Гострий психоз

У структурі гострого психозу є мовне і рухове збудження, страх, тривога, розгубленість, ефекти гніву, люті, агресії, маячні ідеї, галюцинації тощо.

Невідкладна допомога. При гострому психозі без соматичної патології застосовують нейролептики седативної або антипсихотичної дії.

а) нейролептики седативної дії:

- аміназин 2,5% 2-6 мл в/м’язово;

- тизерцин 2,5% 2-6 мл в/м’язово;

- хлорпротиксен (труксал) 2,5% 2-6 мл в/м’язово;

- пропазин 2,5% 2-4 мл на 0,25-0,5 мл новокаїну, в/м’язово;

- френолон 0,5% 1-2 мл в/м’язово;

б) нейролептики антипсихотичної дії:

- галоперидол 0,5% 1-2 мл в/м’язово;

- триседіл 0,25% 0,5-2 мл в/м’язово;

- трифтазин (стелазин) 0,2% 1-2 мл в/м’язово;

в) на галюцинації і маячні ідеї вибірково діють:

- галоперидол 0,5% 1-2 мл в/м’язово;

- триседіл 0,25% 0,5-2 мл в/м’язово;

- трифтазин (стелазин) 0,2% 1-2 мл в/м’язово.

При гострому психозі, наслідком якого є метаболічні розлади (інтоксикації,інфекції, соматичні розлади), призначають мінімальні дози нейролептиків, або тільки транквілізатори:

- діазепам (сібазон, реланіум, седуксен) 5 мг (0,005);

- седуксен (сібазон, реланіум, валіум) 0,5% 2-6 мл в/м’язово;

- еленіум 5-10 мг (0,005-0,01);

- феназепам 2,5-5 мг;

- мазепам.

4.2.Епілептичний статус – це тривалий епілептичний напад або група нападів з короткими інтервалами, коли в проміжках між нападами свідомість не відновлюється.

Невідкладна допомога:

• попередження травматизації голови і тулуба, відновлення прохідності

дихальних шляхів;

• протисудомна терапія:

– сібазон (седуксен, реланіум) – 10 – 20 мг (2-4 мл) 0,5% + 15 мл 40% розчину глюкози в/венно;

– літичні суміші: аміназин 2,5% 2,0

піпольфен 2,5% 1,0

димедрол 1% 1,0

анальгін 50% 3,0

новокаїн 0,5% 3,0

внутрішньовенно, повільно!

– гексенал 5% 10,0 в/венно або

тіопентал натрію 1% 10,0 в/в, повільно!

– люмбальну пункцію ч/з 40-60 хвилин після масивної дегідратації

(лазикса 1% 2,0 або сечовини 30% (1-1,5 г/кг) або маніту (маннітол)

15% (1-1,5 г/кг) в/венно, крапельно)

Ліквор випускають крапельно (10-15 мл).

– наркоз закисом азоту з киснем у співвідношенні 2: 1 у поєднанні з фторотоном.

– декомпресивна терапія черепа;

– серцево-судинні: кордіамін 2,0, кофеїн-бензонат натрію 10% 2, 0 п/ш, корглікон 0,06% 1,0 + 20,0 ізотонічного розчину в/венно;

– протипоказано: коразол і камфора.

4.3. Важкі депресивні стани – характеризуються депресивною тріадою: пригніченим, тужливим, сумним настроєм, сповільненим плином думок і руховою загальмованістю.

При важких депресивних станах – глибока туга, хворі відчувають важкість, біль за грудиною, болісне відчуття в ділянці серця «перед- сердечна туга». Депресія посилюється у передранкові години.

Невідкладна допомога.

– постійний нагляд (ризик суїциду!);

– амітриптилін (лароксил) седативною дією: 1% 4-6 мл в/м або

1% 2-4 мл + 15,0 ізотонічного розчину в/венно, повільно!

– триміпрамін (сюрмонтіл, сапілент 1,25% 2-4 мл в/м;

– фторацизин 1,25% 2-3 мл в/м;

– мепротимін (людиоміл) 1,25% 2-4 мл в/м;

– кломіпрамін (анафраніл) 1, 25%, 2 – 4 мл в/м;

Антидепресанти стимулюючої дії

– меліпраміл (іміпрамін, тофраніл) 1, 25% 2-4 мл в/м;

– дезипрамін (петиліл) 1, 25% 2-4 мл в/м;

– флюоксентин (прозак) 2% 2-3 мл в/м.

Ажитованій депресії

– феназепам, сібазон, мепротан, нітразепам;

– нейролептики із седативною дією: тіоридазин, хлорпротиксен.