Правовий режим зон надзвичайної екологічної ситуації

У зоні надзвичайної екологічної ситуації запроваджується відповідний правовий режим – як особливий режим, який може тимчасово запроваджуватися в окремих місцевостях у разі виникнення надзвичайної екологічної ситуації і спрямовується для попередження людських і матеріальних втрат, відвернення загрози життю і здоров’ю громадян, а також усунення негативних наслідків надзвичайної екологічної ситуації.

Серед основних принципів регулювання правового режиму в зоні надзвичайної екологічної ситуації слід виокремити: пріоритет захисту життя та здоров’я людей; непорушність конституційних прав і свобод людини і громадянина; комплексність заходів, спрямованих на нормалізацію екологічного стану; забезпечення населення достовірною інформацією про стан довкілля, можливу загрозу для життя та здоров’я людей і про виконання заходів, спрямованих на нормалізацію екологічного стану; невідворотність відповідальності осіб, винних у виникненні чи ускладненні надзвичайної екологічної ситуації.

Запровадження правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації передбачає обов’язкове виділення коштів з:

а) державного чи місцевого бюджетів,

б) резервного фонду Кабінету Міністрів України чи

г) інших джерел, не заборонених Законом України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації».

За недостатністю цих коштів Кабінет Міністрів України подає Президенту України законопроект про зміни до Державного бюджету України, який подається до Верховної Ради України для позачергового розгляду як невідкладний.

У випадку запровадження в межах зони надзвичайної екологічної ситуації правового режиму надзвичайного стану відповідно до Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» можуть запроваджуватися, зокрема, такі заходи:

· встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду;

· обмеження руху транспортних засобів та проведення їх огляду з метою необхідної їх обробки, тимчасової затримки в разі виявлення можливого небезпечного їх впливу на життя і здоров’я людей або загрози погіршення екологічної ситуації;

· посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення;

· встановлення обмежень чи заборони на проведення масових заходів, у тому числі у разі загострення епідеміологічної обстановки, крім заходів, заборона та проведення яких встановлюється судом;

· відселення людей з місць, небезпечних для їх проживання, з обов’язковим наданням їм жилих приміщень для постійного або тимчасового проживання;

· встановлення тимчасової заборони на будівництво нових і розширення діючих підприємств та інших об’єктів, діяльність яких не пов’язана з ліквідацією надзвичайної екологічної ситуації або із забезпеченням життєдіяльності населення;

· встановлення карантину та здійснення інших обов’язкових санітарно-протиепідемічних заходів;

· запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності серед населення;

· проведення (зосередження, залучення) мобілізації ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, зміна режиму їх роботи та профілю виробничої діяльності в межах, необхідних для проведення аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт;

· проведення необхідних робіт з надання допомоги тваринам у разі їх захворювання, загрози їх загибелі;

· примусове відчуження об’єктів права приватної власності з обов’язковим наступним повним відшкодуванням їх вартості;

· виконання комплексу робіт щодо нормалізації екологічного стану на території зони надзвичайної екологічної ситуації. За наявності достатніх підстав у межах зони надзвичайної екологічної ситуації може бути введено правовий режим надзвичайного стану в порядку, встановленому Законом «Про правовий режим надзвичайного стану».