ТЕМА 3. Законодавчі та нормативні акти системи цивільного захисту

Обсяг −1 год.

Метою вивчення теми є дослідження основних положень законодачих та нормативних актів системи цивільного захисту.

Студенти повинні розуміти та вміти застосовувати в практичних ситуаціях основні положення законодавчих та нормативних актів системи цивільного захисту.

Практичне заняття №2 (2 частина)

План

1. Система законодавчих та нормативних актів системи цивільного захисту.

2. Основні положення Кодексу Цивільного захисту України.

3. Опрацювати Постанову КМУ «Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру» № 1198 від 3 серпня 1998 р.

Питання для обговорення

1. Що таке «Єдина державна система запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного і природного характеру і реагування на них (ЄДСЗР)»?

2. З яких складових складається цивільний захист населення в Україні?

Тестові завдання №1

1. Єдина державна система запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного і природного характеру і реагування на них (ЄДСЗР) включає в себе:

А) центральні органи виконавчої влади;

Б) місцеві органи виконавчої влади;

В) виконавчі органи рад;

Г) відповідні державні підприємства, установи та організації;

Д) підрозділи Міністерства внутрішніх справ;

Е) підрозділи Міністерства оборони.

2. До завдань єдиної державної системи запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного і природного характеру і реагування на них (ЄДСЗР) не відносяться:

А) розроблення нормативно-правових актів з питань запобігання НС;

Б) забезпечення готовності центральних та місцевих органів виконавчої влади до дій по запобіганню і реагуванню на НС;

В) забезпечення реалізації заходів щодо запобігання виникненню НС;

Г) навчання населення щодо поведінки та дій у разі виникнення НС;

Д) виконання цільових і науково-технічних програм, спрямованих на запобігання НС;

Е) розслідування нещасних випадків різного рівня.

3. До завдань єдиної державної системи запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного і природного характеру і реагування на них (ЄДСЗР) відносяться:

А) збирання та аналітичне опрацювання інформації про НС;

Б) прогнозування і оцінка соціально-економічних наслідків НС;

В) створення, раціональне збереження і використання резерву матеріальних та фінансових ресурсів, необхідних для запобігання НС;

Г) проведення державної експертизи, нагляду за дотриманням вимог щодо захисту населення від НС;

Д) оповіщення населення про загрозу та виникнення НС;

Е) інспектування промислових підприємств щодо дотримання вимог охорони праці.

4. До завдань єдиної державної системи запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного і природного характеру і реагування на них (ЄДСЗР) відносяться:

А) захист населення у разі виникнення НС;

Б) проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації НС;

В) пом`якшення можливих наслідків НС у разі їх виникнення;

Г) здійснення заходів щодо соціального захисту постраждалого населення, проведення гуманітарних акцій;

Д) реалізація визначених законодавством прав у сфері захисту населення від наслідків НС;

Е) участь у міжнародному співробітництві у сфері цивільного захисту населення;

Ж) переобладнання та перебудова будівель, що перебувають у аварійному стані.

5. До завдань єдиної державної системи запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного і природного характеру і реагування на них (ЄДСЗР) не відносяться:

А) захист населення у разі виникнення НС;

Б) проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації НС;

В) пом`якшення можливих наслідків НС у разі їх виникнення;

Г) здійснення заходів щодо соціального захисту постраждалого населення, проведення гуманітарних акцій;

Д) реалізація визначених законодавством прав у сфері захисту населення від наслідків НС;

Е) участь у міжнародному співробітництві у сфері цивільного захисту населення;

Ж) переобладнання та перебудова будівля, що перебувають у аварійному стані.

6. До координуючих органів єдиної державної системи запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного і природного характеру і реагування на них (ЄДСЗР) не відносяться:

А) комісія ООН з питань техногенно-екологічної безпеки;

Б) державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;

В) національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення;

Г) комісії Ради міністрів АР Крим, обласних державних адміністрацій з питань техногенно-екологічної безпеки та НС;

Д) комісії районних державних адміністрацій з питань техногенно-екологічної безпеки та НС;

Е) комісії з питань надзвичайних ситуацій об’єкта.

7. До постійний органів управління з питань техногенно-екологічної безпеки, цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій відносяться:

А) Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

Б) рада міністрів АР Крим, обласні державні адміністрації;

В) районні державні адміністрації і виконавчі органи рад;

Г) структурні підрозділи підприємств, установ та організацій;

Д) добровольчі пожежні дружини.

8. Залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, можуть існувати такі режими функціонування єдиної державної системи запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного і природного характеру і реагування на них (ЄДСЗР):

А) режим повсякденної діяльності;

Б) режим підвищеної готовності;

В) режим діяльності у надзвичайних ситуаціях;

Г) режим діяльності у надзвичайному стані;

Д) режим бойового розгортання.

9. Якого режиму функціонування єдиної державної системи запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного і природного характеру і реагування на них (ЄДСЗР) в залежності від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла не існує:

А) режим повсякденної діяльності;

Б) режим підвищеної готовності;

В) режим діяльності у надзвичайних ситуаціях;

Г) режим діяльності у надзвичайному стані;

Д) режим бойового розгортання.

Тестові завдання №2

1. Право на охорону здоров`я має кожний громадянин України, що не передбачає:

А) кваліфіковану медико-санітарну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря і закладу охорони здоров`я;

Б) достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров`я і здоров`я населення, включаючи існуючі можливі фактори ризику та їх ступень;

В) участь в обговоренні проектів законодавчих актів і внесення пропозицій щодо формування державної політики в галузі охорони здоров`я;

Г) участь в управлінні охороною здоров`я та проведенні громадської експертизи з цих питань у порядку, передбаченому законодавством;

Д) участь у формуванні проектів законодавчих актів з питань охорони здоров`я.

2. Право на охорону здоров`я має кожний громадянин України, що не передбачає:

А) можливість об`єднання в громадські організації з метою сприяння охороні здоров`я;

Б) правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов`язаних зі станом здоров`я;

В) відшкодування заподіяної здоров`ю шкоди;

Г) можливість безкоштовного придбання ліків.

3. До основних принципів державної політики в галузі охорони праці не відносяться:

А) адаптація трудових процесів до можливостей працівника;

Б) використання економічних методів управління охороною праці;

В) інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

Г) забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, що розв`язують проблеми охорони праці;

Д) використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов праці;

Е) обов`язкове виконання усіх вимог та рекомендацій Міжнародної організації з охорони праці.

4. Правова основа цивільного захисту не включає:

А) Конституцію України;

Б) Кодекс законів про працю в Україні;

В) Закон України “Про правові засади цивільного захисту”;

Г) Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”;

Д) Закон України “Про Цивільну оборону України”;

Е) Закон України “Про правовий режим надзвичайного стану”;

Ж) Закон України “Про правовий режим воєнного стану”.

5. До принципів цивільного захисту не відносяться:

А) гарантування державою громадянам прав на захист життя, здоров`я та їх майна;

Б) добровільності при залученні людей до здійснення заходів у сфері цивільного захисту;

В) комплексного підходу до вирішення завдань цивільного захисту;

Г) створення системи раціональної превентивної безпеки;

Д) територіальності та функціональності єдиної системи цивільного захисту;

Е) мінімізації заподіяння шкоди довкіллю;

Ж) гласності, вільного доступу населення до інформації у сфері цивільного захисту;

З) залучення будь-яких матеріальних, фінансових та людських резервів для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.