До оподаткування

Із величини фінансових результатів від звичайної діяльності до оподатковування підприємства сплачують податок на прибуток з урахуванням установленої ставки податку. Податок на прибуток визначається за наведеною на рис. 16.6 методичною схемою.

Рис.16.6. Схема оподаткування прибутку підприємств

Валовий дохід – загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами.

Скоригований валовий дохід – валовий дохід, скоригований (зменшений) на суму певних податків та зборів, а також надходжень, які не є доходом від здійснення господарської діяльності чи були оподатковані за місцем виплати.

Валові витрати – сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Амортизаційні відрахування – це періодичні відрахування частини вартості основних засобів з метою відшкодування їх зносу. Для цілей оподаткування прибутку підприємства амортизаційні відрахування розраховуються згідно Закону України «Про оподаткування прибутку» по групах основних засобів з використанням встановлених квартальних норм амортизаційних відрахувань кожної групи.

Податок на прибуток нараховується за ставкою 25 % від суми оподаткованого прибутку. Оподаткований прибуток – скоригований валовий дохід, зменшений на суму валових витрат та на суму нарахованих амортизаційних відрахувань платника податку.

Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати обов'язкових податків і зборів називається чистим. Порядок формування чистого прибутку підприємства подано на рис. 16.7.

Рис. 16.7. Схема формування чистого прибутку підприємства

Чистий прибуток залишається у розпорядженні підприємства и підлягає подальшому розподілу і використанню для забезпечення інтересів власників підприємства, а також фінансування його соціально-економічного розвитку.

4.3. Фактори, що впливають на прибуток підприємства

Показники прибутку характеризують абсолютну ефективність господарської діяльності підприємств. На розмір прибутку впливають дві групи факторів: зовнішні й внутрішні.

До зовнішніх факторів відносяться:

1) природні умови;

2) транспортні умови;

3) соціально-економічні умови;

4) рівень розвитку зовнішньоекономічних зв'язків;

5) ціни на виробничі ресурси.

Внутрішні фактори зміни прибутку підрозділяються на основні і неосновні.

До основних внутрішніх факторів відносяться:

1) собівартість реалізованої продукції й структура витрат;

2) номенклатура й асортименти продукції;

3) обсяг реалізації продукції.

Як відомо, прибуток залежить від обсягу реалізації продукції. При високій питомій вазі постійних видатків у собівартості продукції ріст обсягів реалізації приводить до ще більшого зростання прибутку в результаті зниження постійних видатків, що доводяться на одиницю продукції.

Тому що прибуток визначається як різниця між ціною й собівартістю продукції, те очевидно, що на розмір прибутку впливають ріст цін і зниження собівартості.

Рівень цін обмежується платоспроможним попитом споживачів, тому в ринковій економіці важливим фактором зростання прибутку є зниження витрат. Однак зниження витрат не повинне погіршувати якість продукції.

До числа факторів зростання прибутку варто віднести відновлення номенклатури й асортиментів продукції. Підвищення якості продукції, поліпшення дизайну, технічні вдосконалення вимагають додаткових витрат, тому доцільно їх проводити на етапі зрілості продукції, коли виручка від її реалізації та прибутки досить стабільні та знаходяться на високому рівні. У цьому випадку відповідно до концепції життєвого циклу продукції забезпечується ріст продажів, цін і прибутку.

Крім того, на розмір прибутку істотно впливають методи регулювання, самостійно обрані підприємством на основі діючих загальних правил організації бухгалтерського обліку при виборі облікової політики:

1) зміна вартості границь віднесення предметів до основних фондів або малоцінним і швидкозношуваним предметам (МШП);

2) вибір способу нарахування зносу на МШП;

3) вибір порядку нарахування зносу по основних фондах;

4) вибір порядку нарахування зносу по нематеріальних активах;

5) вибір методу оцінки витрачених виробничих запасів;

6) вибір порядку списання витрат з ремонту основних засобів на валові витрати;

7) вибір способу розподілу витрат між окремими об'єктами обліку й калькулювання;

8) зміна строків погашення витрат майбутніх періодів;

9) вибір методу визначення виручки від реалізації продукції;

10) створення резервів майбутніх витрат і платежів.

Неосновні внутрішні фактори пов'язані з порушенням господарської дисципліни. До них відносяться цінові порушення, порушення умов праці й вимог до якості продукції, що ведуть до штрафів і економічних санкцій.

Зовнішні фактори не піддаються регулюванню з боку підприємства. Внутрішні фактори можуть бути використані для забезпечення зростання прибутку.

4.4. Планування прибутку підприємства

Планування прибутку є складовою частиною фінансового планування. Виділяють три методи планування прибутку від виробництва й реалізації продукції.