Тематична атестація №1

1. «Батько» соціології у «вузькому» розумінні:

а) О. Конт;

б) Г. Спенсер;

в) Е. Дюркгейм;

г) П. Сорокін.

2. Об’єктом соціології є:

а) суспільство;

б) все те, на що спрямоване дослідження;

в) відносини людини і суспільства;

г) соціалізація людини.

3. Основними концепціями походження суспільства є:

а) гендерна;

б) інформативна;

в) стратифікаційна;

г) семантична;

д) інструментальна;

е) теологічна;

є) критична;

ж) суспільного договору;

з) сексуальна.

4. Становище особистості у системі соціальних зв’язків визначають:

а) доходи;

б) соціальний престиж;

в) соціальний статус;

г) соціальна мобільність;

д) соціальна роль;

е) соціальні норми;

є) соціалізація;

ж) соціальна поведінка.

5. Процес розвитку конфлікту містить такі стадії:

а) кульмінація;

б) переговори;

в) інцидент;

г) соціальна напруженість;

д) примирення сторін;

е) ескалація;

є) післяконфліктна ситуація;

ж) завершення конфлікту;

з) наслідки конфлікту.

6. Організація життєдіяльності суспільства, соціальної спільноти, яка мінімізує вірогідність протиріч між його суб’єктами:

а) прогнозування конфліктів;

б) медіаторство;

в) попередження конфліктів;

г) розв’язання конфліктів.

7. Медіатор може відігравати у розв’язанні конфлікту такі ролі як:

а) організатор;

б) помічник;

в) експерт;

г) арбітр;

д) посередник;

е) порадник;

є) третейський суддя;

ж) дипломат;

з) спостерігач

8. Етнічний процес, в основі якого лежить орієнтація на збереження етнокультурної спадщини одночасно зі встановленням широких контактів з представниками інших культур:

а) маргіналізація;

б) етнічній стереотип;

в) інтеграція;

г) націоналізм.

9. Етнічний процес витіснення елементів культури меншості під тиском титульної культури, поглинання етнічних меншин культурою більшості:

а) націоналізм;

б) маргіналізація;

в) асиміляція;

г) інтеграція.

10. Теорія і практика етнічних відносин, які ґрунтуються на самоідентифікації нації у вирішенні своїх проблем, реалізуються у різноманітних формах діяльності:

а) тероризм;

б) сепаратизм;

в) націоналізм;

г) екстремізм.

11. Спроби деяких християнських церков усвідомити свою сутність єдність, прийти до нової згоди та зближення:

а) атеїзація;

б) екуменізм;

в) екслюзивізм;

г) інклюзивізм.

12. Функція релігії, яка підтримує й посилює дії традиційних для спільності норм поведінки, здійснює соціальний контроль:

а) регулятивна;

б) психотерапевтична;

в) інтегруюча;

г) благодійна.

13. Медіатор, котрий має найбільші можливості щодо визначення варіантів вирішення проблеми, рішення якого є обов’язковим:

а) посередник;

б) третейський суддя;

в) арбітр;

г) помічник.

14. Медіатор, котрий не втручається у полеміку щодо змісту проблеми та прийняття рішення, забезпечує організацію переговорів та зустрічей:

а) помічник;

б) спостерігач;

в) посередник;

г) третейський суддя

15. Стратегія виходу із конфлікту, яка передбачає спрямованість конфліктантів на конструктивне обговорення проблеми, ставлення до іншої сторони як до союзника:

а) співробітництво;

б) пристосування;

в) суперництво;

г) компроміс.

16. Стратегія виходу з конфлікту, яка передбачає спробу вийти з конфлікту за мінімальних втрат:

а) компроміс;

б) втеча;

в) суперництво;

г) пристосування.

17. Зіткнення інтересів двох чи більшої кількості індивідів, соціальних груп:

а) війна;

б) соціальний контроль;

в) соціальний інститут;

г) соціальний конфлікт.

18. Підхід до вивчення етносу, який пояснює збереження етнічної ідентичності людей потребами подолання відчуження, що виникає в сучасному суспільстві:

а) соціологічний;

б) інструментальний;

в) еволюційно-історичний;

г) конструктивістський.

19. Концепція, яка трактує походження суспільства через панування фізично сильніших над слабкими, що призвело до виникнення влади:

а) кратична;

б) інструментальна;

в) гендерна;

г) семантична.

20. Поглиблений розподіл праці, рольовий характер взаємодії, секуляризація – це риси:

а) рабовласницького суспільства;

б) доіндустріального суспільства;

в) постіндустріального суспільства;

г) індустріального суспільства.

21. Тип стратифікованого суспільства, є головним об’єктом соціології марксизму:

а) касти;

б) рабство;

в) класи;

г) стани.

22. Засіб саморегуляції соціальної системи, що забезпечує упорядковану взаємодію її елементів шляхом нормативного (в тому числі й правового) регулювання:

а) соціальний зв’язок;

б) соціальний нагляд;

в) соціальний контроль;

г) соціальна взаємодія.

23. Поділ суспільства на вертикально розташовані соціальні групи і верстви, які мають різний престиж, власність, владу, освіту:

а) соціальна структура;

б) соціальна система;

в) соціальна стратифікація;

г) соціальні процеси.

24. Ієрархічна упорядкована сукупність індивідів, соціальних груп, організацій, інститутів, об’єднаних стійкими зв’язками і відносинами:

а) соціальна стратифікація;

б) соціальна структура;

в) соціальна система;

г) суспільство.

25. «Батько» соціології у «широкому» розумінні:

а) К. Маркс;

б) Е. Дюркгейм;

в) О. Конт;

г) Дж. Локк.

26. Структуру соціології складають:

а) теоретична соціологія;

б) біосфера;

в) класи;

г) прикладна соціологія;

д) рабство;

е) спеціальні соціологічні теорії.

27. До структури суспільства входять:

а) топосфера;

б) сфера бізнесу;

в) інносфера;

г) біосфера;

д) психосфера;

е) кратосфера;

є) наносфера;

ж) сфера влади.

28. К. Маркс вважав конфлікт:

а) негативним явищем;

б) тимчасовим станом суспільства;

в) позитивним явищем;

г) постійним станом суспільства.

29. Позитивними функціями конфлікту є:

а) аксіологічна;

б) інноваційна;

в) сингалізуюча;

г) дестабілізуюча;

д) зняття психологічної напруги;

е) дезінтегруюча;

є) комунікативна;

ж) консолідуюча.

30. Основними стратегіями виходу з конфліктів є:

а) компроміс;

б) відкрита боротьба;

в) суперництво;

г) переговори;

д) пристосування;

е) ескалація;

є) співробітництво;

ж) співпраця.

31. Основними підходами до сутності етносу є:

а) конструктивістський;

б) асиміляційний;

в) еволюційно-історичний;

г) пасіонарний;

д) інструментальний;

е) меркантильний;

є) сегрегаційний;

ж) соціобілогічний;

з) націоналістичний.

32. Ситуація, за якої небажання або неспроможність орієнтації на етнокультурні стереотипи більшості супроводжується в етнічній групі втратою рідної культури, мови:

а) тероризм;

б) сегрегація;

в) сепаратизм;

г) маргіналізація..

33. Мовна, територіальна та культурна сукупність людей, яка склалася історично і передує нації:

а) рід;

б) плем’я;

в) етнос;

г) народність.

34. Громадянський, дифузний, етнічний – це види:

а) сепаратизму;

б) соціальних інститутів;

в) тероризму;

г) націоналізму.

35. Відхід різних груп населення від релігії та церкви, набуття релігією світських ознак:

а) атеїзація;

б) сакралізація;

в) плюралізм;

г) секуляризація.

36. Функція релігії, яка переконує, що страждання на цьому світі недаремні, вони матимуть винагороду в майбутньому житті:

а) благодійна;

б) миротворча;

в) регулятивна;

г) компенсаторна.

37. Медіатор, котрий має значні повноваження, але сторони можуть не погодитися з його рішення та опротестувати його:

а) посередник;

б) третейський суддя;

в) арбітр;

г) помічник.

38. Медіатор, який своєю присутністю утримує сторони від порушень домовленостей, агресії:

а) посередник;

б) помічник;

в) арбітр;

г) спостерігач.

39. Стратегія виходу із конфлікту, яка передбачає спрямованість конфліктантів на конструктивне обговорення проблеми, ставлення до іншої сторони як до союзника:

а) співробітництво;

б) пристосування;

в) суперництво;

г) компроміс.

40. Доказове припущення можливості виникнення та розвитку конфлікту:

а) попередження конфліктів;

б) медіація;

в) прогнозування конфліктів;

г) розв’язання конфліктів.

41. Підхід до вивчення етносу, який порівнює його із живим організмом:

а) еволюційно-історичний;

б) соціобіологічний;

в) інструментальний;

г) конструктивістський.

42. Концепція, яка трактує походження суспільства як спосіб врегулювання сексуальних стосунків в групі для покращення її життєдіяльності:

а) кратична;

б) гендерна;

в) сексуальна;

г) семантична..

43. Концепція походження суспільства, заснована на розподілі соціальних ролей:

а) кратична;

б) гендерна;

в) інструментальна;

г) сексуальна.

44. Міжгрупова або просторова рухливість населення, його здатність (готовність) до соціальних переміщень:

а) соціальна стратифікація;

б) соціальна мобільність;

в) соціальний статус;

г) соціальна поведінка.

45. Система взаємозумовлених соціальних дій, за яких дії одного суб’єкта (індивіда, групи, спільноти) одночасно є причиною і наслідком відповідних дій інших:

а) соціальна взаємодія;

б) соціальні відносини;

в) соціальний контроль;

г) соціальні зв’язки.

46. Норми, що регулюють відношення людини і природи:

а) соціальні приписи;

б) звичка;

в) санкція;

г) технічні правила.

47. Тип стратифікованого суспільства, за якого виключена соціальна мобільність:

а) рабство;

б) касти;

в) стани;

г) класи.

48. Встановлений спосіб поведінки у певних ситуаціях, який не викликає негативної реакції соціальної групи:

а) соціальні приписи;

б) звичай;

в) звичка;

г) санкції.

49. Предметом соціології є:

а) людина;

б) суспільство та соціальні інститути;

в) окремі аспекти, особливості об’єкта дослідження;

г) відносини між людьми.

50. До рис суспільства належать:

а) спільна грошова одиниця;

б) автономність, самодостатність;

в) спільна мова і територія;

г) розвинена економіка;

д) певний рівень культурних та соціальних норм;

е) наявність єдиної нації.

51. До системи соціального контролю входять:

а) закон;

б) звичай;

в) технічні норми;

г) підзаконні акти;

д) звичка;

е) постанови;

є) норми;

ж) приписи;

з) устави.

52. О. Дарендорф вважав, що конфлікт – це:

а) постійний, нормальний стан суспільства;

б) індивідуальний стан особи;

в) позитивне явище;

г) вибух людських емоцій.

53. Функція соціального конфлікту, що спричиняє послаблення соціальних зв’язків у суспільстві, роз’єднаність, віддаленість його сфер, ускладнення пошуку компромісів:

а) дестабілізуюча;

б) сигналізуюча;

в) комунікативна;

г) дезінтегруюча.

54. Вид діяльності, що полягає в оптимізації за допомогою третьої сторони процесу пошуку вирішення проблеми задля припинення конфлікту:

а) попередження конфлікту;

б) медіація;

в) пристосування;

г) компроміс.

55. Усталена сукупність людей, яка історично склалася на певній території і має спільні, відносно стабільні особливості мови, культури й психіки, самосвідомість і самоназву:

а) етнос;

б) суспільство;

в) нація;

г) соціальний інститут.

56. Спроби збереження власної етнокультурної спадщини за різкого звуження контактів з представниками інших національних утворень:

а) сепаратизм;

б) агрегація;

в) інтеграція;

г) тероризм.

57. Історична сукупність людей, що характеризується спільністю походження, мови, території, економіки, культури, що виявляються в єдиній етнічній свідомості та самосвідомості:

а) етнос;

б) народність;

в) нація;

г) суспільство.

58. Релігійний процес, що полягає в наростанні масштабів і ступеня релігійності:

а) сакралізація;

б) секуляризація;

в) атеїзація;

г) екуменізм.

59. Функція релігії, котра приписує віруючим певні стандарти поведінки, зумовлені панівними релігійними цінностями:

а) комунікативна;

б) економічна;

в) ціннісно-нормативна;

г) інтегруюча.

60. Галузь соціології, що вивчає етномовні процеси, сутність міжнаціональних конфліктів:

а) соціологія релігії;

б) етносоціологія;

в) етнологія;

г) етнографія.

61. Медіатор, який забезпечує конструктивне обговорення проблеми, але не впливає на прийняття рішення:

а) арбітр;

б) посередник;

в) помічник;

г) спостерігач.

62. Стратегія виходу з конфлікту, яка передбачає спрямованість конфліктантів завершити конфлікт частковими поступками, відмовою від окремих вимог:

а) втеча;

б) конкуренція;

в) компроміс;

г) суперництво.

63. Стратегія виходу із конфлікту, яка передбачає вимушену або добровільну відмову від боротьби:

а) компроміс;

б) втеча;

в) суперництво;

г) конкуренція.

64. Організація життєдіяльності суспільства, соціальної спільноти, яка мінімізує вірогідність протиріч між його суб’єктами:

а) медіація;

б) попередження конфліктів;

в) розв’язання конфліктів;

г) прогнозування конфліктів.

65. Підхід до вивчення етносу, який пояснює етнос діяльністю творчої еліти:

а) конструктивістський;

б) інструментальний;

в) соціобіологічний;

г) еволюційно-історичний.

66. Концепція, яка пояснює походження суспільства кмітливістю і здогадливістю людини, завдяки яким вона винайшла знаряддя праці і покращила свій добробут:

а) гендерна;

б) кратична;

в) сексуальна;

г) інструментальна.

67. Концепція, котра трактує походження суспільства як об’єднання слабких біологічних істот для виживання у природі:

а) інструментальна;

б) кратична;

в) гендерна;

г) семантична.

68. Тип стратифікованого суспільства, в якому одні люди володіли іншими:

а) касти;

б) стани;

в) класи;

г) рабство.

69. Соціальна дія, що виражає залежність і сумісність людей або груп:

а) соціальний контроль;

б) соціальний зв’язок;

в) соціальні відносини;

г) соціальна взаємодія.

70. Вид суспільних відносин, які виражають діяльність соціальних суб’єктів, зумовлену їх неоднаковим становищем у суспільстві та роллю в суспільному житті:

а) соціальні приписи;

б) соціальні відносини;

в) соціальна взаємодія;

г) соціальні зміни.

71. Тип стратифікованого суспільства, за якого була можлива обмежена соціальна мобільність, властивий європейському феодалізму:

а) стани;

б) рабство;

в) класи;

г) касти.

72. Встановлений спосіб поведінки, з яким пов’язані певні моральні цінності, порушення яких викликає негативні санкції групи чи суспільства:

а) звичка;

б) норма;

в) звичай;

г) соціальні приписи.