Додаток 4

Зразок анотації

Тема досвіду: «Реалізація особистісно розвиваючого підходу в модульній системі навчання хімії».

Автор досвіду: Бондар Валентина Михайлівна, учитель хімії, категорія — вища, стаж роботи — 15 років.

Адреса досвіду: загальноосвітня школа І – ІІІ ступіней № 16.

В основі даного досвіду лежить методологічний принцип дедукції (від абстрактного до конкретного) — моделювання педагогічного досвіду (педагогічний експеримент), що містить у собі наступні етапи:

• підготовчий (робота з інформаційними джерелами, самоосвіта, участь у роботі семінару) 1998-2000 р.;

• проектувальний (теоретичне моделювання досвіду) 2000-2001 н.р.;

• організаційний (апробація даної моделі у педагогічній діяльності вчителя на курсах підвищення кваліфікації, на засіданнях м/о, семінарах) 2001-2002 р.;

• узагальнюючий (створення моделі педагогічного експерименту, оформлення результатів роботи) 2002-2003 р.;

• етап поширення і впровадження, досвіду в педагогічну практику 2003-2004 р. Моделювання і керівництво педагогічним експериментом здійснювалося Маслік І.В.

Тема досвіду співзвучна проблемі реформування сучасної освіти — переорієнтації шкільної освіти з технократичних інформаційних позицій на особистісно розвиваючі, гуманістичні. Реалізація модульно-розвиваючої технології дозволяє створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості, яка чітко орієнтується в сучасних реаліях і перспективах соціокультурної динаміки.

Технологія досвіду сприяє рішенню наступних проблем:

• створенню умов для розкриття і збагачення суб'єктного досвіду учнів на основі діагностики індивідуально-психологічних особливостей учнів;

• створенню на уроках інтелектуально-емоційного комфорту, ситуацій успіху;

• активізації навчальної діяльності учнів на уроках хімії;

• оптимізація соціально-особистісного росту учасників педагогічного процесу.

Вид досвіду за характером новизни — раціоналізаторський. Слід зазначити індивідуальну особливість педагогічного стилю вчителя у проектуванні педагогічного процесу, а також педагогічні знахідки автора досвіду: система діагностичного інструментарію, арсенал навчально-методичного забезпечення модульно-розвиваючого процесу, а також авторські семантичні таблиці.

Новизна досвіду полягає в оригінальному використанні педагогічних інновацій.

Теоретичною основою досвіду є технологія особистісно орієнтованого підходу до навчання (І.С. Якиманська; О.Я. Савченко, В.Г. Кремінь, С.І. Подмазін), теорія модульно-розвиваючої системи навчання (А. В. Фурман).

Сутність досвіду полягає у проектуванні педагогічного процесу, який базується на діагностиці особистості і наступному навчанні і розвитку.

Реалізація особистісно розвиваючого підходу в модульній системі навчання дозволяє підвищити якість педагогічного процесу, рівень навчальних досягнень, забезпечує комфортність, емоційну задоволеність і соціальну адаптованість учнів, а також рівноправне повноцінне навчальне середовище в системі «учитель учень» для розкриття, формування і реалізації особистісних якостей учнів.

Технологія досвіду містить у собі два аспекти:

• модель модульно-розвиваючої системи у процесі викладання хімії (додаток 1);

• модель технології проектування комфортного особистісно орієнтованого педагогічного процесу.

Модель модульно-розвиваючої системи у навчанні хімії містить у собі наступні компоненти:

а) етапи модульно-розвиваючого процесу й навчально-методичний арсенал реалізації кожного етапу, графи-схеми навчальних курсів і графіків модульних занять, наукові проекти навчальних модулів курсу хімії, сценарії модульних занять, міні-підручники і програми самореалізації особистості учня, а також комплекс дидактичного матеріалу з реалізації особистісно орієнтованого підходу в навчанні хімії;

б) позакласна робота (індивідуальні і групові консультації, факультативні і пропедевтичні курси, предметні тижні, програми самореалізації учнів, конкурси предметних газет, рефератів).

Дана система проектується на основі діагностики особистісних якостей учнів (типу темпераменту, мислення, сприйняття, емоційного стану (додаток 2) при педагогічній підтримці і співробітництві.

В основі моделі технології проектування особистісно орієнтованого навчального середовища лежать основні компоненти структури особистості (когнітивна, афективна і соціальна сфери), розвиток яких можливо тільки на діагностичній основі і при дотриманні педагогічних, психологічних і соціальних умов розвитку особистості школяра.

Заслуговує на увагу творчий підхід учителя до створення системи діагностичного інструментарію, адаптованої до умов школи і практичної діяльності педагогів: психологічні тести, соціометрія, спостереження вчителя, учбово-діагностичний матеріал з урахуванням психологічних особливостей особистості учня і змісту предмета хімії.

Слід зазначити також авторську педагогічну знахідку вчителя — розробку семантичних таблиць з усіх навчальних тем курсу хімії, використання яких доцільно для організації плідної роботи навчальної діяльності як «правопівкульних» дітей (домінує наочна пам'ять, візуальне сприйняття), так і «лівопівкульних» (легко запам'ятовують знаки і символи).

Протягом 2002-2003 навчального року здійснювався моніторинг професійної майстерності вчителя, що містив у собі наступний діагностичний інструментарій:

• анкетування учнів «Урок очима учня»;

• контрольні зрізи по хімії;

• тестування з метою:

а) діагностики емоційного стану учнів (за методикою кольорописання і методикою «Кактус»);

б) вивчення мотивації навчальної діяльності школярів.

Експертна оцінка учнем уроку вчителя за результатами анкетування показала високий рейтинг педагога.

Результати контрольних зрізів показали ріст рівня навчальних досягнень:

• початкового рівня — на 4 %;

• середнього рівня — на 16 %;

• достатнього рівня — на 13 %.

Діагностика емоційного стану учнів дозволяє виявити тенденцію підвищення емоційної комфортності школярів на 18 % (за методикою кольорописання А. Н. Лутошкіна). Результати діагностики емоційних процесів за методикою «Кактус» (М. А. Панфілова) показали різке зниження таких показників емоційної сфери, як агресивність, тривожність, і ріст відкритості, оптимізму.

Результати вивчення мотивації навчальної діяльності школярів показали такі домінуючі мотиви навчальної діяльності школярів:

1. —... подобається дізнаватися нове;

2. —... подобається вчитель;

3. —... хочу знати більше;

4. —... на уроках цікаво.

Даний досвід рекомендується для поширення в школах міста за допомогою проведення різнотипної методичної роботи: семінарів, публікацій, відкритих уроків, презентацій, організації роботи авторської опорної школи.