Складання картограми земляних робіт

Для цього будують сітку квадратів зі стороною 20 м (при більших площах і пологому рельєфі можуть бути до 50 м, а при складному рельєфі - 10 м). У кожному квадраті по кутах інтерполяцією визначають чорні і проектні позначки, а також робочі позначки, тобто висоти насипів і глибини виїмок. При наявності у квадратах виїмок і насипів площа квадрата ділиться по лінії нульових робіт. Положення нульової точки визначають шляхом інтерполяції за позначками сторони квадрата:

Підрахунок земляних робіт по квадратах ґрунтується на визначенні об’ємів квадратних призм. Об’єм насипів і виїмок визначається по кожному квадрату окремо й роздільно для насипу та виїмки за формулою:

, м³

де h – висота насипу або глибина виїмки по кутах квадрата, тобто робочі позначки вертикального планування;

n – число точок у квадраті (робочих позначок), включаючи і нульові точки;

F – площа квадрату або його частини (при наявності насипу і виїмки в одному квадраті).

Об’єм насипів і виїмок для прямокутника визначається за формулою:

, м³

Для трапеції:

, м³

Для трикутника:

, м³

Для перехідних квадратів:

, м³

, м³

Підраховані об’єми записують на картограмі.

2.5 Розрахунок балансу земляних робіт

Однією з основних умов вертикального планування, крім найменших об’ємів земляних робіт, є баланс земляних робіт, тобто рівність об’ємів насипу і виїмок. При цьому виключається необхідність у видаленні надлишків грунту або доставці його на територію. Також враховується розпушення грунту. Для даної території характерні грунти –– суглинок легкий, для яких залишковий коефіцієнт розпушення n = 3 – 6 %

Баланс земляних мас складається також із грунту, що залишається після проведення робіт по спорудженню фундаментів, будівель і споруд, а також влаштуванню підвальних приміщень, будівництва вулиць і доріг, прокладання підземних мереж.

1. Визначаємо об'єми для кожного будинку з підвалом, що знаходяться на даній території і підсумовуємо загальний об'єм цих будинків. Витиснутий грунт знаходимо за формулою:

м³

де S – площа усіх будинків, м²;

h – глибина закладання підвалу, h =2,5 м.

2. Визначаємо об¢єм грунту витиснутого при влаштуванні автошляхових покриттів за формулою:

м³

де а - ширина проїзної частини;

– глибина корита для дорожнього одягу, 0,5 м;

– довжина дороги, м.

3. Оскільки залізничних колій на територій немає, то і грунт під неї не виймається.

4. Об¢єм грунту, що виймається для прокладання підземних мереж умовно приймаємо 5000 м³.

5. Об¢єм родючого грунту на території визначаємо за формулою:

м³

де а і в – розміри території, що не включає в себе будівлі, дороги, проїзди, тротуари, проходи, м;

h_р.г. – товщина родючого грунту, м.

6. Поправка на ущільнення визначається як загальна кількість грунту помножена на коефіцієнт залишкового розпушення (5%).

7. Нестача (надлишок) придатного грунту визначається різницею між кількістю природного грунту насипу та кількості грунту, що витискується.

8. Грунт, непридатний для влаштування насипу основ будівель на території ділянки визначаємо за формулою:

м³

9. Нестача (надлишок) родючого грунту визначається різницею між кількістю природного грунту та кількості грунту, що використовується на озеленення території.

10. Загальна кількість грунту, що переробляється дорівнює сумі усих земляних робіт на цій території.

Отримані значення заносимо у відомість об’ємів земляних мас.