Зміст теми. 1.1. Розпочинаючи виробничу діяльність на підприємстві, керівництво повинно вирішити ряд завдань:

1.1. Розпочинаючи виробничу діяльність на підприємстві, керівництво повинно вирішити ряд завдань:

1. Що і в якій кількості виробляти?

2. Як виробляти свою продукцію?

3. Для кого виробляти?

4. По якій ціні продавати продукцію?

5. Скільки використовувати ресурсів зараз та на перспективу.

Виробництво продукції і надання послуг є основною сферою діяльності підприємства.

Виробництво - це процес перетворення ресурсів (факторів виробництва) на потрібні для людини продукти за допомогою певного технологічного процесу.

Виробничий процес відбувається у певному часовому інтервалі. Виходячи з цього, можна розглядати два періоди: короткостроковий та довгостроковий.

Короткостроковий період - це такий період часу, протягом якого деякі фактори виробництва не можуть бути змінені (найчастіше - капітал). Тобто фактори виробництва в цьому періоді є фіксованими, постійними, обмеженими. Вони не можуть бути швидко змінені, якщо навіть змінюється їх вартість.

Довгостроковий - це період часу, який є достатнім для того, щоб можна було внести зміни в усі фактори виробництва. Тобто у довгостроковому періоді всі фактори виробництва є змінними.

На короткостроковому відрізку часі підприємство зможе змінити тільки інтенсивність використання виробничих потужностей, на довгостроковому - змінити саму потужність підприємства.

Технологічний процес - це процес виконання технологічних операцій, внаслідок яких сировина перетворюється в готовий продукт.

Технологія - це спосіб перетворення факторів виробництва у готовий продукт.

Технологія накладує обмеження на пропорції та можливості заміщення факторів виробництва:

1. Технологічні можливості та межі заміщення факторів визначаються особливостями конкретного технологічного процесу.

2. Економічні межі заміщення визначаються такими параметрами, як продуктивність фактора та його ціна.

Спосіб виробництва є технічно (технологічно) ефективним, якщо:

1. Не існує іншого способу, за якого для виробництва заданого обсягу продукції витрачалась би менша кількість хоча б одного виду ресурсу за умови, що жодного іншого ресурсу використовується не більше.

2. Вироблений обсяг продукції є максимально можливим для точно визначеного обсягу ресурсів.

Для узагальнення інформації про технологічно ефективний спосіб виробництва, доступний для даних умов, економісти користуються поняттям виробничої функції.

1.2. Фактори виробництва - це реально залучені у процес виробництва ресурси.

До факторів виробництва відносять:

- Праця. Під працею ми розуміємо фізичні та розумові здібності індивіда, що приймає участь у процесі виробництва товарів та послуг та приносить їх власнику дохід у формі заробітної платні (w).

- Земля - виробничий ресурс, який природа надає в користування людині. Приносить дохід своєму власникові у вигляді ренти (R).

- Капітал - частина запасів, що приймають участь у виробництві нових товарів, що здатні приносити дохід їх власнику у формі відсотку (r).

- Підприємницькі здібності - здібності індивіда знаходити оптимальні комбінації факторів виробництва. Приносять дохід у формі прибутку (П);

- інформація;

- час;

- тощо.

Для досягнення поставленої мети існують різні форми кількісного співвідношення (поєднання) факторів виробництва, які носять назву технологій.

Всі підприємства прагнуть бути ефективними виробниками. Для цього вони повинні використовувати такі методи виробництва, які є ефективними як з технічної, так і з економічної точки зору.