Основні принципи та їх зміст

Принцип неповноти інформації (принципи невизначеності):

інформація під час проведення акцій з перетворення природи завж­ди недостатня для апріорного судження про всі можливі результа­ти (особливо у віддаленій перспективі) заходів, що здійснюються. Пов'язано це з винятковою складністю природних систем, їх особи­стою унікальністю і неминучістю природних ланцюгових реакцій, напрямки яких важко дослідити заздалегідь. Для зменшення ступе­ня невизначеності, особливо під час експертизи проектів, моделюван­ня слід доповнювати безпосередніми дослідженнями природи, натур­ними експериментами і визначенням динаміки природних процесів. Принцип неповноти інформації служить важливим обмеженням у використанні методу аналогій в екологічному прогнозуванні, так як аналогія завжди неповна через особливості природних систем.

Принцип оманливого благополуччя: перші успіхи (чи невдачі) в природокористуванні можуть бути короткочасними: успіх заходу з перетворення природи чи з управління нею об'єктивно оцінюєть­ся тільки після з'ясування ходу і результатів природних ланцюго­вих реакцій в межах натурального природного циклу (від кількох років до декількох десятків років).

Принцип системного доповнення: підсистеми однієї природ­ної системи в своєму розвитку забезпечують передумову для успіш­ного розвитку і саморегуляції інших підсистем, що входять в ту ж систему (коли система не підлягає потужній зовнішній інформації).

Фактично сформульований закон — динамічний варіант закону упорядкування заповнення простору і просторово-часової визначенос­ті. В галузі глобального природокористування і охорони оточуючо­го людину середовища (як і в рамках світової економічної політики) цей закон визначає перевагу взаємодопомоги над конфронтацією будь-якого виду. Глобальна соціологічна система буде розвиватися скоріше і матиме більший успіх, ніж співробітництво між країнами і народа­ми. Облік принципу системного доповнення став необхідною умовою життя людини з моменту його перевтілення в єдину, цілу, загальну "геологічну силу", за В.І. Вернадським.