Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою 2 страница

втрата несучої здатності;

втрата цілісності;

втрата теплоізолювальної здатності.

Втрата несучої здатності визначається заваленням конструкції або виникненням її граничних деформацій.

Втрата цілісності - це вид граничного стану конструкції за вогнестійкістю, що характеризується утворенням в конструкціях наскрізних тріщин або наскрізних отворів, через які проникають продукти горіння або полум'я.

Втрата теплоізолювальної здатності - вид граничного стану конструкції за вогнестійкістю, що характеризується підвищенням температури на поверхні, що не обігрівається, до встановлених граничних значень. Вона визначається підвищенням температури на поверхні конструкції, що не обігрівається, в середньому більше ніж на 140 °С або в будь-який точці цієї поверхні - більше ніж на 180 °С у порівнянні з температурою конструкцій до випробування.

Для колон, балок, ферм, стовпів межа вогнестійкості визначається тільки втратою несучої здатності конструкцій. Для зовнішніх несучих стін та покриттів - втратою несучої здатності та цілісності. Для ненесучих внутрішніх стін та перегородок - втратою цілісності та теплоізолювальної здатності. Для несучих внутрішніх стін та протипожежних перешкод - всіма трьома граничними станами.

Фактичні межі вогнестійкості визначаються у більшості випадків експериментальним шляхом. Суть методу випробувань конструкцій на вогнестійкість полягає в тому, що зразок конструкції, нагрівають у спеціальній

Таблиця 4.4 Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з ПУЕ

Зони класу	Загальна характеристика середовища у приміщеннях і зовнішніх установках	Приклади виробництв
Пожежонебе.чпечні зони
П-І	Є в наявності горючі рідини з температурою займання	Склади мінеральних
	більше за 61 °С	мастил
п-ІІ	Виділяються горючий пил або волокна з нижньою концентра-	Деревообробні,
	ційною межею вибуховості (НКМВ) 65 г-м~3 до об'єму	прядильні цехи
	повітря у приміщенні
П-ІІа	Наявні тверді горючі речовини	Склади паперу, меблів,
		одягу
П-Ш	Є в наявності горючі рідини з температурою займання більше	Відкриті склади вугіл-
	за 61 °С або тверді горючі речовини за межами приміщення	ля, деревини
	Вибухонебезпечні зони >
В-І	Утворюються вибухонебезпечні суміші горючих газів або	Фасування та розлив
	парів легкозаймистих рідин (ЛЗР) з повітрям під час	ЛЗР, відкриті ємності
	нормальних режимів роботи
В-Іа	Те саме, що і В-І, але внаслідок аварії, пошкодження	Насосні перекачування
	чи несправності	ЛЗР
В-Іб	Те саме, що і в В-Іа, за наявності однієї з таких особливо-	Машинні зали аміач-
	стей: горючі гази мають високу НКМВ (більше 15%) і	них компресорних,
	різкий запах; у верхній частині приміщення може збирати-	акумуляторні, лабора-
	ся газоподібний водень; горючі гази та легкозаймисті	торії зі зберіганням
	рідини є у невеликій кількості	ЛЗР і горючих рідин
В-Іг	Простір навколо зовнішньої установки, в якій міститься	Надземні і підземні
	горючий газ або легкозаймиста рідина в межах по горизон-	резервуари з горючими
	талі та вертикалі: 0,5 м від прорізу до приміщень класів	газами або ЛЗР,
	В-І, В— Іа, В-ІІ; 3 м від закритих апаратів з горючими	автозаправні станції
	газами або ЛЗР; 5м від запобіжних дихальних клапанів;
	8 м від резервуарів з горючими газами або ЛЗР; 20 м від
	місць зливу і наливу зливно-наливних естакад
В-ІІ	Утворюються вибухонебезпечні суміші горючого пилу або	Приготування вугіль-
	волокна з повітрям при нормальних режимах роботи	ного, торф'яного пилу
В-ІІа	Те саме, що і В-ІІ, але тільки внаслідок аварій або не-	Склади борошна
	справностей

печі та одночасно піддають дії нормативних навантажень. При цьому визначають тривалість часу від початку випробувань до з'явлення одного з граничних станів.

Для випробування будівельних конструкцій на вогнестійкість дані про температури на реальних пожежах були покладені в основу температурних режимів, прийнятих стандартами ряду держав світу. Як результат Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO) була рекомендована стандартна температурна крива (рис. 4.1).

Рис. 4.1 Стандартна температурна крива

Фактичні температури на пожежах бувають вищі або нижчі вказаних стандартною температурною кривою, яку необхідно розглядати як усереднений температурний режим для співставлення даних про вогнестійкість будівельних конструкцій.

Під час випробувань температура у вогневій камері печі змінюється за часом саме за стандартною температурною кривою. Температуру в печі вимірюють не менше ніж в п'ятьох точках за допомогою термопар. Нагрівання зразків конструкцій виконують згідно з реальними вимогами до роботи конструкцій та можливими напрямками дії вогню при пожежі. Тому при випробуванні колони, як правило, обігрівають з чотирьох боків; балки - з трьох; покриття - з боку нижньої поверхні; стіни, перегородки, двері - з одного боку.

Випробують не менш двох однакових серійно або спеціально виготовлених зразків. Виконується ця робота в спеціальних випробувальних установках, які схематично наведені на рис. 4.2).

МЕЖА ПОШИРЕННЯ ВОГНЮ ПО БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЯХ - це розмір пошкодженої зони зразка в площині конструкції від межі зони нагрівання перпендикулярно їй до найбільш віддаленої точки пошкодження (для вертикальних конструкцій - уверх, для горизонтальних - в кожний бік).

Відповідно до чинних СНиП (Строительные нормы и правила) за вогнестійкістю усі будівлі та споруди підрозділяються на вісім ступенів (табл. 4.4 - див. с. 92).

Рис. 4.2. Установки для випробування будівельних конструкцій на вогнестійкість: І - стін без навантаження, II - перекриттів під навантаженням, III - колон та стін під навантаженням; 1 - вогнева камера, 2 - дослідний зразок, 3 - вагонетка, 4 - навантаження

З метою наочнішого показу ступенів вогнестійкості будівель наведемо їх приблизні конструктивні характеристики (табл. 4.5 - див. с. 93) залежно від ступеня вогнестійкості.

§ 30. Методика визначення відповідності будівельних конструкцій вимогам пожежної безпеки

Розрізняють фактичний та потрібний ступені вогнестійкості.

ФАКТИЧНИЙ - це дійсний ступінь вогнестійкості будівлі, яка запроектована чи побудована. Він визначається за наслідками експертизи будівельних конструкцій та за нормативними положеннями.

Під ПОТРІБНИМ ступенем вогнестійкості слід розуміти мінімальний ступінь вогнестійкості, який повинна мати будівля, щоб відповідати чинним вимогам пожежної безпеки. Він визначається нормативними документами з урахуванням призначення будівель, кількості поверхів, площі, об'єму, категорій приміщень (будівель) за вибухопожежною та пожежною небезпекою, наявності систем автоматичного пожежогасіння та інших факторів.

Будівля або споруда буде задовольняти за вогнестійкістю вимогам пожежної безпеки, якщо

(4.20)

де Сф - фактичний ступінь вогнестійкості; Спотр ~ потрібний ступінь вогнестійкості.

Для виконання цієї умови безпеки будівельні конструкції мають відповідати нормативним вимогам щодо меж вогнестійкості та меж поширення вогню:

(4.21)

(4.22)

де Мф і Мпотр - відповідно фактична та потрібна (мінімальна) межі вогнестійкості;

1<ф та Ьдоп - відповідно фактична та допустима (максимальна) межі поширення вогню по конструкціях, см.

Перевірка відповідності будівельних конструкцій вимогам пожежної безпеки також здійснюється методом порівняння. Порівнюються фактичні межі вогнестійкості будівельних конструкцій, межі поширення вогню по конструкціях з тими, що потрібні.

Таблиця 4.4.

	Мінімальні межі вогнестійкості будівельних конструкцій, год (над рискою), і максимальні межі поширення вогню по них, см (під рискою)
л ч 0)	стіни		s X	>>S:3 § 3	елементи покриттів
я .Ін Ч >, >о 'н и о X >s iSs ви >.£ Ь о 0 и	°* Ьй * ?! '" ч •s * &* 0) Я я а	tf >, и ш и о се о	n ЬІ*? a >> у я s •rH О CJ Ч Я ф >.." 01 В) Я S Я И 0 3 0 Я « £ я и я с	Ё и о. .«с в~ а'з_ ag-S EH £ и >> и «и с о я я о	s к о ч о X	я "В §gg х 5 ч ° 'и ° я°ё laig |&&g о и в -^ Ч 0 S Ч п к._ к	о ^^ « f S >, •>. а °-І э* ь> в ^^ в U — ' ни pit Н 'Я -гН ІІ.1	плити, настили (у тому числі з утеплювачем) та прогони	балки, ферми, арки, рами
	ZA	1.25	0,5	й£	2л5			0,5	0.5
и	2.		0.25	0.25			0.75	0.25	0.25
III			0,25. 0.5	0.25			0.75	н.н.	н.н.
			0 ' 40					н.н.	н.н.
Ilia		£L5	0.25	0.25	0.25		0.25	РА25	0.25
ІІІб		0,5	0.25. 0.5	0.25		0.75	0.75	0.25. 0.5	0.75
			0 ' 40					0 '25(40)	25(40)
IV	JL5	0.25	0.25	0.25	{L5	0.25	0.25	шь.	н.н.
								н.н.	н.н.
IVa	0.5	0.25	0.25	0.25	0.25	0.25	0.25	0.25	0.25
			н.н.					н.н.
V	Не нормуються

Примітки:

1. У дужках наведені межі поширення вогню для вертикальних та похилих ділянок конструкцій.

2. Скорочення «н. н.» позначає, що показник не нормується.

Таблиця 4.5

Ступінь вогнестійкості	Конструктивні характеристики
І	Будівлі з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам'яних матеріалів, бетону або залізобетону з використанням листових і плитних негорючих матеріалів
II	Теж саме. В покриттях будівель допускається використовувати незахи-щені сталеві конструкції
ш	Будівлі з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам'яних матеріалів, бетону або залізобетону. Для перекриттів допускається використання дерев'яних конструкцій, захищених штукатуркою або важкогорючими листовими, а також плитними матеріалами. До елементів покриттів не встановлюються вимоги щодо межі вогнестійкості та меж поширення вогню, при цьому елементи горищних покриттів з деревини піддаються вогнезахисній обробці
ПІа	Будівлі переважно з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркасу - зі сталевих незахищених конструкцій. Огороджувальні конструкції -зі сталевих профільованих листів або інших негорючих листових матеріалів з важкогорючим утеплювачем
ІПб	Будівлі переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса - з цільної або клеєної деревини, піддаш вогнезахисній обробці, яка забезпечує потрібну межу поширення вогню. Огороджувальні конструкції - з панелей або поелементного складання, що зроблені з використанням деревини або матеріалів на її основі. Деревина й інші горючі матеріали огороджувальних конструкцій повинні бути піддані вогнезахис-ному обробленню або бути захищені від впливу вогню та високих температур таким чином, щоб забезпечити потрібну межу поширення вогню
IV	Будівлі з несучими та огороджувальними конструкціями з цільної або клеєної деревини та інших горючих та важкогорючих матеріалів, захищених від впливу вогню та високих температур штукатуркою та іншими листовими та плитними матеріалами. До елементів покриттів не ставляться вимоги щодо меж вогнестійкості та меж поширення полум'я, при цьому елементи горищних перекриттів з деревини піддаються вогнезахисній обробці
IVa	Будівлі переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса - зі сталевих незахищених конструкцій. Огороджувальні конструкції - зі сталевих профільованих листів або інших негорючих матеріалів з горючим утеплювачем
V	Будівлі, до несучих та огороджувальних конструкцій яких не встановлюються вимоги щодо меж вогнестійкості та меж поширення вогню

Здійснюється ця перевірка у такому порядку:

1. Необхідно визначити потрібний ступінь вогнестійкості будівлі залежно від її призначення, площі, кількості поверхів, категорії за вибухопо-жежною та пожежною небезпекою та інших факторів.

2. На підставі потрібного ступеня вогнестійкості будівлі визначити межі вогнестійкості основних будівельних конструкцій та допустимі межі поширення вогню по цих конструкціях

3. Виходячи з характеристики конструктивних елементів будівлі (товщина, розміри поперечного перерізу, товщина захисного шару бетону, клас арматури та інші) визначити фактичні межі вогнестійкості конструкцій та фактичні межі поширення вогню по конструкціях.

4. Фактичні межі вогнестійкості конструкцій порівняти з потрібними межами вогнестійкості, а фактичні межі поширення вогню по конструкціях - з допустимими межами поширення вогню.

5. Зробити висновок про відповідність будівельних конструкцій вимогам пожежної безпеки.

При цьому слід керуватися СНиП 2.01.02-85* Противопожарные нормы, іншими нормативними документами та відповідними розділами СНиП і ДБН.

РОЗДІЛ V. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

§ 31. Призначення та концептуальні основи систем пожежної безпеки

Широке та інтенсивне впровадження в господарський комплекс України досягнень науково-технічного прогресу вимагає докорінного поліпшення функціонування систем забезпечення пожежної безпеки.

СИСТЕМА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ - це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежі та збиткам від неї.

Пожежна безпека забезпечується системами запобігання пожежі та протипожежного захисту, а також організаційно-технічними заходами.

Системи пожежної безпеки мають відповідати необхідним рівням забезпечення безпеки людей та матеріальних цінностей, а також економічним критеріям ефективності цих систем для матеріальних цінностей з урахуванням усіх стадій життєвого циклу об'єктів (наукова розробка, проектування, будівництво, експлуатація) та виконувати такі завдання:

виключати виникнення пожежі;

забезпечити безпеку людей у разі пожежі;

забезпечити пожежну безпеку матеріальних цінностей;

забезпечити пожежну безпеку людей і матеріальних цінностей одночасно.

Системи пожежної безпеки мають запобігти впливу на людей небезпечних факторів пожежі, у тому числі їх вторинних проявів на необхідному рівні.

Потрібний рівень пожежної безпеки людей за допомогою вказаних систем повинен бути не менше за 0,999999 відвернення впливу небезпечних факторів на рік із розрахунку на кожну людину, а допустимий рівень пожежної небезпеки для людей має бути не більше 10~6 впливу небезпечних факторів пожежі, що перевищують гранично допустимі значення на рік із розрахунку на кожну людину.

РІВЕНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ являє собою кількісну оцінку запобігання збиткам при можливій пожежі.

Об'єкти, пожежі на яких можуть призвести до масового ураження людей, що знаходяться на них та на навколишній території, небезпечними та шкідливими виробничими факторами, а також небезпечними факторами пожежі, повинні мати системи пожежної безпеки, що забезпечують мінімальну можливу ймовірність виникнення пожежі. Конкретні значення такої ймовірності визначають проектувальники та технологи.

Необхідний рівень пожежної безпеки визначається також виходячи з поняття живучості або стійкості функціонування об'єкта захисту.

Під ЖИВУЧІСТЮ СИСТЕМИ слід розуміти її здатність до збереження своїх функцій під впливом несприятливих факторів зовнішнього середовища, які виходять за межі проектних умов експлуатації. Для визначення проти-

пожежної живучості об'єкта розробляються математичні моделі виникнення пожежі, складається прогноз її розвитку на об'єкті з урахуванням протидії системи забезпечення пожежної безпеки.

Виходячи з послідовності завдань, що виконуються системами пожежної безпеки, розглянемо конкретні напрямки їх практичної реалізації. Почнемо із запобігання пожежі, тобто з виключення можливості її виникнення.

ЗАПОБІГАННЯ ПОЖЕЖІ досягається попередженням утворювання горючого середовища та (або) попередженням утворення в горючому середовищі (або внесення до нього) джерел запалювання.

Початковий етап пожежі - загоряння (займання) виникає через те, що джерело теплової енергії вступає в контакт з речовиною, що займається, або знаходиться досить близько до такої речовини. Оскільки пожежа являє собою процес неконтрольованого горіння, то контроль за процесами, які сприяють умовам її виникнення, є основним інструментом запобігання пожежі. Схематичне зображення даної системи наведено на рис. 5.1.

Рис. 5.1. Схематичне зображення системи запобігання пожежі

Зазначені на схемі елементи являють собою самостійні напрямки, що входять до системи. Будь-який з цих трьох напрямків, за умови його повного здійснення, достатній для запобігання пожежі. У той же час використання їх в комплексі суттєво збільшує шанси такого запобігання. Наприклад, контроль джерел запалювання може здійснюватися шляхом їх видалення. Однак існує ймовірність того, що джерело запалювання може виникнути в захищуваній зоні (наприклад, як результат підпалу або заносу). Якщо при цьому також застосувати напрямок контролю горючого середовища, то ми збільшимо ймовірність запобігання пожежі.

§ 32. Попередження утворювання горючого середовища

Визначення горючого середовища у більшості випадків значно простіше, ніж виявлення та визначення широкого спектра існуючих джерел запалювання. Реалізація стратегії контролю горючого середовища (його видалення та обмеження) триває вже досить довгий час і помітнішим її результатом можна вважати широке проведення вогнестійкого будівництва.

Попередження утворювання горючого середовища всередині технологічного устаткування при його нормальній роботі, а також у випадках виникнення позаштатних ситуацій забезпечується спеціальними технічними рішеннями. Зміст таких рішень визначається пожежною небезпекою речовин та

матеріалів, що обертаються, їх агрегатним станом, видом технологічного устаткування, нормами технологічного режиму.

Способи забезпечення попередження утворювання горючого середовища наведені на рис. 5.2 (див. с. 97).

Оскільки горючі речовини, матеріали, вироби з них реально використовуються та присутні в абсолютній більшості існуючих житлових, громадських, виробничих та інших будівель і споруд, а тому радикально ліквідувати горюче середовище не завжди являється можливим, слід звернути особливу увагу на групу протипожежних заходів, що обмежують розміри горючих середовищ. Способи досягнення конкретних результатів в даному напрямку забезпечення пожежної безпеки наведені на рис. 5.3 (див. с. 98).

Виходячи з викладеного на рис. 5.3, а також враховуючи аналіз функціонування існуючих систем запобігання пожежам, можна зробити висновок:

найбільш поширеним способом попередження утворювання (обмеження) горючого середовища є його МІНІМІЗАЦІЯ, найбільш радикальним способом — ЗАМІНА горючих речовин і матеріалів, що використовуються, на негорючі та важкогорючі.

§ 33. Попередження утворювання джерел запалювання

Основні групи джерел запалювання ми достатньо докладно розглянули у розділі III. Знову звертаючи увагу на повсюдну наявність горючого середовища, ще раз відзначимо, що виявлення та видалення як явних, так і потенційних джерел запалювання, попередження їх утворювання та контакту з горючим середовищем є головним стратегічним пріоритетом у роботі із запобігання пожежам. Для наочнішого уявлення розглянемо способи попередження утворювання джерел запалювання, що наведені на рис. 5.4 (див. с. 99).

§ 34. Характеристика системи протипожежного захисту

Оскільки повністю виключити, в силу відомих причин, імовірність виникнення пожежі неможливо, то необхідно використовувати стратегію обмеження її наслідків, яка досягається такими заходами:

забезпеченням потрібної вогнестійкості будівель та споруд;

забезпеченням своєчасної евакуації людей та відповідності чинним нормам шляхів евакуації;

створенням умов для ефективного гасіння пожежі;

обмеженням поширення пожежі;

своєчасною ліквідацією горіння.

Перераховані заходи реалізуються через систему забезпечення протипожежного захисту, що наведена на рис. 5.5 (див. с. 100).

Обмеження поширення пожежі за межі її осередку забезпечується:

улаштуванням протипожежних відстаней між будівлями та спорудами;

улаштуванням протипожежних перешкод;

встановленням гранично допустимих за техніко-економічними розрахунками площ протипожежних відсіків та секцій, а також поверховості будівель та споруд;

улаштуванням аварійного відключення та перемикання установок та комунікацій;

використанням засобів, що запобігають або обмежують розлив і розтікання рідин під час пожежі;

Рис. 5.2. Схема забезпечення попередження утворювання горючого середовища

Рис. 5.3. Способи обмеження маси, об'єму горючих речовин і матеріалів

Рис. 5.4. Схема забезпечення попередження утворювання в горючому середовищі джерел запалювання

Рис. 5.5. Схема забезпечення протипожежного захисту

використанням вогнеперешкоджуючих пристроїв в устаткуванні;

локалізацією пожежі вогнегасними речовинами, автоматичними установками пожежогасіння, а також шляхом утворення розривів горючого середовища випалюванням, вибуховими речовинами, розбиранням (видаленням) горючого матеріалу.

§ 35. Характеристика комплексу організаційно-технічних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки

Комплекс організаційно-технічних, економічних заходів, норм пожежної безпеки повинен забезпечувати впровадження сучасних ефективних заходів та засобів, а також підтримування пожежної безпеки на необхідному рівні.

Цей комплекс включає в себе такі основні заходи:

організацію пожежної охорони відповідного виду (згідно з Законом України «Про пожежну безпеку» в нашій державі існують чотири види пожежної охорони: державна, відомча, сільська та добровільна);

облік та аналіз даних про пожежі та збитки від них;

паспортизацію речовин, матеріалів, виробів, технологічних процесів, будівель та споруд об'єктів в напрямку забезпечення пожежної безпеки;

збирання, систематизацію та аналіз даних (вітчизняних та зарубіжних) про досвід та перспективні вирішення питань щодо забезпечення пожежної безпеки;

організацію навчання працюючих правилам пожежної безпеки за місцем роботи та населення за місцем проживання;

розробку та реалізацію норм і правил пожежної безпеки, інструкцій про заходи поводження з пожежонебезпечними речовинами та матеріалами, про дотримання протипожежного режиму та порядок дій людей у разі пожежі;

облік та аналіз витрат на забезпечення пожежної безпеки, фінансування відповідних заходів; матеріально-технічне забезпечення систем запобігання пожежам та протипожежного захисту;

розробку прогнозів та планів забезпечення пожежної безпеки, контроль та координацію їх виконання;

виготовлення та застосування наочних засобів протипожежної пропаганди щодо забезпечення пожежної безпеки;

нормування чисельності людей на об'єкті за умовами безпеки їх у разі пожежі;

встановлення порядку зберігання речовин та матеріалів, гасіння яких неприпустиме тими самими засобами залежно від їх фізико-хімічних та по-жежонебезпечних властивостей;

розробку заходів щодо дій адміністрацій об'єктів, робітників, службовців та населення у разі пожежі та організації евакуації людей;

забезпечення необхідної кількості, розміщення та обслуговування пожежної техніки, яка має забезпечити ефективне гасіння пожежі та бути безпечною для природи і людей;

залучення громадськості та широких верств населення до питань забезпечення пожежної безпеки.

В цілому, всі протипожежні заходи можна розподілити на такі основні класи: КАПІТАЛЬНІ, ОРГАНІЗАЦІЙНІ та РЕЖИМНІ. Розглянемо їх в наступних розділах. В той же час необхідно добре запам'ятати, що

НЕ МОЖНА розподіляти протипожежні заходи на більш важливі

та менш важливі, оскільки невиконання будь-яких з них може

призвести до аналогічних наслідків.

ВСІ ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ ОДНАКОВОГО СТУПЕНЯ

ВАЖЛИВОСТІ!

Нормування в галузі пожежної безпеки встановлює правові норми її забезпечення, зокрема:

права та обов'язки посадових осіб та громадян щодо забезпечення пожежної безпеки;

відповідальність фізичних та юридичних осіб за порушення або невиконання чинних вимог пожежної безпеки;

порядок розгляду та ведення справ про порушення вимог пожежної безпеки;

порядок виконання приписів та постанов осіб органів держпожнагляду про накладення адміністративних стягнень за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки;

умови та порядок притягнення до кримінальної та іншої відповідальності.

Розділ VI. ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ТА

ПРОТИВИБУХОВИЙ ЗАХИСТ

БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД

§ 36. Пожежна небезпека будівель та споруд

Аналіз статистичних даних показує, що основними об'єктами пожеж в Україні є житлові будинки, виробничі та сільськогосподарські будівлі, місця зберігання матеріальних цінностей.

Найбільші матеріальні збитки наносять пожежі у виробничих та складських будівлях, а загибель людей частіше має місце на пожежах у житлових будинках.