Чинники, що визначають безпеку туристської діяльності

Перераховані об’єктивні й суб'єктивні чинники ризику — це лише джерела небезпеки. Нещасний випадок у поході - це реалізація несприятливого впливу одного або суми чинників ризику, що призводить до несприятливих наслідків різного масштабу (від легкої застуди, до важкої травми або летального результату). Отже, впливу чинників ризику в туристській діяльності варто протиставити дію чинників, що підвищують її безпеку (вплив чинників ризику).

Забезпечення безпеки учасників походу, по суті, припускає ретельну й всебічну підготовку учасників і керівників різного рівня до кожного туристського заходу. Якщо на джерела об’єктивної небезпеки на майбутньому маршруті туристи впливати не можуть, то передбачати вихідну від них небезпеку, підготуватися до неї й успішно їй протистояти вони зобов’язані.

Всебічна підготовленість туристів до проведення туристського заходу є найважливішою умовою забезпечення безпеки. Комплексу несприятливих чинників, що визначають психічну напруженість походу, протиставляються чинники відповідної підготовленості. Напрямки такої підготовленості такі:

· Теоретична підготовленість учасників походу.

· Фізична підготовленість учасників походу та їхня кліматична адаптація.

· Техніко-тактична підготовленість учасників походу.

· Психологічна підготовленість учасників походу й групи в цілому.

· Організаційне й матеріальне забезпечення походу.

У сумі чинники підготовленості (безпеки) визначають необхідний для успішного проведення туристського заходу рівень психічної підготовленості туристів.

Підготовка учасників туристської групи в цілому повинна відповідати напрямку їхньої туристської діяльності й суті конкретних туристських заходів, у яких вони мають намір взяти участь. Наприклад, у випадку рекреаційних походів (оздоровчих походів вихідного дня, екологічних походів) спеціальної підготовки учасників, як такої, практично не проводиться. Гід-провідник (керівник групи) працює з тим контингентом туристів, що виявив бажання брати участь у туристському заході й виконав усі попередні (в основному фінансові) умови, висунуті турфірмою - організатором подорожі. У цьому випадку ми можемо говорити про всі види підготовленості в застосуванні до керівника (інструктора) туристського заходу й до функціонерів туристської організації, що проводить похід. Навпаки, у відношенні спортивних самодіяльних походів, варто вести мову про цілеспрямовану підготовку кожного учасника й групи в цілому до походу, як чинника забезпечення їхньої безпеки.

Питання для самоконтролю.

1) Що таке чинники ризику?

2) Що означає поняття «ризик» у додатку до туризму?

3) На яких підставах ми можемо класифікувати чинники ризику в туризмі?

4) Які чинники визначають успішність (безпеку) туристської діяльності?

5) Які категорії чинників ризику виділяють на підставі періоду виникнення небезпеки?

6) Який зміст ми вкладаємо в поняття «об’єктивні чинники ризику» і «суб’єктивні чинники ризику»?