Форми імунітету

Імунітет ділиться на спадковий, природній або видовий і набутий.

Спадковий (видовий, вроджений) імунітет - несприйнятливість певного виду тварин або людини до мікроорганізмів, які викликають захворювання у других видів. Наприклад, несприйнятливість людини до чуми собак, а тварин, до збудників гонореї, кору, менінгіту тощо. Видова несприйнятливість залежить від генотипу та імуногенетичної спадковості.

Набутий імунітет - це така невразливість організму людини до інфекційних агентів, яка формується в процесі його індивідуального розвитку і характеризується строгою специфічністю до збудника, до якого набуває невразливість організм людини. До інших збудників чутливість при цьому зберігається.

Набутий імунітет поділяється на:

1. Активний набутий – формується після перенесеного захворювання чи введення вакцин.
2. Пасивний набутий – формується після введення імунних сироваток або імунних глобулінів.
3. Природній – формується після перенесеного захворювання чи передається трансплацентарно
4. Штучний – формується після введення імунних сироваток або імунних глобулінів та вакцинації.
5. Постінфекційний – набутий в результаті перенесеного інфекційного захворювання.
6. Поствакцинальний – набутий в результаті штучного введення антигенів-збудників (вакцинації).
7. Плацентарний – переданий через плаценту від матері дитині або ж через грудне молоко.
8. Антимікробний – направлений проти різних мікроорганізмів, що належать до відповідних видів або варіантів (сероварів) бактерій, рикетсій, вірусів тощо.
9. Антитоксичний – захисна дія імунітету проявляється в нейтралізації бактерійних токсинів (екзотоксинів клостридій, корінебактерій, дифтерії та ін.).
10. Інфекційний нестерильний – зберігається в організмі протягом того часу, доки в ньому знаходиться збудник відповідного захворювання. Наприклад, при туберкульозі, сифілісі.
11. Постінфекційний стерильний – після перенесеного захворювання. Як правило, організм звільняється від збудника, зберігаючи імунітет проти нього.
12. Постсироватковий (пасивний) – наступає після введення імунних сироваток або імуноглобулінів.
13. Місцевий імунітет – імунологічний компартамент - імунітет покривних тканин - імунітет шкіри і слизових оболонок відкритих порожнин. Оскільки філогенетичною основою імунітету в любому випадку є макрофаги, в цьому випадку велике значення мають клітини Лангенгарса і Гренштейна - різновидність дендритних макрофагів шкіри, особливо, слизових оболонок.

Індуктором розвитку імунної відповіді з наступним формування імунітету в організмі людини є антиген. Набутий імунітет виникає в організмі тільки тоді, коли в нього проникає збудник або речовина, що здатна викликати імунітет. Це -антиген - він формує імунну відповідь і залишає набутий імунітет. Процес введення антигену в організм називається імунізацією.