Евристичні методи прогнозування

Методи евристичних оцінок базуються на виявленні думок експертів про перспективи розвитку об’єкта прогнозування. З таких методів найбільш відомим та універсальним є метод Дельфі, особливістю якого є анонімне опитування експертів, яке проводять в декілька етапів; статистична обробка кожного етапу чергується з наступним ознайомленням експертів з її результатами. Перед кожним новим етапом експерти мають право змінювати свою думку. Анонімність відповідей дає змогу уникнути небажаних психологічних факторів, що мають місце в групах спеціалістів, що здійснюють обмін думками, а саме: схильність групи до компромісу, прийняття групою думки “авторитетів”, пристосування її до думки більшості і т.п.

Процедура проведення експертизи може бути різноманітною. Вона поділяється на три етапи:

1. Залучення до роботи по уточненню моделі об’єкта прогнозування.

2. Відповіді на запитання анкети. При цьому структурно-організований набір питань повинен бути логічно пов’язаним з основною метою експертизи, а формулювання питань повинно виключати будь-яку змістовну невизначеність.

3. Після статистичної обробки результатів опитування експерти залучаються для консультацій з метою надання інформації, що необхідна для формування остаточного прогнозу.

При обробці результатів анкетування визначаються статистичні параметри прогнозованих характеристик, їх довірчі інтервали, статичні оцінки узгодженості думок експертів.

Середнє значення прогнозованої величини обчислюється за формулою середнього арифметичного

,

де B_i – значення прогнозованої величини, дане i -м експертом; n – кількість експертів в групі.

Довірчий інтервал для середнього значення прогнозованої величини визначається наступним чином:

,

де t – значення розподілу Стьюдента для заданого рівня значущості a та числа ступенів свободи n -1, s – середньоквадратичне відхилення, n – кількість експертів.

Коефіцієнт варіацій оцінок експертів визначається за формулою

.

Проведення опитування в декілька етапів та обов’язкове ознайомлення експертів з результатами кожного етапу забезпечує збіжність даних прогнозу до деякого значення.

Морфологічний метод дає змогу не тільки одержати технічні характеристики прогнозованого об’єкта, а й визначити його структуру. Для цього об’єкт розкладається на окремі відносно незалежні частини (елементи). Потім для кожної з частин розробляється багатоваріантний розв’язок з урахуванням конструктивних, технологічних, функціональних чи інших особливостей. Загальний розв’язок одержується вибором для кожної частини одного розв’язку при наявних обмеженнях. Морфологічний метод пов’язаний з системним підходом до об’єкта, оскільки він передбачає використання всієї сукупності знань про цей об’єкт. Завдяки впорядкованому підходу до розгляду проблеми, він дає систематизовану інформацію з точки зору всіх можливих розв’язків. Метод включає етапи досліджень: точне формулювання проблеми, що підлягає розв’язку; ретельний аналіз всіх параметрів, важливих з точки зору розв’язку проблеми; побудову морфологічної структури; вибір оптимального розв’язку.