Керування безпекою на флоті

Міжнародні конвенції, що визначають норми безпеки мореплавства й охорони морського середовища, жадали від держав-учасників, капітанів, інших членів екіпажів морських суден виконання певних дій відповідно до вимог конвенцій і інших правово-технічних актів,настанов Таким чином, суб'єктам названих дій приділялася пасивна роль виконавців відповідних приписів, як би передбачалося, що діяльність, що відповідає вимогам інструкцій, апріорі буде успішна.

Кодекс МКУБ пропонує суб'єктам діяльності активну роль, що полягає в керуванні безпечною експлуатацією судів і запобіганням забруднення як об'єктами діяльності. Керування припускає цілеспрямований вплив на об'єкт для підтримки його характеристик на заданому рівні - у цьому випадку мова йде про високі стандарти безпеки й захисту навколишнього середовища. Керування вимагає постійного відстеження параметрів, що характеризують керований об'єкт, тобто функціонування встановленої системи моніторингу, і оперативної реакції на зміну цих параметрів.

Кодекс саме й установлює структури й процедури. забезпечення досягнення й підтримку високих стандартів безпеки й захисти навколишнього середовища. Зазначені структури й процедури лежать у сфері організаційної діяльності, що відрізняє положення МКУБ від технічних норм, що втримуються в інших главах Міжнародної конвенції про охорону людського життя на море 1974 року або в Міжнародній конвенції про вантажну марку 1966 року.

МКУБ передбачає створення й функціонування систем керування безпекою (СУБ) двох рівнів: СУБ компанії (вищий рівень) і суднова СУБ. Кожна із систем являє собою комплекс взаємозалежних елементів, погоджене функціонування яких повинне забезпечувати досягнення цілей, пов'язаних з керуванням безпекою:

- забезпечувати безпечну практику експлуатації судів і безпечні для людини умови праці;

- забезпечувати захист від всіх виявлених небезпек для мореплавання;

- постійно поліпшувати навички берегового й суднового персоналу, що ставляться до керування безпекою, включаючи готовність до аварійних ситуацій, зв'язаним як з безпекою, так і захистом навколишнього середовища.

Системи керування безпекою повинні виключити невизначеність у функціональних обов'язках, каналах і способах одержання інформації, що особливо важливо в екстремальних ситуаціях.

СУБ компанії повинна включати наступні функціональні вимоги:

1) політику в області безпеки й захисту навколишнього середовища, що повинна передбачати шляхи досягнення цілей

2) інструкції й процедури для забезпечення безпечної експлуатації судів і захисту навколишнього середовища відповідно до міжнародного права й законодавству держави прапора;

3) установлений обсяг повноважень і лінії зв'язку між персоналом на березі й на судні, а також внутрішнього зв'язку;

4) порядок передачі повідомлень про аварії й випадки недотримання Кодексу МКУБ;

5) порядок підготовки до аварійних ситуацій і дій по їхньому усуненню;

6) порядок проведення внутрішніх перевірок і огляду керування.

Компанія повинна визначити відповідальність, повноваження й взаємини всього персоналу, що здійснює керування безпекою й запобіганням забруднення, безпосередню роботу з їхнього забезпечення і її перевірку, і оформити це у вигляді документів.

Документація СУБ оформляється в тім виді, що компанія вважає найбільш ефективним; у Кодексі зазначено, що документи, використовувані для опису й виконання СУБ, можуть називатися «Посібник з керування безпекою».

Як сама СУБ, так і її документація не можуть бути єдиними для всіх судноплавних компаній: їхній зміст визначаються не тільки уніфікованими на національному й міжнародному рівні нормами й стандартами, але й структурою компанії, основними технологічними процесами, здійснюваними нею, ресурсами, які можуть бути використані для створення й функціонування СУБ, компетентністю керуючого персоналу в питаннях безпеки мореплавання. Кодекс визнає, що немає двох однакових судноплавних компаній або судновласників і що різні рівні керування на березі або на море зажадають різних рівнів знань і розуміння викладених питань.

Кодекс установлює розподіл відповідальності між компанією й капітаном у СУБ, використовуваної на судні.

Наведені в Кодексі норми, з одного боку, закріплюють виняткові повноваження капітана в частині рішень, що стосуються безпеки, а з іншого боку - покладають на компанію відповідальність за створення необхідних умов для виконання капітаном своїх обов'язків і за підбор кваліфікованих капітанів, здатних забезпечити безпека й запобігання забруднення.

Компанія повинна забезпечити, щоб суднова СУБ містила чітке підтвердження повноважень капітана для прийняття рішень щодо безпеки й запобігання забруднення, а також для звертання до компанії із проханням про надання необхідної допомоги.

Компанія повинна забезпечити, щоб капітан:

- мав належну кваліфікацію для керування судном;

- був повністю обізнаний про СУБ компанії;

- одержував необхідну підтримку для безпечного виконання своїх обов'язків.

Відповідальність капітана повинна бути чітко визначена компанією й оформлена у вигляді документів. Вона повинна стосуватися:

- реалізації політики компанії в області безпеки й захисту навколишнього середовища;

- спонукання екіпажа до дотримання цієї політики;

- видання відповідних наказів і інструкцій у ясній і простій формі;

- перевірки виконання пропонованих вимог;

- перегляду СУБ і передачі повідомлень про недоліки СУБ береговим службам керування.

МКУБ установлює ряд функцій у частині, що стосується суднового персоналу, які повинна забезпечувати компанія. Ці функції охоплюють:

1) укомплектування кожного судна кваліфікованими, дипломованими й придатними в медичному відношенні моряками;

2) підготовленість персоналу (ще до виходу в море) до виконання обов'язків, пов'язаних з безпекою й захистом навколишнього середовища, на конкретному робочому місці;

3) подолання мовного бар'єра (у різномовних екіпажах) для одержання судновим персоналом інформації про СУБ і виконання стосовних до неї обов'язків.

Компанія повинна встановити порядок підготовки планів та інструкцій щодо проведення основних операцій на судні, що стосуються безпеки судна і запобігання забруднення. Для забезпечення готовності до аварійних ситуацій повинен бути встановлений порядок їхнього виявлення й усунення, складені програми навчань екіпажа й навчальних відпрацьовувань дій в умовах аварійної ситуації, передбачені заходи, що забезпечують компанії здатність у будь-який час реагувати на небезпеки, нещасні випадки та аварійні ситуації, пов'язані із її судами.

СУБ повинна включати процедури, що забезпечують передачу повідомлень про недотримання вимог, аваріях і небезпечних ситуаціях, визначати порядок дій по усуненню виявлених недоліків, їхньому розслідуванню та аналізу.

Питання для перевірки знань:

1. Підготовки до аварійних ситуацій і дій по їхньому усуненню?

2. Проведення внутрішніх перевірок і огляду керування?

3. Порядок передачі повідомлень про аварії й випадки недотримання Кодексу МКУБ?