Завдання дослідження.Важливу роль у науковому дослідженні відіграють пізнавальні завдання теоретичного та емпіричного характеру 1

Завдання теоретичного характеру наукової роботи студентів - вирішення певних теоретичних питань, які входять у загальну проблему дослідження:

Ø сутність, структура, особливості та детермінанти становлення щодо об’єкту дослідження;

Ø аналіз існуючої практики вирішення даної проблеми (нормативно-правова база, вітчизняній та зарубіжний досвід), виявлення її типового стану, недоліків і труднощів.

Емпіричні завдання вирішуються за допомогою спостереження, експерименту, вимірювання, описування:

Ø розробка методики, вибір методів та діагностичних методик вивчення стану досліджуваного явища;

Ø обґрунтування необхідної системи заходів для вирішення даної проблеми;

Ø експериментальна перевірка запропонованої системи заходів з точки зору відповідності її критеріям оптимальності;

Ø розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження в навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів.

? Наприклад:

1. Визначити сутність поняття «готовність до професійної діяльності» та його компоненти.

2. Розглянути місце діагностичної функції в структурі професійної діяльності соціального педагога.

3. Виявити рівень готовності майбутніх соціальних педагогів до діагностичної діяльності.

4. Розробити зміст та обґрунтувати психолого-педагогічні умови формування готовності до реалізації в професійній діяльності діагностичної функції у студентів соціальних педагогів.

13.1.7. Методи науково-педагогічного дослідження. Оскільки курсова, дипломна, магістерська робота передбачає проведення нескладного наукового дослідження, то вона вимагає від студента володіння основними його методами.

1) загальні методи наукового пізнання (діалектичний, логічний та історичний методи, ідеалізація, формалізація, абстрагування, аналіз і синтез, індукція й дедукція, моделювання);

2) методи теоретичного дослідження (вивчення літературних, архівних, нормативно-правових документів та інших джерел);

3) методи емпіричного дослідження:

Ø методи накопичення первинної інформації про стан досліджуваного явища (спостереження, порівняння, вимірювання, опитування, експертних оцінок, лабораторний експеримент);

Ø методи статистичного аналізу, що мають цільове призначення - обробку отриманих даних, встановлення залежності кількісних та якісних показників аналізу, інтерпретацію їхнього змісту (кореляційний, факторний аналіз, метод імплікаційних шкал та інші).

Найкращих результатів можна досягти при комплексному використанні цих методів, проте слід мати на увазі, що, залежно від особливостей теми дослідження, специфіки предмета і конкретних умов, окремі методи можуть мати переважаюче значення.

3.1.8. Наукова та практична значимість отриманих результатів магістерського дослідження відображує ефективність наукового дослідження.

Якщо основною характеристикою теоретичних досліджень є їх теоретична актуальність, новизна, концептуальність, доказовість, перспективність і можливість запровадження результатів у практику. Тобто наукова значимість характеризує приріст нових наукових знань, призначених для подальшого розвитку педагогічної науки та практики.

При розгляді прикладних досліджень оцінюється в першу чергу їх практичну актуальність і значимість, можливість запровадження в практику, тобто практична значимість виявляється:

· в підвищенні освітнього рівня студентів, розробці нового змісту професійної підготовки спеціалістів (навчальні посібники, програми, методичні рекомендації, державні стандарти тощо);

· подальшому розвитку педагогічного процесу (технології, методики, форми, методи);

· поліпшенні організаційно-педагогічних, психолого-педагогічних, управлінських умов організації навчально-виховного процесу ВНЗ тощо.

3.2. ПЕРШИЙ РОЗДІЛ наукової роботи відображує вирішення автором теоретичних завдань дослідження.

Змістом цього розділу має бути теоретичний аналіз наукової літератури, нормативно-правових документів, досвіду педагогічної діяльності, а при й необхідності й архівних джерел для створення ґрунтовної документальної бази подальшого дослідження.

Теоретичний аналіз спрямований на вивчення і виявлення причин, зв'язків, залежностей, які дозволяють встановити сутність та особливості предмету дослідження, визначити і вивчити його структуру, характеристику на основі розроблених у науці принципів і методів пізнання. Тут переважає використання аксіоматичних методів, системного, структурно-функціонального аналізу, моделювання тощо.

Назва першого розділу повинна відображувати його сутність - теоретичний аналіз досліджуваної проблеми.

Можна використовувати наступні формулювання: теоретичний аналіз проблеми…, формування ….. як соціально-педагогічна проблема, проблема …. у вітчизняних та зарубіжних наукових дослідженнях та інші.

Параграфи як структурні частини теоретичного розділу педагогічного дослідження повинні розкривати його основний зміст. В залежності від обраної теми, логіки аналізу.

? Розділ 1. Теоретичні основи проблеми адаптації молодших школярів до навчання в основній школі

1.1. Сутність, структура та зміст поняття адаптації особистості

1.2. Особливості процесу адаптації до навчання молодших школярів

1.3.Умови успішної адаптації молодших школярів до навчання в основній школі

Огляд літератури з проблеми є досить складною роботою при виконанні наукового дослідження. Щоб уникнути примітивності і помилок в аналізі літератури слід уважно систематизувати погляди вчених в такому порядку:

Ø сутність даного явища, процесу (позиція декількох авторів збігається в такому то аспекті);

Ø що становить зміст даного процесу чи явища (його компоненти, ланцюги, стадії, етапи розвитку);

Ø які чинники, умови ефективного розвитку процесу чи явища в даній галузі виділені вченими;

Ø погляди вчених з приводу шляхів вирішення даної проблеми на практиці (хто і що пропонує);

Ø які труднощі, виявлені в попередніх дослідженнях, трапляються в практиці.

Огляд джерел дає змогу визначити новий напрям наукового дослідження, його значення для розвитку науки і практики, актуальність теми.

Основною умовою виконання студентами теоретичного аналізу проблеми дослідження є їх орієнтація на найбільш продуктивний пошук і використання відповідних інформаційних матеріалів - н аукова інформація 1.

Основними джерелами наукової інформації є монографії, словники, енциклопедії, науково-інформаційні довідники, хрестоматії, збірники наукових праць, періодичні видання, навчальна література, надруковані документи, інформаційні ресурси Інтернету.[1] Щодо останнього, слід зауважити, науковим джерелом вважаються тільки офіційно зареєстровані сайти офіційних установ (наприклад Міністерства освіти та науки України, науково-дослідних інститутів, наукових бібліотек), документи приватного походження, наукова література (монографії й статті). При виявленні необхідного для роботи матеріалу дослідник повинен зафіксувати точну електронну адресу (так званий URL) і дату звертання до сайту.

Огляд літературних джерел дає можливість виявити професійну компетентність дослідника, його особистий внесок в розробку теми порівняно з уже відомими дослідженнями. Вивчення літератури здійснюється не для запозичення матеріалу, а для обдумування знайденої інформації і вироблення власної концепції, що може стати самостійною публікацією автора.

Наукова праця студентів повинна бути написана логічно послідовно, необхідні умови – дотримання єдності стилю викладу матеріалу, бездоганна орфографічна, синтаксична й стилістична грамотність відповідно до встановлених норм сучасної української мови. Науковий стиль викладу має свої специфічні особливості. Його ознаками є: точність; абстрактність; логічність.

Точність - це термінологічність словникового складу наукового стилю, спеціальна, термінологічна лексика.

Абстрактність виражається у використанні форми від третьої особи: «Тези С.У Юшкова викликають певний інтерес...», або «Багато вчених уважають...», або «Провідні українські педагоги визначають адаптацію як...» і т.п. При описі власних дій або висновків, студент повинен вживати форму від першої особи в множині: «Ми зупинилися на даному питанні...», «Зупинимося докладно на...», «Ми вважаємо, що автор...» або «На наш погляд...», «На нашу думку...», «Як показують наші дослідження...».

Логічність і доказовість наукового тексту знаходять своє відбиття в його композиції. Пасивні обороти мови («піддається аналізу...», «зроблено відповідно до класифікації», «позначена відсутність переконливих доказів»), безособові пропозиції («Цікаво помітити, що такі висновки не відповідають...», «Може здатися, що визначення права...», «Загальновідомо, що...»), уживання вступних слів (по-перше, нарешті, звичайно, так званий, безсумнівно, відповідно до визначення) - все це служить підкреслено логічному порядку викладу автором роботи своїх думок.

У допомогу студентам пропонуємо деякі мовленнєві моделі, які можна використати при характеристиці як сутності та генезису соціально-педагогічної проблеми, так і для викладу власних думок.

Таблиця 1.

Мовленнєві моделі, які використовуються в процесі

теоретичного аналізу наукових джерел

Аспект аналізу	Можливі мовленнєві моделі
Вказівка на основні проблеми й питання, досліджувані автором (авторами)	- розглядає питання (чого?) пов'язані (із чим?) - аналізує проблеми (чого?) - розкриває своє розуміння (чого?) - викладає основні положення (чого?) - говорить (про що?)
Вказівка на проблеми, що на думку автора (авторів) заслуговують особливої уваги	- підкреслює) важливість (чого?) - відзначає, що…. - указує (на що?) - приділяє особливу увагу (чому?) - концентрує особливу увагу (на чому?) - загострює(увагу (на чому?)
Перерахування питань, які попутно розглядаються автором (авторами)	- стосується (чого?) - зачіпає (що?) - згадує про що?) - зауважує (що?)
Виклад системи авторської аргументації	- протиставляє (що чому?) - зіставляє (що із чим?) - аргументує свою думку (чим?) - наводить приклади, цифри, які свідчать (про що?) - ілюструє свої висновки (чим?) - підтверджує (що? чим?) - спирається на класифікацію, дану (ким?) - посилається на дані статті (кого?)
У заключній частині роботи можна використати наступні язикові структури: автор (автори)	- робить висновок про те, що... - дійшов висновку, що.. - підводячи підсумки - підкреслює важливість... - у висновку затверджує, що...
У цілому, для оцінки праць учених, використовуваних у Вашому дослідженні, можна запропонувати ще ряд виражень	- справедливо відзначає - переконливо показує - необґрунтовано затверджує - зайво категорично пише - глибоко аналізує - аргументовано обґрунтовує - чітко визначає - спрощено показує - детально аналізує - доказово критикує - спрощено розглядає - вдало вирішує питання про... - обґрунтовано спростовує тезу про те, що... - некритично ставиться до...
При оцінці матеріалу можна використати наступні пропозиції: позитивна оцінка:	- звертання до цієї проблеми представляється актуальним. - у роботі переконливо доводиться, що... - думка (про що?) формулюється автором чітко, ясно... - автор правий, затверджуючи, що... - висновки автора достовірні й переконливі. вони базуються на аналізі великого фактичного матеріалу.
1) безумовним 2) очевидним 3) головним	- достоїнством роботи є актуальність піднятих у ній проблем
1) робота цінна тим, що в ній	- дається цікавий аналіз сучасного етапу... - представлено різні точки зору по питанню... - по-новому осмислюється теорія...
5) робота відрізняється	- високою інформативністю - багатим фактичним матеріалом - нестандартним підходом до аналізу піднятих проблем
Негативна оцінка:	- сумнів викликає доцільність, продуктивність такого підходу. - до недоліків роботи варто віднести зайву категоричність висновків автора. - залишилися невисвітленими деякі питання, що мають безпосереднє відношення до даної проблематики. - говорячи про ці складні проблеми, автор допускає неточності...
Неоднозначна оцінка:	- необхідно відзначити ряд спірних моментів... - така постановка питання представляється небезперечної. - автор уважає, що... і тут з ним можна не погодитися. - автор досить повно аналізує сучасний стан проблеми. разом з тим, на нашу думку, цей аналіз міг би бути поглиблений і розширений.

3.3. ДРУГА ЧАСТИНА курсової, дипломної, магістерської роботи, як правило, висвітлює проведення дослідником педагогічного експерименту 1.

Педагогічний експеримент у поєднанні з іншими теоретичними та емпіричними методами дослідження збагачує автора наукової роботи змістовним фактичним матеріалом.

Педагогічний експеримент поділяють на констатувальний, формувальний і контрольний. Висвітлення в курсовій, дипломній, магістерській роботі проведення дослідником етапів педагогічного експерименту може знаходити в різних розділах роботи

? Приклад висвітлення в роботі результатів проведення всіх трьох етапів педагогічного експерименту:

Розділ 2. Формування готовності молодших школярів до навчання в основній школі в роботі соціального педагога

2.1. Експериментальне дослідження проблеми адаптації до навчання в основній школі молодших підлітків

2.2. Зміст, форми й методи соціально-педагогічної допомоги учасникам навчально-виховного процесу при переході молодших школярів до основної школи

2.3. Аналіз результатів соціально-педагогічної допомоги молодшим школярам в адаптації до навчання в основній школі

? Приклад оформлення результатів педагогічного експерименту в двох окремих розділах наукової роботи

Розділ 2. Дослідження готовності студентів - соціальних педагогів до реалізації діагностичної функції в професійній діяльності

2.1.Методи та методики вивчення готовності майбутніх спеціалістів до реалізації діагностичної функції

2.2. Аналіз отриманих результатів вивчення готовності майбутніх соціальних педагогів до реалізації діагностичної функції

Розділ 3. Особливості формування готовності майбутніх соціальних педагогів до реалізації діагностичної функції в процесі професійної підготовки

3.1. Зміст та основні напрями формування готовності майбутніх соціальних педагогів до реалізації діагностичної функції

3.2. Обґрунтування психолого-педагогічних умов формування готовності до реалізації діагностичної функції в процесі професійної підготовки соціальних педагогів

3.3.1. Констатувальний експеримент проводиться на початку дослідження і ставить своїм завданням вивчити стан певного явища на практиці, отримати "копію" і побудувати його схематичну модель.

Основний зміст констатуючого етапу експерименту в педагогічних дослідженнях має відображувати:

Ø методику наукового дослідження;

Ø аналіз отриманих результатів на констатуючому етапі експерименту.

Методика дослідження - це система правил використання методів, прийомів та способів для проведення будь-якого дослідження. Свідоме застосування науково обґрунтованих методів слід розглядати як найсуттєвішу умову отримання нових знань. Розкриття методики дослідження передбачає обґрунтування:

Ø критеріїв, показників та параметрів досліджуваного явища (якщо вони не були виділені в теоретичній частині роботи);

Ø методів та процедури проведення дослідження;

Ø доцільності використання конкретних методик.

Якщо дослідник використовує стандартизовані, поширені методики, то можна обмежитися посиланням на автора і джерело, звідки вона взята, а якщо вона розроблена самостійно, то доцільно її навести повністю і пояснити логіку її складання.

Вивчення стану досліджуваного явища в педагогічній практиці відбувається поетапно, на кожному з яких застосовуються найдоцільніші методи відповідно до конкретного завдання:

1) на першому етапі збору фактичного матеріалу і його первинній систематизації використовують методи емпіричного дослідження: спостереження, порівняння, вимірювання, опитування, тестування, експертних оцінок, лабораторний експеримент тощо.

2) на другому - методи статистичного аналізу, що мають цільове призначення - обробку отриманих даних, встановлення залежності кількісних та якісних показників аналізу, інтерпретацію їхнього змісту (кореляційний, факторний аналіз, метод імплікаційних шкал та інші).

3.3.2. Формувальний експеримент відіграє основну роль у педагогічному дослідженні. Він організується на основі попереднього вивчення стану проблеми та аналізу результатів констатуючого експерименту. У процесі формуючого експерименту дослідник проводить корегування висунутої гіпотези та організує перевірку її, вводячи нові умови і вивчаючи вплив цих умов на підвищення ефективності навчання або виховання.

Для забезпечення цілісності, комплексності викладення результатів проведеного формуючого експерименту дослідник повинен спиратися на загальнонаукові принципи дослідження, дотримуватися системно-діяльнісного підходу до опису педагогічних явищ, тобто дослідженню комплексної взаємодії суттєвих компонентів:

Ø потреба, мотиви, мета та завдання діяльності;

Ø суб’єкт та об’єкт діяльності;

Ø зміст діяльності;

Ø процеси (технологія, форми, методи, прийоми);

Ø умови (психолого-педагогічні, організаційно-педагогічні, соціально-педагогічні);

Ø результат.

3.3.3. Контрольний експеримент передбачає якісний і кількісний аналіз результатів експерименту: обробку даних контрольних зрізів, результатів тестування, анкетування відповідно до програми експерименту, співвіднесення результатів з поставленими цілями, виявлення протиріч, коректування гіпотези відповідно до результатів, формування висновків та рекомендацій.

Як правило, контролюючий експеримент проводиться на основі методики та методів дослідження, які використовувалися на констатуючому етапі педагогічного експерименту. Отримані результати формуючого експерименту порівнюються з даними на етапі констатуючого експерименту. Це порівняння може відбуватися як по відношенню до самої експериментальної групи (вибірки), так і по відношенню до контрольної групи, яка не приймала участі в експерименті.

Аналіз отриманих результатів, їх співвіднесення з поставленими завданнями, виявлення протиріч виступають основою для подальшого формування висновків та рекомендацій.

3.4. ВИСНОВКИ курсової, дипломної, магістерської роботи – це заключна частина, яка вміщує в концентрованому вигляді основні результати дослідження, висновки з усіх поставлених завдань, які виконувались автором у процесі написання роботи.

Найважливішою частиною висновків наукової роботи є ті пропозиції і методичні рекомендації, які пропонуються автором для вдосконалення елементу соціально-педагогічної діяльності, навчально-виховної роботи тощо

3.5. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. Бібліографічний апарат в курсовій, дипломній, магістерській роботі – ключ до використання автором джерел. Крім того, він певною мірою відбиває наукову етику і культуру наукової праці. Саме з нього можна зробити висновок про ступінь ознайомлення студента з наявної літератури з досліджуваної проблеми.

Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарата, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Такий список - одна із суттєвих частин роботи, що віддзеркалює самостійну творчу працю її автора і демонструє ступінь фундаментальності проведеного дослідження.

Відомості про джерела, включені до списку, треба давати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць.

3.6. ДОДАТКИ. У разі потреби для повноти сприйняття курсової (дипломної, магістерської) роботи до додатків можна включити допоміжний матеріал: проміжні математичні доведення, формули та розрахунки; інструкції та методики; ілюстрації допоміжного характеру.