ПЕРЕДМОВА. Безпека життєдіяльності — одна з наймолодших наук, яка спря­мована на вирішення основної проблеми сучасного суспільства Украї­ни — збереження здоров'я

Безпека життєдіяльності — одна з наймолодших наук, яка спря­мована на вирішення основної проблеми сучасного суспільства Украї­ни — збереження здоров'я населення.

За змістом дисципліна "Безпека життєдіяльності" формує світо­гляд майбутнього фахівця в галузі агропромислового комплексу (АПК), який у своїй повсякденній праці повинен створювати перед­умови запобігання нещасним випадкам, захворюванням та усунен­ням негативного впливу шкідливостей на здоров'я людини в умо­вах виконання виробничих завдань, її існування в побуті та різних за характером надзвичайних ситуаціях.

В сучасних умовах людина виступає в суспільстві як в ролі за­хисника від негараздів, так і в ролі істоти, що зумовлює виникнення небезпек внаслідок своєї виробничої та іншої діяльності. У зв'язку з цим матеріал посібника викладено з погляду подвійної ролі лю­дини та заходів, які б вирішили основну державну проблему в жит­тєдіяльності людини.

Виникнення дисципліни "Безпека життєдіяльності" історично пов'язане з багатьма об'єктивними аспектами розвитку суспільства:

1) необхідністю створення передумов соціального захисту;

2) державним завданням зі здійснення кроку вперед щодо запо­бігання високому рівню захворюваності, травматизму, аваріям, ката­строфам на новій якісній основі в галузях політики, правовому за­безпеченні, науково-освітній діяльності, матеріально-економічному забезпеченні тощо;

3) розбудовою єдиної глобальної системи освіти на базі ступене-вої підготовки фахівців, зокрема і в галузі АПК;

4) відбудовою бази для всіх дисциплін, що вирішують питання "людського фактора".

Дисципліна "Безпека життєдіяльності" встановлює зміст регу­лювання зв'язків між природою та людиною. Жодне існуюче суспіль­ство не може розвиватися без споживання. З метою задоволення своїх потреб люди організовують свою господарчу діяльність. Осно­вою цієї діяльності є виробництво. Цілі розвитку виробництва в різних суспільствах мають великі розбіжності. Але якими б не були ті цілі і принципи суспільного розвитку, виникнення суперечок між людиною і природою, між виробництвом і природними екологічни­ми системами неминуче. Мова може йти тільки про різну глибину цих суперечок і про різні шляхи їх вирішення. Це — діалектика взаємодії суспільства та людини.

Гармонійний розвиток природи і техніки можливий тільки в результаті науково обґрунтованого компромісу між об'єктами при­роди і соціальною, виробничою та іншою діяльністю людини. Відпо­відальність за такий компроміс бере на себе "Безпека життєдіяль­ності", яка є багатопрофільною галуззю знань про закони природо-зберігаючого формування техносфери планети та її збалансованого економічного й суспільного розвитку. Мабуть, найбільш правильно бачити безпеку життєдіяльності як науку про закономірності фор­мування, розвитку і стійкого функціонування систем різного рангу та їх взаємовідносин для встановлення комфортних умов існування людини. Іншими словами, безпека життєдіяльності — міждисцип­лінарна галузь знань про устрій багаторівневих систем природного і штучного характеру.

Нормативна дисципліна "Безпека життєдіяльності" становить фундамент для розвитку інших дисциплін циклу, що розглядають "людський фактор" (інженерну екологію, охорону праці, цивільну оборону та інші), а також — спеціальні дисципліни, які розвивають її положення в рамках проектних, технологічних, конструкторських, організаційних та інших рішень щодо запобігання небезпечних умов життєдіяльності.

Виходячи з твердження Гегеля, що "кожна наука є прикладна логіка", можна казати про "Безпеку життєдіяльності" як науку, яка містить у собі логіку всіх складових. Але це має місце не на рівнях механічного поєднання, а на рівні побудови логіки нової синтетич-

ної дисципліни. В основі поєднання лежить формування всеосяж­ної за своїм значенням логічної категорії — ЖИТТЯ. Однак, існу­вання цієї категорії пов'язане з існуванням конкретного суспіль­ства. Ця категорія щодо людини має відповідні характеристики у вигляді складу певних комфортних умов. Зміст комфортних умов також залежить від існуючого суспільства. Таким чином, нова синте­тична наука цілеспрямована на вирішення проблем життя людини в суспільстві.

Цей навчальний посібник розроблено відповідно до програми, затвердженої Міністерством освіти і науки України [4], з урахуван­ням специфіки сільськогосподарського виробництва і нових науко­вих досягнень у галузі безпеки життєдіяльності.

ВСТУП

1.1. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ НАУКИ І ПРАКТИКИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ"

Розвиток науки і практики "Безпека життєдіяльності" перед­бачає:

— визначення пріоритетів у встановленні безпеки життєді­яльності;

— розробку теоретичних основ науки;

— формування довгострокової єдиної державної політики у сфері забезпечення безпеки, освіти та ін.;

— відбудову глибоко проробленого "правового поля" і всеохоп-люючої нормативно-законодавчої бази в галузі безпеки життєді­яльності;

— формування науково-методичного й інформаційного забезпе­чення;

— забезпечення науковими й управлінськими кадрами за визна­ченим рівнем професіоналізму та компетенції;

— участь у міжнародному співробітництві.

Визначення пріоритетів розвитку в "Безпеці життєдіяльності" пов'язане з суспільним розвитком країни і складається з:

— формування передумов для забезпечення здоров'я нації шля­
хом соціально-економічного розвитку держави;

— надання першочергового значення питанням забезпечення
безпеки людини в процесі її життєдіяльності;

— регіональних і локальних завдань у галузі безпеки, які мають бути підпорядковані глобальним і національним цілям;

— запобігання виникненню криз в життєдіяльності і оптимізації середовища існування людини;

— встановлення регіональної безпеки, що містить у собі фун­кцію раннього попередження негативних тенденцій в розвитку не­гараздів та передбачає гарантії їх мінімізації;

— уявлення про те, що цілі безпеки життєдіяльності первинні щодо цілей економічного розвитку;

— розміщення і розвитку матеріального виробництва на певній території, що має здійснюватися відповідно до її еколого-економіч-ної збалансованості;

— безпеки життєдіяльності в суспільстві, що тісно пов'язана з рівнем культури, освіти і виховання людей у ньому.