступлення патентних прав означає, що до придбавача па­тенту переходять у повному обсязі всі майнові права, якими во­лодів патентоволоділець. Придбавач патенту стає володільцем всього обсягу майнових прав, якими володів їх відчужувач.

Відповідно до ст. 29 (5, 6) Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»:

• строк чинності виключних майнових прав на винахід спли­ває через 20 років, що відраховують від дати подання заявки;

• строк чинності виключних майнових прав на винахід, об'єк­том якого є лікарський засіб, засіб захисту тварин, рослин тощо, використання якого потребує дозволу відповідного компетент­ного органу, може бути продовжено за клопотанням особи, якій належать майнові права на винахід, на строк, що дорівнює пері­оду між датою подання заявки та датою одержання першого доз­волу, але не більше як на 5 років. Клопотання подає особа, якій належать майнові права на винахід, до Установи протягом 6 місяців від дати одержання дозволу. За подання клопотання сплачують збір.

Відповідно до ст. 29 (7) Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» строк чинності виключних майнових прав на корисну модель спливає через 10 років від дати подання заявки.

Відповідно до ст. 5 (5) Закону України «Про охорону прав на промисловий зразок» строк дії патенту на промисловий зразок становить 10 років від дати подання заявки до установи і продов­жується установою за клопотанням володільця патенту, але не більше як на п'ять років.

Винятки з майнових прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок

Трапляються випадки, що відповідають світовій практиці, коли дії будь-яких осіб щодо використання розробки не розглядають як порушення виключних прав володільця патенту. До таких дій належать:

• право попереднього користувача;

• використання запатентованого об'єкта в конструкції чи при експлуатації транспортного засобу іноземної держави;

• використання запатентованого об'єкта без комерційної мети;

• використання запатентованого об'єкта з науковою метою або в порядку експерименту;

• використання запатентованого об'єкта за надзвичайних об­ставин;

• виготовлення із застосуванням запатентованого об'єкта пра­вомірно придбаного продукту;

• використання добросовісно придбаного продукту, неправо­мірно виготовленого чи введеного в цивільний обіг із застосуван­ням запатентованого об'єкта.

Право попереднього користувача. Відповідно до ст. 470 ЦК будь-яка особа, яка до дати подання заявки на винахід, корисну модель, промисловий зразок або, якщо було заявлено пріоритет, до дати встановлення пріоритету заявки у власних інтересах доб­росовісно використала винахід, корисну модель, промисловий зразок в Україні або здійснила значну та серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження та­кого використання або використання, що його передбачала за­значена підготовка (право попереднього користувача).

Право попереднього користувача може передаватися або пе­реходити до іншої особи тільки разом із підприємством чи діло­вою практикою або з тією частиною підприємства чи ділової прак­тики, з якою було пов'язане використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка або здійснення значної та серйозної підготовки для такого використання.

Використання запатентованого об'єкта в конструкції чи при експлуатації транспортного засобу іноземної держави. Не виз­нають порушенням прав особи, якій належать майнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок, використання за­патентованого об'єкта в конструкції чи при експлуатації транс­портного засобу іноземної держави, який тимчасово або випад­ково перебуває у водах, повітряному просторі чи на території України, за умови, що винахід, корисну модель, промисловий зра­зок використовують виключно для потреб зазначеного засобу.

Це положення випливає зі ст. 5^ter Паризької конвенції про охо­рону промислової власності.

Використання запатентованого об'єкта без комерційної мети. Не визнають порушенням прав особи, якій належать майнові пра­ва на винахід, корисну модель, промисловий зразок, використан­ня запатентованого об'єкта без комерційної мети.

Дозволене використання розробки охоплює в цьому разі лише її застосування. Інші способи використання, зокрема виготовлен­ня або ввезення, навіть якщо вони не переслідують комерційні цілі, є порушенням патентних прав.

Використання запатентованого об'єкта з науковою метою або в порядку експерименту. Не визнають порушенням прав осо­би, якій належать майнові права на винахід, корисну модель, про­мисловий зразок, використання запатентованого об'єкта з науко­вою метою або в порядку експерименту.

Дозволеним видом використання є лише наукове досліджен­ня самої розробки або експеримент над нею. Його можна здійсню­вати з метою перевірки працездатності й ефективності створеної розробки, з науковою метою. Якщо розробку використовують не як об'єкт дослідження або експерименту, а як засіб, така дія буде порушенням патентних прав.

Використання запатентованого об'єкта за надзвичайних об­ставин. Не визнають порушенням прав особи, якій належать май­нові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок, ви­користання запатентованого об'єкта за надзвичайних обставин (за стихійного лиха, катастрофи, епідемії тощо) з повідомленням осо­би, якій належать майнові права на запатентований об'єкт, одра­зу як це стане практично можливим, та виплатою їй відповідної компенсації.

У зазначених ситуаціях допускають лише застосування захи­щених законом винаходів, корисних моделей і промислових зразків, тобто їх виробниче використання для ліквідації або застереження наслідків зазначених подій. Застосування розробки хоча й за наяв­ності надзвичайних обставин, але з метою, не пов'язаною безпосе­редньо з їхньою дією, є порушенням патентних прав. Інші види використання, зокрема виготовлення запатентованого об'єкта, його збереження, пропозиція до продажу тощо забороняють.

Виготовлення із застосуванням запатентованого об'єкта пра­вомірно придбаного продукту. Не визнають порушенням прав особи, якій належать майнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок, введення в цивільний оборот продукту, ви­готовленого із застосуванням запатентованого об'єкта, будь-якою особою, яка придбала його без порушення прав особи, якій нале­жать майнові права на цей винахід, корисну модель, промисло­вий зразок.

Продукт, виготовлений із застосуванням запатентованого ви­находу, корисної моделі, промислового зразка, вважають придба­ним без порушення прав особи, якій належать майнові права на запатентований об'єкт, якщо цей продукт був виготовлений і (або) після виготовлення введений в цивільний оборот особою, якій належать майнові права на запатентований об'єкт, чи іншою осо­бою за її спеціальним дозволом (ліцензією).

Використання добросовісно придбаного продукту, неправо­мірно виготовленого чи введеного в цивільний оборот із засто­суванням запатентованого об'єкта. Не визнають порушенням прав особи, якій належать майнові права на винахід, корисну мо­дель, промисловий зразок, використання з комерційною метою запатентованого об'єкта будь-якою особою, яка придбала продукт, виготовлений із застосуванням запатентованого об'єкта, і не мог­ла знати, що цей продукт був виготовлений чи введений в цивіль­ний оборот із порушенням прав володільця винаходу, корисної моделі, промислового зразка.

Після одержання відповідного повідомлення від особи, якій належать майнові права на винахід, корисну модель, промисло­вий зразок, зазначена особа повинна припинити використання продукту або виплатити особі, якій належать майнові права на запатентований об'єкт, відповідні кошти, розмір яких установлю­ють згідно із законами або за згодою сторін.

Спори про зазначені розрахунки та порядок їхньої виплати вирішують у судовому порядку.