Економічне мислення та його роль у розвитку суспільства

Економічне мислення – здатність індивідуума аналізувати економічні процеси і явища, конструювання моделі, що їх відображають. Модель – це умовний, штучний об’єкт, який у процесі свого вивчення замінює об’єкт – оригінал.

Є два види економічного мислення: буденне і наукове.

Буденне мислення – поверхове, однобічне і безсистемне сприйняття людиною реальних економічних процесів, на підставі чого вона робить суб’єктивні, часом помилкові, висновки і судження щодо економічних реалій.

Така форма мислення не є науковою. Вона ґрунтується на окремих поверхових і однобічних відомостях про економіку. Тому часто те, що здавалося б абсолютно істинним, насправді при детальному дослідженні перетворюється в абсолютну безглуздість. На буденне мислення часто впливають такі фактори, як традиції, звичаї, натура людини та ін..

Наукове мислення – всебічне і глибоке пізнання людиною економічної дійсності на основі використання наукових методів дослідження, що дозволяє розкрити сутність економічних процесів, об’єктивно оцінити їхню суспільну значущість і прогнозувати тенденції розвитку в майбутньому. (рис. 1.1.)

Рис 1.1. Етапи формування наукового економічного мислення.

На відміну від буденного наукове мислення намагається виявити об’єктивну істину, тобто відобразити економічне життя таким, яким воно є насправді, незалежно від будь-яких поглядів і побажань. Мета економічної науки – подолати недоліки буденного економічного мислення і сформувати наукове економічне мислення.