Основи управління потенціалом інноваційного розвитку підприємства

Ураховуючи досить складну структуру потенціалу інноваційного розвитку, до якого як складові належить ряд потенціалів-підсистем, власне управлін­ню має передувати аналіз інноваційного, ринкового й виробничого потенціалів, а також ступеня їх взаємної відповідності та узгодженості.

Концептуальна схема аналізу і приведення у відповідність складових потен­ціалу інноваційного розвитку (управління потенціалом інноваційного розвитку) суб'єкта господарської діяльності подана на рис.8.4.

Рис. 8.4. Концептуальна схема управління потенціалом інноваційного розвитку

Зацікавленими в результатах аналізу можуть бути:

- керівництво суб'єкта госпо­дарювання, яке оцінює можливість реалізації певних напрямків інноваційного розвитку;

- інвестори, що оцінюють достатність інноваційного потенціалу підпри­ємства з погляду доцільності інвестування;

- органи державної і місцевої влади (в особі їх керівників), які оцінюють доцільність і можливу результативність підтримання як конкретних інноваційних проектів окремих суб'єктів господарювання, так і певних напрямків інноваційного розвитку взагалі.

Відповідно до цього будуть змінюватися і суб'єкти оцінювання.

Як випливає зі схеми, суб'єкт оцінювання отримує інформа­цію про стан зовнішнього макро- і мікросередовища, а також стан внутрішнього середовища суб'єкта господарювання через систему інформаційного забезпечен­ня. На основі отриманої інформації аналізується ринковий, виробничо-збутовий та інноваційний потенціал, а також ступінь їх взаємної відповідності. Позначені пунктирними лініями петлі показують етапи аналізу і приведення у відповідність складових потенціалу інноваційного розвитку:

1. - ринкового і виробничо-збутового. Аналізується відповідність техніко-економічних характеристик товару і методів його просування на ринок (товарної, цінової, збутової політики, а також політики стимулювання збуту) потребам і запитам споживачів, рівню конкуренції й т.п. з урахуванням тенденцій їх змі­ни. У разі необхідності здійснюється перевірка можливості приведення їх у відповідність. За умови її позитивних результатів вносяться зміни в систему виробництва і збуту продукції;

2. - інноваційного і ринкового. Виявляються потреби споживачів (зокрема при­ховані або потенційні) у змінах (диференціації) характеристик товару і мето­дів його просування на ринку. Аналізуються досягнення науки і техніки у ви­браній галузі діяльності або суміжних, можливість удосконалення або розроб­лення нових товарів, методів організації виробництва і збуту з метою забезпе­чення більш ефективного, ніж у конкурентів, задоволення потреб і запитів споживачів. У разі позитивних результатів аналізу виконуються відповідні розробки;

3. - інноваційного і виробничо-збутового. Аналізується технічна можливість та економічна доцільність виготовлення й просування на ринку нових товарів, упровадження нових методів організації виробництва і збуту, що спрямоване на забезпечення більшого ступеня задоволення споживачів з метою отриман­ня прибутку. Якщо результати позитивні, то виконуються відповідні заходи з орієнтації виробництва і збуту на виготовлення і просування інновацій на ринку.

Рішення про доцільність виконання конкретних управлінських дій мають ух­валюватися на основі аналізу достатності ринкового, інноваційного, виробничо-збутового потенціалів, а також ступеня їх відповідності один одному. Можливі ситуації наведені в табл. 8.3. Знаком "+" позначено достатність конкретного по­тенціалу для розвитку на основі інновацій, "-" - брак потенціалу. Варіанти в таб­лиці розташовані в порядку зменшення шансів на успіх.

Таблиця 8.3. Комбінації можливих станів складових потенціалу інноваційного розвитку

№ варіанту	Потенціал
ринковий	інноваційний	виробничо-збутовий
	+	+	+
	+	+	-
	+	-	+
	+	-	-
	-	+	+
	-	+	-
	-	-	+
	-	-	-

Розглянемо зазначені си­туації докладніше.

1. Є всі умови для інноваційного розвитку, оскільки ринковий, інноваційний і виробничо-збутовий потенціали є достатніми.

2. Стан виробничо-збутового потенціалу свідчить про нездатність суб'єкта гос­подарювання розробити, виробити і просувати інновації на ринку. Слід пере­вірити спроможність та економічну доцільність технічного переоснащення виробництва, підготовки й оновлення кадрів, реформування збутової мережі та системи стимулювання збуту. У разі недоцільності аналізований варіант інноваційного розвитку слід виключити з розгляду.

3. Стан інноваційного потенціалу свідчить про неспроможність чи неможливість втілення досягнень науки і техніки в товари, які здатні задовольняти запити споживачів. Необхідно перевірити спроможність та економічну доцільність стимулювання творчої активності працівників, фінансування науково-дослід­них робіт, залучення до роботи висококваліфікованих фахівців і т.п. У разі її недоцільності аналізований варіант слід виключити з розгляду.

4. Стан інноваційного і виробничо-збутового потенціалів є незадовільним, од­нак ринок готовий сприйняти інновації. Для приведення у відповідність рин­ковому інноваційного і виробничо-збутового потенціалів необхідним є залу­чення інвестиційних ресурсів, що потребує дуже переконливих обґрунтувань і є досить проблематичним.

5. Стан ринкового потенціалу незадовільний, оскільки відсутній попит (фактич­ний чи потенційний) на нову продукцію. Необхідно перевірити спроможність та економічну доцільність формування попиту. Якщо результати перевірки не­задовільні, то аналізований варіант слід виключити з подальшого розгляду.

6. Відсутній попит на нову продукцію, суб'єкт господарювання нездатний її роз­робити, виготовити і просувати на ринку. Однак інноваційний потенціал є достатнім. За такої комбінації чинників варіант інноваційного розвитку мож­на реалізувати лише за умови залучення інвестицій, але для цього в інвесторів мають бути дуже серйозні стимули: висока норма прибутку, завоювання пер­спективного ринку тощо. Реалізація варіанту досить проблематична.

7. Варіант реалізувати практично неможливо, оскільки відсутній попит на нову продукцію, а суб'єкт господарювання неспроможний втілити досягнення на­уки і техніки в нові товари, здатні задовольняти запити споживачів. Варіант слід виключити з подальшого розгляду.

8. Умови для реалізації аналізованого варіанту інноваційного розвитку відсутні (як зовнішні, так і внутрішні.)