Охарактеризуйте розвиток і встановлення політичної думки в Україні

Укр.політ.думка с невід'ємною частиною загальнолюдських політичних знань. Початковому періоду розвитку вітчизняної політ. думки властиві релігійні та буденні уявлення тих часів. Політ.думка Київської Русі репрезентована писаними пам'ятками, які припадають на X - XIII ст., такими як "Слово про закон і благодать" Іларіона, "Руська правда", "Повчання дітям" Володимира Мономаха, "Повість минулих літ", "Слово о полку Ігоревім", Галицько-Волинський літопис. У цих документах порушені проблеми походження держави, виникнення правлячої династії, єдності і суверенності політичної влади, організації найдоцільніших форм правління тощо.Центральне місце в суспільно-політичній думці цього періоду належить проблемі ідеального правителя та його влади. Князь уже від народження розглядався як необхідний елемент державної структури, потенційний носій державної влади.

Кінець XVIII - початок XX ст. був часом великих політ. змін і соціальних перетворень в Україні, спричинених новою геополітичною ситуацією в Центральній та Східній Європі. Першою пам'яткою української модернової політичної думки був трактат "Історія русів", написаний невідомим автором на початку XIX ст. Основною її ідеєю є відновлення автономних прав України на момент її входження до складу Російської держави (1654 р.).

Яскраву сторінку в історії політичної думки України середини XIX ст. вписало Кирило-Мефодіївське товариство (1845 р.), членами якого були М.Костомаров, П.Куліш, М.Гулак, В.Білозерський, Т.Шевченко, Г.Андрузький. Створення товариства було спробою інтелігенції змінити культурно-просвітницьку роботу політичною боротьбою за національні інтереси. Дальший поштовх розвитку політологічних ідей в Україні надала творчість М.Драгоманова (1841-1895) - фундатора української політології, основоположника вітчизняного конституціалізму. Найдоцільнішою формою організації для держав з великою територією Драгоманов уважав федеративну республіку.

Українська політична думка XX ст.. Показовою в цьому плані стала творчість М.Грушевського (1886-1934) - видатного історика, громадського діяча.Він завершив концептуальне обгрунтування політичної історії українства, довівши що українці мають власну історію, коріння якої сягають часів Київської Русі. Ввважав, що логічним завершенням запитів національного розвитку будь-якої народності є проголошення суверенітету і незалежності. Лише в IV Універсалі Грушевський відійшов від цієї позиції, проголосивши державну самостійність України.

У роки панування радянського політ.режиму політологічна думка в Україні фактично перестала розвиватися, оскільки вона була репрезентована таким догматичним вченням, як науковий комунізм" з його виправдально-захисними функціями.; Певним чином вона збагатилася ідеями, народженими дисидентським рухом 60-80-их рр..

Дальшого розвитку українська політична думка набула в Декларації про державний суверенітет України (16.VII. 1990), Акті про державну незалежність України (24.VIII.1991) та Конституції України (28. VI. 1996).

2. Наведіть приклади якостей політика за працею Вебера "Політика як покликання і професія"

3 решающие качества для политика:

ü Страсть - в смысле ориентации на существо дела, страстная самоотдача делу

ü Чувство ответственности

ü Глазомер – способность со спокойствием и собранностью посмотреть на проблему

Негативные качества:

ü Отсутствие дистанции – не соблюдение дистанции между глазомером и страстью

ü Тщеславие – дистанция по отношению к самому себе

ü Инстинкт власти – труд со стремлением к власти как необходимому средству

ü Безответственность – ведет к наслаждению властью как таковой, вне содержательной цели

ü Неделовитость – невиданое стремление создавать видимость и блеск власти

3.2. Авторитаризм - політична концепція і політична практика, в основу яких покладено зосередження монопольної чи значної більшості влади в руках однієї особи чи групи осіб, а також його виправдання

Білет 13

1.Проаналізуйте сучасні теоретичні концепції політичної влади.(50 балів)

Сьогодні в науковій літературі існує понад 300 визначень влади. Взагалі концепції влади можна поділити на традиційні та альтернативні. Різні концепції політ влади можна класифікувати таким чином:
- інструменталістська(традиційна)влада розгляд як можливість використ певних засобів, зокрема примусових для досягнення цілей (Келлі, Емерсон, Даль, Кеплен)
- реляціоністська (традиційна)влада певний тип відносин. Розгляд як міжособист стосунки, обмін, що дає змогу одному індивіду змін іншого. (Вебер – теорія опору; Ронг- теорія обміну впливу зон; Блау – теор обміну ресурсів)
- телеологічна (альтернат) влада розгляд як цілеспрямована д-ть людини, досягн певних цілей і одерж результатів (Бассел, Парсонс)

- біхевіористська (традиц) Влада-дія у відповідь на дію, де одні володарюють, інші підкор (Мерріам-засновник, Лассеуел, Кетлін)

- психологічна (традиц) влада розгляд як спосіб панування без свідомого над людською свідомістю (Хоркі, Фрейд, Юнг)

- системна(альтернат) владу порівн. З кровю в організації і грошами в економіці. Розгляд як символ центр, який забезпеч зв'язок між частинами цілої системи (Парсонс, Істон, Алмонд)

- конфліктологічна (традиц) влада-класова боротьба що є двигуном процесу. Відношення панування і підкорення одного класу іншим. (Маркс, Ленін, Енгельс)
- інформац-комунікат трактовки(альтернат)влада чк глобальний процес, комунікація, що регул сусп. конфлікти та інтегрує людське сус-тво (Хабермас)

- пост-структуралістичні теорії (альтернат) влада ототожн з усім політ і соц. у цілому. Не визнається нічого що може вийти за межі політики (Фуко, Бурдьє)

Можна зробити висновок, що політична влада -це здатність і можливість індивідів соц груп, інститутів-суб влади визначати політ поведінку об’єктів влади, управл сус-твом.

2.Наведіть типології політичного лідерства(30 балів)

Політичне лідерство - це процес взаємодії, в ході якої одні люди (лідери) знають і виражають потреби і інтереси своїх послідовників і через це володіють престижем і впливом, а інші (їх прихильники) добровільно віддають їм частину своїх владних повноважень для здійснення цілеспрямованого представництва і реалізації власних інтересів.
Загальновизнаною і зберігаючою свою актуальність є типологія лідерства М.Вебера. Він виділив три типи лідерства: Традиційне лідерство; Харизматичне; Раціонально-легальне (демократичне) лідерство По стилю керівництва лідери діляться на три основні типу: авторитарний, демократичний і ліберальний. Можлива диференціація і типологія політичного лідерства на основі комплексу чинників: а) якостей самого лідера; б) властивостей його прихильників; в) взаємозв'язки між лідером і прихильниками; г) ситуації, в якій здійснюється лідерство.
Виходячи з цих чинників, виділяють чотири збірні типи лідерів:- «прапороносець».; «служитель»; «торговець»; «пожежник»

3.1Назвіть основні ознаки парламентської республіки. форма держ. правління,в якій президента обирає виборчий орган, уряд формує парламентська більшість (також відправляє у відставку) (Німеччина, Італія,Індія)