МОДУЛЬ ІІ. 1.Галузь соціології, що вивчає економіку як соціальний інститут, закономірності її розвитку та функціонування:

1. Галузь соціології, що вивчає економіку як соціальний інститут, закономірності її розвитку та функціонування:

а) економічна соціологія;

б) соціологія праці;

в) соціологія менеджменту;

г) соціологія релігії.

2. Відносини і взаємодія індивідів, соціальних груп, спільнот, що мають різне соціально-економічне становище в суспільстві – це:

а) соціальна сфера;

б) економічна сфера;

в) соціальний інститут;

г) соціальний контроль.

3. Погляди, потреби, інтереси, ідеї, уявлення і переконання стосовно економічних процесів і явищ, ставлення до власності, економічної самостійності ….

а) економічне мислення;

б) економічна свідомість;

в) економічний інтерес;

г) економічна активність.

4. Погляди та уявлення, породжені практичним досвідом людей, їх участю в економічній діяльності:

а) економічний інтерес;

б) економічне мислення;

в) економічна свідомість;

г) економічна активність.

5. Усвідомлена економічна потреба людини, груп, спільнот, об’єктивні спонукальні мотиви їх економічної діяльності:

а) економічна активність;

б) економічна свідомість;

в) економічний інтерес;

г) економічне мислення.

6. Вияв індивідуальності, самореалізація особистості у сфері виробництва обміну та споживання, рівень її економічної взаємодії із зовнішнім середовищем:

а) економічне мислення;

б) економічний інтерес;

в) економічна свідомість;

г) економічна активність.

7. Галузь соціології, яка вивчає закономірності формування, функціонування і розвитку соціальних утворень у сфері праці та пов’язані з ними процеси та явища:

а) економічна соціологія;

б) соціологія сім’ї;

в) соціологія права;

г) соціологія праці.

8. Соціальна сутність праці як суспільно-значущого процесу:

а) характер праці;

б) зміст праці;

в) умови праці;

г) соціологія праці.

9. Сукупності чинників, які впливають на працездатність і здоров’я працівників:

а) умови праці;

б) зміст праці;

в) ринок праці;

г) характер праці.

10. Певна система суспільних відносин, які узгоджують інтереси роботодавців і найманих працівників:

а) зайнятість населення;

б) ринок праці;

в) умови праці;

г) зміст праці.

11. Діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, яка є джерелом доходу:

а) безробіття;

б) ринок праці;

в) зайнятість населення;

г) зміст праці.

12. Розбіжності на ринку праці між пропозицією робочої сили і попитом на неї, за яких певна частина робочої сили вимушено поповнює резервну армію праці:

а) зайнятість населення;

б) ринок праці;

в) безробіття;

г) характер праці.

13. Зв’язок між працівником і суспільством, працівником і працею щодо виробництва та розподілу матеріальних і духовних благ:

а) характер праці;

б) умови праці;

в) ринок праці;

г) ставлення до праці.

14. Внутрішня спонука до трудової діяльності з метою досягнення певних цілей, зацікавленість у такій діяльності:

а) характер праці;

б) зміст праці;

в) умови праці;

г) мотивація трудової діяльності.

15. Соціальний процес засвоєння особистістю нової трудової ситуації внаслідок активної взаємодії особистості й трудового середовища;

а) трудова адаптація;

б) характер праці;

в) ставлення до праці;

г) ринок праці.

16. Галузь соціології, що вивчає закономірності функціонування права в системі соціальних інститутів …

а) соціологія права;

б) соціологія сім’ї;

в) соціологія політики;

г) гендерна соціологія.

17. Правове безкультур’я, відкидання або ігнорування права, юридичних норм, правових цінностей, зневажливе ставлення до правових традицій:

а) соціологія права;

б) правовий нігілізм;

в) правова норма;

г) правова поведінка.

18. Соціальнозначуща поведінка суб’єктів, передбачена нормами права, підконтрольна свідомості та волі й має юридичні наслідки:

а) правовий нігілізм;

б) правова поведінка;

в) правова норма;

г) правова свідомість

19. Галузь соціології, яка вивчає механізм влади та їх вплив у суспільстві, закономірності впливу соціальних інститутів, спільнот та політичний порядок …

а) соціологія права;

б) соціологія громадської думки;

в) соціологія політики;

г) соціологія релігії.

20. Галузь соціології, яка вивчає взаємодію релігії та суспільства, її вплив на соціальну поведінку індивідів та спільнот:

а) соціологія сім’ї;

б) соціологія політики;

в) соціологія релігії;

г) гендерна соціологія.

21. Уставлений комплекс якостей людини, набутих під впливом відповідної культури суспільства, конкретних соціальних груп і спільнот, до яких вона належить і до життєдіяльності яких залучена:

а) людина;

б) індивід;

в) особистість;

г) homo sapiens.

22. Внутрішні стимули активності особистості, те, що забезпечує її існування та самозбереження:

а) стимули;

б) діяльність;

в) пам’ять;

г) потреби.

23. Потреби людини поділяються на:

а) першочергові та другочергові;

б) соціальні та особисті;

в) колективні та індивідуальні;

г) природні та соціальні.

24. Суспільне ставлення особистості, яке переносить її потреби та інтереси на матеріальні та духовні явища. надає їм визначальних соціальних рис:

а) цінність;

б) потреби;

в) інтереси;

г) орієнтації.

25. Соціальні цінності, які спрямовують діяльність на соціальну поведінку особистості і поділяються нею:

а) ціннісні орієнтації;

б) мотиви;

в) потреби;

г) інтереси.

26. Усвідомлена потреба особистості-суб’єкта у досягненні певних цілей, бажаних умов діяльності:

а) потреби;

б) мотиви;

в) цінності;

г) інтереси.

27. Система знань, засвоєних особистістю в процесі її життєдіяльності:

а) душа;

б) свідомість;

в) пам’ять;

г) підсвідомість.

28. Сукупність соціальних норм і цінностей особистості, якими вона керується в процесі практичної діяльності:

а) поведінка;

б) пам’ять;

в) культура особистості;

г) інтерес.

29. Процес інтеграції індивіда в суспільство, у різні типи соціальних спільнот шляхом засвоєння ними елементів культури, соціальних норм і цінностей:

а) культура особистості;

б) інтеграція особистості;

в) розвиток особистості;

г) соціалізація.

30. Докорінна зміна соціального становища, яка зумовлює необхідність особистості пристосуватися до нових соціальних обставин, норм і цінностей:

а) десоціалізація;

б) соціалізація;

в) деградація;

г) ресоціалізація.

31. Процес часткової та повної втрати засвоєних соціальних норм і цінностей:

а) соціалізація;

б) ресоціалізація;

в) деградація;

г) десоціалізація.

32. Позиція особистості в соціальній системі, пов’язана із належністю до певної соціальної групи чи спільноти, сукупність її соціальних ролей та якість і ступінь їх виконання:

а) соціальний статус;

б) соціалізація;

в) соціальна роль;

г) соціальна поведінка.

33. Одержані незалежно від суб’єкта соціальні статуси – це:

а) раса;

б) сімейне становище;

в) стать;

г) вік;

д) освіта;

е) професія.

34. Надбані власними зусиллями індивіда соціальні статуси – це:

а) раса;

б) освіта;

в) сімейне становище;

г) професія;

д) стать;

е) національність.

35. Соціальні статуси особистості поділяються на:

а) досягнуті і привласнені;

б) вроджені і подаровані;

в) привласнені і здобуті;

г) вроджені і привласнені.

36. Типова поведінка людини, пов’язана з її соціальним статусом, яка не викликає негативної реакції соціального середовища:

а) соціальний статус;

б) соціальна роль;

в) соціальний мотив;

г) соціальний звичай.

37. Соціальне очікування від представників кожної статі:

а) стереотип;

б) соціальна роль;

в) гендер;

г) соціальний статус.

38. Термін, що вказує на дискримінацію за статевими ознаками як жінок, так і чоловіків:

а) маскулінність;

б) фемінізм;

в) сексизм;

г) насильство.

39. Галузь соціології, що вивчає закономірності диференціації чоловічих і жіночих ролей, статеві відмінності на всіх рівнях, специфіку чоловічої та жіночої соціальних спільнот:

а) соціологія сім’ї;

б) соціологія конфлікту;

в) соціологія побуту;

г) гендерна соціологія.

40. Механізми, що забезпечують закріплення і трансляцію тендерних ролей від покоління до покоління:

а) гендерна спадщина;

б) гендерна соціологія;

в) гендерна поведінка;

г) гендерні стереотипи.

41. Вербальне насильство над жінкою передбачає:

а) ляпаси;

б) брудна лайка;

в) відмова в грошах;

г) окрики;

д) нецензурні вирази;

е) погрози.

42. Економічне насильство над жінками передбачає:

а) брудна лайка;

б) приховування доходів;

в) відбирання грошей;

г) окрики;

д) заборона праці поза домом;

е) ляпаси.

43. Емоційне насильство над жінкою передбачає:

а) погрози;

б) маніпуляція;

в) окрики;

г) штовхання;

д) відбирання грошей;

е) невиправдані ревнощі.

44. Фізичне насильство над жінками передбачає:

а) докори;

б) штовхання;

в) викручування рук;

г) погрози;

д) окрики;

е) ляпаси.

45. Обмеження свободи поведінки жінок передбачає:

а) ізоляція від навколишнього середовища;

б) формування почуття провини;

в) перешкоджання у спілкуванні з родичами;

г) нецензурні вирази.

46. Галузь соціології, що вивчає закономірності виникнення, функціонування й розвитку сімейно-шлюбних стосунків як соціального феномену в конкретних соціокультурних умовах:

а) гендерна соціологія;

б) соціологія побуту;

в) соціологія права;

г) соціологія сім’ї.

47. За біологічне відтворення суспільства і задоволення потреби в дітях відповідає:

а) виховна функція сім’ї;

б) емоційна функція сім’ї;

в) дозвільна функція сім’ї;

г) репродуктивна функція сім’ї.

48. Яка із функцій сім’ї відповідає за задоволення потреб у спільному відпочинку?

а) дозвільна;

б) виховна;

в) емоційна;

г) духовного спілкування.

49. Яка із функцій сім’ї відповідає за формування та підтримання моральних санкцій за порушення норм взаємин у суспільстві:

а) первинного соціального контролю;

б) виховна;

в) дозвільна;

г) духовного спілкування.

50. Науковий напрям і суспільний рух, метою якого є повна рівноправність чоловіків і жінок у всіх сферах життя:

а) націоналізм;

б) фемінізм;

в) сексизм;

г) марксизм.

51. Сімейний (духовний, економічний, сексуальний) союз між чоловіком і жінкою, що породжує їх права та обов’язки один до одного, до дітей і рідних:

а) сім’я;

б) родина;

в) шлюб;

г) рід.

52. Група осіб, об’єднаних подружньо-родинними зв’язками, які спільно здійснюють відтворення населення, забезпечують спадкоємність поколінь, соціалізацію дітей:

а) шлюб;

б) село;

б) сім’я;

г) родина

53. Унілокальний шлюб передбачає:

а) проживання подружжя в батьків чоловіка;

б) проживання подружжя окремо один від одного;

в) проживання подружжя в батьків дружини;

г) проживання подружжя разом.

54. Неолокальний шлюб передбачає:

а) проживання подружжя в батьків дружини;

б) проживання подружжя в батьків чоловіка;

в) проживання подружжя спільно;

г) проживання подружжя окремо один від одного.

55. Вид шлюбу, коли подружжя проживає у батьків чоловіка:

а) патрілокальний;

б) неолокальний;

в) унілокальний;

г) матрілокальний.

56. У своєму життєвому циклі сім’я проходить такі фази:

а) порожнє гніздо;

б) розлучення;

в) поява першої дитини;

г) народження першого онука;

д) зашлюбини;

е) позашлюбні стосунки.

57. Часто у жінок виникає «жіноча ділема». Що це?

а) чоловік чи коханець;

б) сім’я чи робота;

в) сім’я чи друзі;

г) телефон чи дитина.

58. За розподілом ролей сім’ї бувають:

а) бікар’єрні;

б) партнерська;

в) матріцентрична;

г) патерлальна;

д) автономна;

е) нуклеарна.

59. Розподіл ролей згідно з особистими якостями та здібностями подружжя, однакові права і відповідальність щодо виховання передбачає:

а) ролеву сімейну структуру;

б) авторитарно сімейну структуру;

в) демократичну сімейну структуру;

г) традиційну сімейну структуру.

60. За кількістю дітей виділяють такі типи сімей:

а) бездітна;

б) повна;

в) багатодітна;

г) складна;

д) одно дітна;

е) автономна.

61. Консоцгвільна сімейна організація передбачає, що основними є відносини:

а) між чоловіком і дружиною;

б) між зятем і тещею;

в) між невісткою і свекрухою;

г) між батьками і дітьми.

62. Кон’югальна сімейна організація передбачає, що основними є відносини між:

а) кровними родичами;

б) невісткою і свекром;

в) зятем і тестем;

г) жінки і чоловіка

63. Система соціальних заходів, спрямованих на формування бажаної демографічної поведінки населення, регулювання процесів дітонародження, сприяння його зростанню:

а) демографічна політика;

б) демографічний вибух;

в) соціологія демографії;

г) соціологія дітовідтворення.

64. За юридичним оформлення розрізняють:

а) полігамний шлюб;

б) громадянський шлюб;

в) екзогамний шлюб;

г) фіктивний шлюб;

д) сорорат;

е) офіційний шлюб.

65. За правами подружжя розрізняють такі види шлюбу:

а) патрілокальний;

б) матрілокальний;

в) патріархальний;

г) егалітарний;

д) фіктивний;

е) матріархальний.

66. Галузь соціології, що вивчає освіту як соціальний інститут, ті функції в суспільстві, взаємозв’язок з іншими соціальними інститутами:

а) соціологія виховання;

б) соціологія побуту;

в) соціологія сім’ї;

г)

67. На сьогодні існує 3 сфери прояву людської культури:

а) ставлення людей одне до одного;

б) ставлення людей до досягнень цивілізації;

в) ставлення людей до природи;

г) ставлення людей до позаземного життя;

д) ставлення людей до глобальних проблем;

е) ставлення людини до самої себе.

68. Залежно від того, хто створює культуру, виділяють 3 її основні види:

а) матеріальна;

б) загальнолюдська;

в) елітарна;

г) духовна;

д) девіантна;

е) народна.

69. Згідно з найпоширенішою точкою зору віковими межами молоді є період:

а) 12 – 45 р.;

б) 16 – 24 р.;

в) 16 – 30 р.;

г) 14 – 35 р.

70. Вид сімейної організації, де відбувається розподіл домашніх обов’язків, допомога чоловіка і жінки одне одному самореалізовуються і в сім’ї, і в кар’єрі:

а) нуклеонарна;

б) бікар’єрна;

в) кон’югальна;

г) гетерономна.

71. Система цінностей, уявлень про світ і правила поведінки, однакові для людей, поєднаних певним способом життя:

а) культура;

б) побут;

в) мистецтво;

г) музика.

72. Молода людина вважається самостійною, якщо вона може:

а) проживати окремо від батьків;

б) мати власну сім’ю;

в) сама себе забезпечити засобами до існування;

г) самостійно працювати;

д) самостійно обирати спосіб життя;

е) не утворювати проблем.