Критика про письменника

Лекція №8. Творчість Бориса Грінченка

Біографічні відомості про письменника. Борис Грінченко – діяч культури.

Загальний огляд творчості (поезія, драматургія, проза, критика); видання творів та критичні студії про письменника.

Поетичні збірки. Тема праці, служіння й жертовності. Жанр поеми;

Оповідання Бориса Грінченка. Тематика. Дидактизм письма;

Повісті із селянського життя (огляд) та про українофілів. Особливості композиції цих творів. Проблематика;

Питання вторинності мотивів. Питання «масова – елітарна література» й творчість Бориса Грінченка;

Місце Бориса Грінченка в літературі та культурі.

Творчість А. Свидницького. Загальний огляд творчості. Нариси у журналі «Киевлянин». Повість «Люборацькі»: специфіка розгортання теми родини, система персонажів, жанр.

Лекція № 9. Огляд прози другої половини ХІХ – початку ХХ століття

Тематика прози другої половини ХІХ сторіччя; автори й тексти (Наталка Кобринська; Трохим Зіньківський; Василь Мова; Л.Старицька-Черняхівська та ін.); антології «Вік» та «Акорди».

Історична тема (Андрій Чайковський, Орест Левицький, Данило Мордовець).

Творчість Олександра Кониського. Письменник як громадський діяч. Біограф Т.Шевченка. Естетичні погляди письменника; натуралізм та нарисовість письма. Загальний огляд творчості (мотиви поезії; оповідання й повісті, драматургія). Поетична спадщина О.Кониського: тема війни; Проза письменника: моралізаторство, ідеологічність та іронія в оповіданнях. Перша повість про ідеологічного героя «Семен Жук та його рнодичі».

Творча діяльність Олени Пчілки (біографічні відомості; громадська діяльність; етнографічні зацікавлення Ольги Косач-Драгоманової; видавнича справа). Загальний огляд творчості письменниці. Збірка “Думки-мережанки”. Прозовий доробок Олени Пчілки: психологізм оповіді, новизна тематики. Повість “Товаришки”: ідеологічний герой-жінка, композиційні особливості. Драма «Світова річ»: жанрові особливості.

Лекція №10-11. Поети пошевченківської доби

Характеристика змін у поетичній манері. Проблема епігонства. Залежність від фольклору. Провідні жанри поезії. Антології “Акорди”, тритомна “Вік”, “Українська Муза”. Термін «поети пошевченкіської доби». Класифікація М.Зерова.

Естетичні погляди поетів пошевченківської доби. Поезія думки та переконання, декларація мистецьких засад (мотив поезії-служіння на противагу романтичній поставі поета-пророка). І.Франко про зміну голосу ліричного героя;

Поезія-гімн, поезія-маніфест, віршова політична заява та політична програма (М.Старицький, П.Чубинський, О.Кониський, П.Грабовський);

Дві поетичних збірки Якова Щоголева (1824-1898);

Загальний огляд творчості Івана Манжури (1851-1893). Фольклор і лірика;

Провідні мотиви й настрої поетичного доробку Павла Грабовського. “Портрет” поета за його листуванням та дослідженням Миколи Бондаря;