Поняття інформації, економічної інформації. Види і властивості економічної інформації

Людство вступило у період інформаційної революції, що прискорює у десятки разів розвиток усіх сфер життя суспільства: виробництва, обміну, розподілу, переміщення товарів, послуг, фінансових потоків, управління, що загострює багато соціальних питань. На ці проблемні процеси впливає саме інформація. Із сфери виробництва швидко витісняються технології ери індустріалізації і замінюються інформаційними у формі глобальної комп’ютеризації, створення інформаційних мереж, інформаційних банків.

Інформація виступає основним об’єктом інформаційного суспільства, і її роль сьогодні важко переоцінити. Відображаючи реальну дійсність, вона інтегрується у всі напрямки діяльності держави, суспільства, громадянина. З появою нових інформаційних технологій, основою яких є впровадження засобів обчислювальної техніки, зв’язку, систем телекомунікації, інформація стає постійним і необхідним атрибутом забезпечення діяльності держави, юридичних осіб, громадських організації та громадян. Від її якості та достовірності, оперативності одержання залежать численні рішення, що приймаються на різних рівнях – від глави держави до громадянина.

Термін «інформація» походить від латинського слова «informatio» і означає роз’яснення, виклад фактів, подій. Загальне поняття інформації подано у філософії, де під нею розуміють відображення реального світу. Як філософську категорію її розглядають як один з атрибутів матерії, що відбиває її структуру. Погляд на інформацію з точки зору її споживачів окреслює таке поняття: інформація – це нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені її користувачем як корисні. Іншими словами, інформація – це нові знання, які отримує споживач (суб’єкт) у результаті сприйняття і переробки певних відомостей.

В Законі України " Про інформацію" визначено наступні види інформації:

статистична інформація;

адміністративна інформація;

масова інформація;

інформація про діяльність державних органів влади та органів місцевого і регіонального самоврядування;

правова інформація;

інформація про особу;

інформація довідково-енциклопедичного характеру;

соціологічна інформація.

Економічна інформація - це сукупність цифр, фактів,відомостей та інших даних, які переважно кількісно відображають суспільно-економічні явища і процеси. Економічна інформація є інструментом управління і водночас належить до його елементів, її потрібно розглядати як один із різновидів управлінської інформації, яка забезпечує розв'язування задач організаційно-економічного управління народним господарством. Вона містить дані соціально-економічного планування і прогнозування, фінансових планів, первинного, оперативного й бухгалтерського обліку, статистичної звітності, економічного аналізу тощо.

Економічній інформації притаманні деякі особливості, що випливають із її сутності. Найважливішими з них є:

- залежність від об'єкта управління;

- переважання алфавітно-цифрових знаків як форми подання даних із зображенням числових величин у дискретному вигляді:

- провідна значущість операцій автоматизованої обробки даних (арифметичних і логічних) при забезпеченні високої точності результатів обчислень:

- необхідність оформлення таких результатів у формі, зручній для сприйняття людиною, значне поширення документів як носіїв вхідних даних та результатів обробки даних:

- значні розміри оброблюваної інформації у випадку використання її в процесах обробки поряд зі змінними і сталими (постійними) даними:

- необхідність одержання значної кількості підсумків при обробці одних і тих самих даних за різними критеріями:

- необхідність стиснення розмірів при передачі з нижчої ланки управління до вищої:

- необхідність нагромадження й тривалого зберігання тощо.

Інформація, як і будь-яка категорія, володіє своїми властивостями. Властивості економічної інформації слід брати до уваги при розробці комп'ютерних систем обробки даних, при визначенні вимог до всіх видів даних систем.

Властивості економічної інформації можна згрупувати за такими блоками:

1) з точки зору практичності:

достовірність (об'єктивна оцінка змін зовнішнього та внутрішнього середовища; здатність до безпомилкового, коректного та істинного відображення фактів);

актуальність (здатність відповідати сьогоденним вимогам, відображати поточну ситуацію);

цінність (у вузькому розумінні корисність від отриманої інформації, у широкому – здатність впливати на процес управління завдяки своєму змісту);

2) з точки зору часової доцільності:

оперативність (своєчасність отримання та аналізу фактів і повідомлень, часова відповідність динаміці змін навколишнього середовища);

ідентичність (повнота даних, властивість чітко та найбільш точно передавати властивості об'єкта);

3) з точки зору недоступності:

конфіденційність (обмеження від несанкціонованого доступу);

4) з точки зору незалежності від творця:

старіння (особливістю є своєчасність донесення до користувача, оскільки несвоєчасність веде до знецінення інформації, що спричинено що хвилинними змінами довколишнього середовища і таким чином вже не адекватної оцінки об'єктів);

розсіювання (існування у великій кількості джерел);

5) з точки зору невідривності від мови носія:

дискретність (інформація виражається за допомогою слів, речень, тексту).

На використання інформації в управлінських цілях, що є одним із головних пріоритетів у суспільстві, впливають такі її критерії, як якість, актуальність, вірогідність, повнота, доступність, споживча вартість, мобільність, що в кінцевому результаті складають її цінність. Цінними вважаються ті дані та факти, використання яких в кінцевому результаті приводить до досягнення поставлених цілей та вирішення пріоритетних завдань. Цінність інформації можна розглядати з двох точок зору: по-перше, як функцію кількості інформації (тут цінність вимірюється як логарифм); по-друге, як функцію нарощення критерію ефективності функціонування системи(вимірюється в абсолютних величинах).

Для того щоб облікова інформація однозначно сприймалась тими, хто брав участь в її підготовці в підприємстві і тими, хто її використовує, вона має відповідати певним вимогам (рис. 1.2.1).

Рис. 1.2.1. Вимоги до економічної інформації

Економічна інформація налічує багато різновидів (типів), які виділяються на основі відповідних класифікаційних схем за обраними критеріями.

Економічна інформація класифікується за стадіями відтворення та елементами виробничого процесу, що розглядаються як об'єкт управління. Тому виділяється інформація постачання і розподілу, за матеріальними і трудовими ресурсами тощо.

Економічну інформацію розглядають за стадіями управління, виділяючи різновиди прогнозованої, планової, облікової, нормативної інформації та інформації для аналізу господарської діяльності, оперативного управління.

Прогнозована інформація пов'язана з функцією прогнозування, планова - з плануванням (перспективним, техніко-економічним, оперативно-виробничим), облікова - з бухгалтерським, фінансовим, господарським обліком, інформація аналізу господарської діяльності - з функцією економічного аналізу, оперативного управління і регулювання з відповідними функціями. Нормативна інформація використовується і виникає на стадіях технічної підготовки виробництва, а також в інших випадках, наприклад, при формуванні цін, тарифікації. Нормативна інформація містить всілякі норми і нормативи, ціни, розцінки, тарифи, а також деякі інші дані, наприклад, заздалегідь обумовлені табличні величини (ставки прибуткового податку з громадян тощо).

Економічна інформація за критерієм відповідності до відображуваних явищ поділяється на вірогідну та невірогідну.

З позицій стадій виникнення економічна інформація буває первинна та повторна. Первинна виникає під час дії джерел інформації, до яких належить діяльність народного господарства і його ланок, діяльність органів загальнодержавного управління та інших громадських організацій. Тому первинна інформація за джерелами виникнення поділяється на виробничо-господарську та директивну, а також на колективну та індивідуальну залежно від характеру джерела інформації. Повторна інформація виникає в результаті обробки первинної та іншої повторної, або лише первинної, або лише повторної. Безпосереднього зв'язку з джерелами інформації тут не вимагається. Серед повторної розрізняють проміжну та результатну інформацію. Результатна інформація і є метою обробки даних. Проміжна інформація, роль якої значна, виникає під час досягнення цієї мети. Часто на базі такої інформації робиться вибір варіанта завершення обробки даних у тому чи іншому напрямку.

За повнотою економічна інформація поділяється на достатню, надмірну й недостатню. Для розв'язування задач потрібна досить конкретна за змістом мінімальна інформація - достатня. Надмірна - містить зайві дані, що або зовсім не використовуються при розв'язуванні конкретних задач, або виконують контрольне-дублюючі функції. При розмові доцільно позбутися інформації, що не використовується, та всіляко обмежувати розміри дублюючої надмірної інформації.

Економічна інформація поділяється за стабільністю на постійну (сталу), умовно-постійну та змінну. Постійна інформація не змінює своїх значень (наприклад, звітні дані); умовно-постійна зберігає їх протягом тривалого періоду (наприклад, нормативи, норми), а змінна характеризується частою зміною своїх значень (наприклад, відомості про нарахування заробітної плати). При цьому важливо підкреслити, що період стабільності має конкретний характер для певних задач, управлінських робіт. Так, стабільність можна, встановлювати за часовим періодом (наприклад, місяць) або за іншими факторами.

З позицій технології розв'язування економічних задач розрізняють інформацію вхідну, проміжну і вихідну. Інформація, яка підлягає обробці (предмети праці), в управлінському процесі називається вхідною, або вхідними даними, наприклад: первинна і повторна інформація та константи - постійні величини. До вхідної інформації може належати не лише змінна, а й умовно-постійна інформація при особливо великій ролі умовно-постійної. Вхідна інформація є підсумком обробки (продуктом праці) вхідних даних, але вона містить, поряд із результатною інформацією, деякі первинні дані. Специфічного значення набуває проміжна інформація, яка потрібна для розв'язування цих же задач у наступних періодах.

Відомі й інші схеми класифікації економічної інформації: вхідна і вихідна, внутрішня і зовнішня, алфавітна, цифрова, алфавітно-цифрова, оперативна тощо.

Різновиди економічної інформації слід враховувати при організації обробки даних, побудові комп'ютерних інформаційних систем, виборі варіантів технології розв'язування тих чи інших економічних задач.

2.2. Структуризація та формалізоване подання економічної інформації

Структура – це визначення будови інформації та виділення певних елементів (частин), які називаються структурні одиницями.

Структурні одиниці бувають простими та складними. До простих належать такі елементи, які не можна поділити на частини. Складні одиниці –це такі, що утворені з інших інформаційних одиниць, простих або складних. При ієрархічній (багаторівневій) структурі економічної інформації одиницею нижчого рівня є реквізит.

За формою реквізит являє собою сукупність символів - знаків чи цифр, яка визначає певні властивості об'єкта.

Для кожного реквізиту присвоюється або встановлюється:

найменування (ідентифікатор) – ім'я, назва реквізиту;

значення реквізиту – значення конкретної властивості об'єкту;

структура реквізиту - спосіб подання значень реквізиту;

довжина реквізиту - визначається кількістю символів, які складають його значення;

тип реквізиту - визначається тим, які властивості об'єкта він може відбивати (числові, текстові та логічні типи).

Реквізитом-основою називають реквізит числового типу, що характеризує кількісні властивості об'єкта, що отримані ним в результаті обчислень або вимірювань.

Реквізитом-ознакою називають реквізит текстового типу, який характеризує якісні властивості об’єкта, або обставини, за яких відбувався той чи інший процес.

Реквізити логічного типу набувають лише двох значень: «істина» чи «хибність».

Узяті окремо реквізити – ознаки та основи не забезпечують всебічної характеристики явищ в економіці. Тому вони об’єднуються, утворюючи такі інформаційні одиниці, як повідомлення, показник, інформаційний масив.

Повідомлення - складна структурна одиниця економічної інформації, утворювана з кількох реквізитів, котрі дають кількісну і якісну або саму лише якісну характеристику об'єкта чи процесу.

Показник - складна структурна одиниця економічної інформації, утворена з одного реквізита-основи та одного чи кількох якісних атрибутів, пов'язаних із ним логічно.

Інформаційний масив - однорідні інформаційні сукупності реквізитів, об'єднані спільним змістом.

Основними елементами інформаційного масиву є:

записи - під якими розуміють значення однієї позиції масиву. Записи в масиві можуть упорядковуватися за зростанням або спаданням значень відповідних атрибутів чи їх комбінацій. Такі атрибути називаються ключовими, або «ключами впорядкування» масиву;

ідентифікатори –присвоюються масиву під час його створення і використовується для його відшукання та роботи з ним.

У конкретній управлінській діяльності (планування, бухгалтерський облік тощо) застосовують різні специфічні інформаційні структури, подані у відповідній формі (планові завдання, облікова, звітна документація тощо).

При створенні інформаційних систем обробки даних великого значення набувають машинні структури даних. Це пов'язано з розміщенням масивів даних у пам'яті персонального комп’ютера. Фізична структура даних налічує такі одиниці інформації: символ, поле, агрегат даних, запис, файл, база даних.

Під полем розуміють поєднання символів, яке приводить до створення мінімального елемента масиву.

Агрегат даних - це пойменована сукупність двох і більше елементів нижчого рівня. Загалом до агрегату даних можуть належати як елементи, так і інші агрегати даних.

Запис – це пойменована сукупність полів, об'єднаних за змістом.

Файл - пойменована сукупність записів для об'єктів одного типу. Як правило, записи, що входять до файлу, мають однакову структуру.

Базу даних утворює пойменована сукупність взаємозв’язаних файлів з мінімальною надмірністю, яка призначена для одночасного користування багатьма користувачами.