Добова молочна продуктивність кролиць за тижнями лактації, г

(за Лебасом Ф. і Ферраром В. та iн.)

Тиждень	Породи кролів	Тиждень	Породи кролів
Бургундська	Ново ісландська	Бургундська	Новозеландська
1-й			4-й
2-й			5-й
3-й			6-й		-

Породна належність також впливає на молочність кролиць. Виявлено, що порода радянська шиншила дещо більш молочна породи сірий велетень. Із м'ясних порід каліфорнійська порода більш молочна, ніж новозеландська біла. І.С. Вакуленко (1999) експериментально встановив, що для забезпечення нормального росту в підсисний період кроленя повинно спожити в середньому 1115 г молока і 723 г комбікорму. У періоди 1-20,21-30,31-45 днів приріст живої маси за рахунок молока відповідно становить 100, 60, 33 %. На 1 кг приросту маси кроленят в молочний період онтогенезу кормові затрати становлять 1,0-1,1 корм, одиниць. Молочність кролиць визначають за приростом живої маси кроленят за перші три тижні життя. Для цього зважують приплід при народженні і в 21-денному віці, знаходять різницю між ними і множать її на коефіцієнт 2, бо на 1 г живої маси кроленят витрачається близько 2 г молока.

В практиці молочність кролиць визначають за станом кроленят у гнізді. Якщо молока у кролиці достатньо, то кроленята у гнізді лежать спокійно, не розповзаються. При цьому форми тіла округлі, волосяний покрив блискучий, щільний, шкіра без зморшок. Якщо ж кроленята виходять з гнізда раніше 15-денного віку, то це свідчить про малу молочність кролиці.

В господарських умовах молочність кролиць оцінюють за живою масою приплоду у 30 днів. Порівнюючи показники різних самок, відбирають для відтворення кращих за масою гнізда.

Оплата корму. Економічним показником вирощування кролів на м'ясо є витрати спожитого корму (в кормових одиницях) на одиницю приросту живої маси. Висока енергія росту кролів забезпечує високу оплату корму при повноцінній годівлі. Залежно від бройлерного і інтенсивного методу вирощування молодняку кролів на м'ясо, що передбачає короткий період утримання, на 1 кг приросту витрачається 4,2-4,5 кормової одиниці, а з урахуванням частки на годівлю самки і самця - 6-6,5 кормової одиниці. При використанні повнораціонного гранульованого комбікорму ці показники зменшуються до 3,3-3,5 кормової одиниці (без врахування частки на основне стадо).

Між абсолютним приростом живої маси і витратою корму до 3-місячного віку встановлено прямий зв'язок, а в подальшому залежність має обернений характер. Щодо показника відносного приросту, то з віком енергія росту різко знижується, а затрати корму на одиницю приросту збільшуються.

Таблиця 7

Витрати корму на одиницю приросту живої маси у кролів різного віку (за Калмиковим К.В., Меркушиним В.В., 1973)

Вік, днів	Витрати на 1 кг приросту маси, корм, од
За місяць	У середньому від народження до кінця періоду
30-60	4,4	3,5
61-90	5,4	4,3
91-120	7,4	5,2
121-150	9,6	6,0
151-180	12,2	6,4
181-210	14,4	6,9
211-240	17,9	7,3

Порівняння результатів вирощування кролів, проведені К.В. Калмиковим, В В. Меркушиним (1973) щодо оплати корму залежно від віку, дає можливість констатувати, що затрати його на одиницю приросту живої маси коливаються в широких межах (табл. 7). Як видно з таблиці 7 у міру росту кролів витрати корму на 1 кг приросту збільшуються.

Якщо прийняти за 100 % цей показник у віці 2 міс., то в 3 місяці він зростає до 122,8 %, у 4 - до 168,2 % і у віці 6, 7, 8 місяців цей показник відповідно становить 277,3; 327,3 і 407 %. Найкраще кролі оплачують корм у 2-3 місячному віці. Для досягнення у 3-місячному віці живої маси кролів 2,7-2,9 кг необхідно їх забезпечувати 160-180 г перетравного протеїну на 1 кормову одиницю.

При забої кролів у 7-8-місячному віці при досягненні ними живої маси 3-4 кг витрати корму на 1 кг приросту живої маси перевищують 7,3 кормових одиниць. Витрати перетравного протеїну на 1 кг приросту становлять 350-500 г.

Добрі акліматизаційні здатності кролів. Кролі досить пластичні тварини і добре пристосовуються до умов навколишнього середовища. Вони вільно переносять низькі температури мінус 30-40°С і більше. Відтворна здатність при цьому знижується, але при 20°С можна спаровувати кролів і одержувати окроли в захищеному місці. Кролі можуть зберігати температуру тіла при мінус 45°С упродовж години. Треба пам'ятати, що кролі чутливі до перегріву, внаслідок чого затухають процеси росту і репродукції та спостерігаються теплові удари. Якщо температура повітря плюс 42-43°С, вони поступово перегріваються, а при плюс 44-45°С - гинуть.

Тому інтенсивне вирощування кролів при промисловій технології передбачає створення оптимальної температури у приміщенні (15-18°С) штучними методами.

Морфофізіологічні особливості кролів. Організм кроля має багато загального з будовою організму основних ссавців. Проте кролі характеризуються деякими видовими особливостями будови органів і окремих систем організму. У кролів форма і будова тіла кістяка залежить від способу життя. Кріль - норна, стрибаюча тварина і тому тіло і хребет у нього видовжений, а передні і задні кінцівки неоднаково розвинуті. Маса кістяка у кроля становить до 9% від маси тіла, а вся мускулатура - 50%. У дорослого кроля виростає 28 рідше 26 зубів. При народженні кроленя має 16 молочних зубів. З 18-20-го дня у кроленят молочні зуби починають змінюватись на постійні. Зубна формула кролів така:

різці	ікла	несправжні корінні	корінні	Загальна кількість зубів
4 (2)	0	6	6	16(14)

Різці у них ростуть протягом усього життя, і для їх сточування кролям треба давати грубий корм.

Кігті у кроля ростуть до 3- місячного віку. За станом кігтів можна орієнтовно визначити вік кроля. У кролів старше 2-х років кігті товсті, довгі, сильно вигнуті і вивернуті в боки.

Кролі є типовими рослиноїдними тваринами. Їх органи травлення пристосовані до об'ємистих кормів.

Для кролів характерна оригінальна здатність краще використовувати корм шляхом повторного його проходження через шлунково-кишковий тракт. Це так звана копрофагія - поїдання нічного калу. Він м'який і водянистий та містить у три рази більше протеїну і у два рази менше клітковини, ніж денний. Нічний кал багатий вітамінами, амінокислотами, мінеральними речовинами. Копрофагія є нормальним фізіологічним актом, який забезпечує краще засвоєння з'їденого корму і джерелом додаткового надходження в організм білків і вітамінів. М'який (нічний) кал кролі поїдають прямо із ануса. У кролів, позбавлених копрофагії, знижується перетравність речовин раціону, порушується обмін речовин, що приводить до зменшення приросту живої маси. Органи нюху й слуху у кролів розвинені добре. По запаху розрізняють всі види кормів і до нового корму звикають поступово.

Кожне око кроля має монокулярний зір близько 190°. Поля зору правого й лівого ока, накладаючись, забезпечують повний коловий огляд. Кольоровий зір слабо розвинений.

Овуляція у кролематки провокована нейрогуморального характеру. Нервове подразнення, що виникає у кролиці під час парування з самцем, передається гіпофізу, який виділяє гонадотропні гормони. Вони викликають бурхливий розвиток фолікулів, а через 10-12 годин проходить виділення дозрілих яйцеклітин. У самців сперматозоїди в сім'яниках формуються упродовж року. Вони зберігають свою активність у статевих шляхах самки протягом доби.

Нормальна температура тіла у кролів 38,8°С - 39,5°С, але в зимовий період при утриманні у відкритій клітці може знижуватись до 37 °С, а в літню спеку підніматись до 40-41°С. Загальна кількість крові в організмі кролика складає в середньому 280 г (4,5-6,7 % від маси тіла). Кріль виділяє за добу: сечі 180-440мл, кала близько 20,0 г на 1 кг живої маси. Число скорочень серця за хвилину складає 130-160. Пульс добре прощупується на стегновій і плечовій артеріях і на межі передньої перетини нижньої щелепи. Кількість дихальних рухів становить 50-60 за хвилину, при високих температурах (+35 °С) зростає до 280.