Вплив електромагнітних випромінювань

Спектр електромагнітного випромінювання природничого і тех­ногенного походження, що впливає на людину як в умовах побуту, так і у виробничих умовах, має діапазон хвиль від тисяч кілометрів (змінний струм) до трильйонної частки міліметру (космічні енерге­тичні промені). Характер впливу на людину електромагнітного ви­промінювання в будь-яких діапазонах відрізняється один від одно­го, у зв'язку з цим значно відрізняються і вимоги до нормування різних діапазонів випромінювання.

Біологічний вплив ЕМП характеризуються тепловим впливом і нетепловим ефектом. Під тепловою дією розуміється інтегральне підвищення температури тіла чи окремих його частин під час за­гального чи локального опромінення. Нетепловий ефект пов'яза­ний з переходом електромагнітної енергії в об'єкті в нетеплову форму енергії (молекулярно резонансне виснаження, фотохімічна реакція та ін.). Чим менше енергія електромагнітного випроміню­вання, тим вище тепловий ефект, який вона здійснює.

Вплив ЕМП на організм залежить від таких фізичних параметрів, як довжина хвилі, інтенсивність випромінювання, режим випромі­нювання — безперервний та переривчатий, а також від тривалості впливу на організм, комбінованої дії з іншими виробничими факто­рами (підвищена температура повітря, наявність рентгенівського випромінювання, шуму та ін.), які здатні змінити можливість опору організму на дію ЕМП. Найбільш біологічно активні діапазон СВЧ, менш активні УВЧ а потім ВЧ.

Біологічна дія лазерного випромінювання залежить від енергії випромінювання, енергії імпульсу, щільності потужності (енергії), часу випромінювання, довжини хвилі, тривалості імпульсу, частоти повторення імпульсів, потоку випромінювання, поверхневої щільності випромінювання, інтенсивності випромінювання.

В умовах дії лазерного випромінювання порушується життєді­яльність як окремих органів, так і організму в цілому. Встановлено, що специфічна дія лазерного випромінювання на біологічні об'єкти відрізняється від дії інших небезпечних виробничих і хімічних факторів. Під час впливу лазерного випромінювання на суцільну біологічну структуру (наприклад, на організм людини) розрізняють три стадії: фізичну, фізико-хімічну і хімічну.

G 4-295

Лазерне випромінювання є небезпечним насамперед для тканин,

її

які безпосередньо поглинають випромінювання, тому з позицій потен­ціальної небезпеки і можливого захисту від лазерного випроміню­вання розглядають в основному очі і шкіру.

3.3.6. Небезпечні фактори пожеж і вибухів

Горіння — це швидка хімічна реакція окислення горючої речо­вини киснем повітря або іншим окислювачем, під час якої виді­ляється тепло і світло. При повному згорянні вуглецю, що становить більшу частину палива, утворюється вуглекислий газ. Якщо кисню не вистачає, крім вуглекислого газу утворюватиметься окис вуглецю, який ще може горіти. Для горіння потрібно, щоб швидкість його забезпечувала перевищення кількості тепла, яке виділяється, над теп­лом, що розсівається в навколишньому просторі, і температура в зоні горіння була достатньою для підготовки горючої речовини до зай­мання дедалі нових її частин. Для займання горючої рідини вона має мати таку температуру, щоб концентрація її парів у повітрі над її поверхнею була достатньою. Деревина або кам'яне вугілля спочатку розкладаються під дією нагрівання з утворенням горючих газів.

Запалювання — це стійке загоряння горючої речовини (парів і газів над ними) від місцевого нагрівання. Запалювання може спри­чинитися дотиком полум'я або розпеченого предмета.

Спалах — швидке згоряння суміші парів горючої речовини з повітрям або киснем. Виникає він внаслідок зіткнення суміші з полум'ям, електричною іскрою або нагрітим предметом. Найменша температура, за якої пари утворюють з повітрям займисту суміш, називається температурою спалаху. За високої температури замість короткочасного спалаху може зайнятися горюча речовина.

Вибух — дуже швидке перетворення речовини (вибухове горін­ня), що супроводиться виділенням великої кількості енергії та утворенням великої кількості газів, які своїм тиском можуть спри­чинити руйнування. Гарячі газоподібні продукти вибуху, стикаю­чись з повітрям, часто займаються, що може призвести і до пожежі. Найменшу і найбільшу концентрацію горючих парів, газів або пилу в повітрі, що утворюють вибухову суміш, називають відповідно ниж­ньою і верхньою межами вибуховості. За більшої, ніж верхня межа вибуховості, концентрації парів вибух не виникне через нестачу кис­ню (див. табл. 3.2).

Таблиця 3.2. Нижня і верхня межі вибуховості деяких газів і парів, а також нижні межі вибуховості пилу в повітрі

Вибухонебезпечні речовини	Межі вибуховості
Бензин, %	1,2—7,0
Ацетилен, %	2,3—81
Спирт етиловий, %	3,3—20
Водень, %	4,1—74,5
Сірководень, %	4,3—45,6
Метан, %	4,9—15,4
Аміак, %	15,5—27
Пил кормового брикету, сухе молоко, г/м3	7,6
Борошно пшеничне, крохмаль, г/м3	10,3
Цукор (пудра), г/м3	17,2
Висівки пшеничні, млиновий сірий пил, г/м3	17,6
Пил макухи або сіна, г/м3	20,2
Пил фуражного жита або бурякового жому, г/м3	27,7

Самозапалювання виникає від зовнішнього нагрівання речови­ни до певної температури без безпосереднього зіткнення з полум'ям. Температура самозапалювання — важливий параметр, що визначає пожежонебезпечні властивості речовини. Для деревини вона стано­вить 270 °С.

Самозаймання твердих речовин може статися від нагрівання їх під впливом фізичних, хімічних та біологічних процесів, що відбу­ваються в самій горючій речовині.

Причини пожеж у сільській місцевості найчастіше такі: 1) пору­шення правил побудови або експлуатації опалювальних печей;

2) необережне поводження з вогнем на виробництві або в побуті;

3) неправильне влаштування або порушення правил використання гасових освітлювальних чи нагрівальних приладів; 4) розряди блис­кавки або статичної електрики; 5) несправність машин і виробни­чого устаткування, недодержання правил їхньої експлуатації (іскри від двигунів внутрішнього згоряння, короткі замикання або зами­кання на землю в електроустановках, надмірне перевантаження проводів, перегрівання та іскріння у місцях поганих контактів, ви­бухи парових котлів); 6) самозаймання сільськогосподарських про-

дуктів або палива. Слід підкреслити, що для виникнення пожежі іноді досить потужності 60 Вт, тобто струму близько 0,3 А при на­прузі мережі 220 В.

Заходи пожежної профілактики поділяються на організаційні (створення добровільних пожежних дружин або пожежно-сторожо­вої охорони, масова роз'яснювальна робота серед населення) технічні. До технічних заходів належать: 1) застосування особливих конст­рукцій електроустаткування у пожежо- або вибухонебезпечних при­міщеннях; 2) заборона користуватися несправними печами, маши­нами, електроприладами, а також відкритим вогнем у місцях збері­гання або використання лекгозаймистих рідин; 3) влаштування блискавковідводів; 4) заходи, які обмежують поширення пожежі, що виникла (вогнетривке будівництво, додержання протипожежних розривів між будинками); 5) заходи, що дають можливість успішно евакуювати людей, тварин і господарські цінності з будівель, що горять (влаштування потрібної кількості дверей, коридорів певної ширини, заборона захаращування їх); 6) заходи, що полегшують га­сіння пожеж (влаштування пожежних драбин, спостережних вишок, водоймищ, під'їздів до них і до будинків, пожежного зв'язку та сиг­налізації).

3.3.7. Негативні дії електричного струму

Під час дії електричного струму (включення людини в електрич­ну мережу) існує чотири особливості:

перша — відсутність зовнішніх ознак загрозливої небезпеки ураження електричним струмом. Людина не може побачити, по­чути, відчути чи якось інакше завчасно виявити можливість ура-

друга — тяжкість електротравм. Втрата працездатності внаслі­док електротравм, як правило буває довгою, можливий смертельний наслідок;

третя особливість полягає в тому, що струми промислової часто­ти величиною 10—25 мА можуть викликати інтенсивні судороги м'язів, внаслідок чого відбувається так зване "приковування" до струмопровідних частин. Людина в цьому випадку не може само­стійно звільнитися від дії електричного струму;

четверта особливість визначається можливістю подальшого механічного травмування. Наприклад, людина працювала на висоті, була уражена електрострумом, знепритомніла і впала.