Характеристика економічних потреб. Закон зростання потреб

Потреба – стан незадоволеності, яке людина бажає усунути або стан задоволеності, яке людина бажає продовжити. Потреби економічні – це частка суспільних потреб, задоволення яких пов’язане з функціонуванням суспільного виробництва. Економічні потреби завжди пов’язані з внутрішніми, збуджуючими мотивами діяльності людей.

Існують різноманітні потреби. Вчені економісти класифікують їх за різними критеріями. Розглянемо основні з них:

- по суб’єктах – індивідуальні; колективні; суспільні.

- по об’єктах – фізіологічні; духовні; соціальні.

- за ступенем їх нагальності (рис. 2.1.)

Рис 2.1. Модель ієрархії людських потреб А. Маслоу

- за ступенем реалізації – абсолютні потреби (породжені сучасним рівнем розвитку світової економіки); дійсні потреби (відповідають рівню розвитку економіки певної країни); платоспроможні потреби (які людина може задовольнити відповідно до власних доходів та рівня цін).

Особливість людських потреб у їх безмежності. Задоволення одних спричиняє виникнення інших, більш різноманітних. Продуктивні сили, невпинно розвиваючись, не лише створюють умови для задоволення потреб, що склалися, а й стають грунтом для виникнення нових потреб. Цей процес, як і сам процес суспільного виробництва, відбувається безперервно і свідчить про дію в суспільстві об’єктивного всезагального закону зростання потреб. Закон зростання потреб – закон, який виражає внутрішньо необхідний, суттєвий і сталий зв'язок між прогресивним розвитком виробництва і кількісним та якісним зростанням економічних потреб. (рис. 2.2.)

… П¹ В¹ П² В²…

породжує проблему

вибору

що виробляти? як виробляти? для кого

виробляти?

Рис. 2.2. Закон зростання потреб