Вищий ступінь порівняння

· Проста форма вищого ступеня утворюється додаванням суфіксів - іш- або -ш- до основи чи кореня звичайної форми прикметників: надійний – надійніший, могутній – могутніший, тонкий – тонший або тонкіший, довгий – довший. Кілька прикметників утворюють просту форму вищого ступеня порівняння суплетивно (від іншої основи): поганий – гірший, гарний – кращий, великий – більший, малий – менший.

· Складена форма вищого ступеня утворюється поєднанням слів більш, менш і звичайної форми якісних прикметників: більш дошкульний, менш важливий, менш вередливий.

В українській мові нормі відповідає вживання вищого ступеня порівняння зприйменниками від, за, порівняно з, проти або зі сполучниками ніж, як, наприклад: Воля дорожча за життя. Морська миля майже вдвічі довша від кілометра. Проти першого курсу ми набагато серйозніші. Дисципліна у групі порівняно з минулим роком стала кращою. Алюміній поширеніший у природі, ніж залізо. Найуживанішими є стилістично нейтральні конструкції з прийменником від і сполучником ніж. Рідше вживаються конструкції із сполучником як, що також відзначаються стилістичною нейтраль­ністю. Сполучення вищого ступеня порівняння з прийменниками за і проти характерне для розмовного мовлення. Науковим й офіційно-діловим стилями обмежене використання конструкцій з прийменником порівняно з. Порушенням літературної норми є поєднання вищого ступеня прикметника з родовим відмінком іменника без прийменника (хрін редьки не солодший; яблуня вища груші) або вживання вищого ступеня з відносно-питальним займенником чим (я спокійніший, чим ти). Треба: Х рін від редьки не солодший; яблуня вища за грушу; я спокійніший, ніж ти. Ці помилки виникають під впливом російської мови, у якій такі конструкції становлять літературну норму (день длиннее ночи; эта книга интереснее, чем та).

Поширеною помилкою також є неправильне узгодження простої форми вищого ступеня: Мій брат вище, ніж ти; Валя стала набагато серйозніше; Ці яблука дешевше від тих. У цих реченнях потрібно використати форми вищий, серйозніша (серйознішою), дешевші, оскільки в українській мові проста форма вищого ступеня має категорії роду, числа, відмінка і мусить узгоджуватися за ними. Зазначена помилка виникає під впливом російської мови, в якій, на відміну від української, проста форма вищого ступеня не змінюється за родами, числами, відмінками, пор.: Вечер сегодня теплее, чем вчерашний. Их дом больше, чем у нас. Від відмінюваних ступеневих форм прикметника потрібно відріз­няти невідмінювані прислівникові форми, наприклад: Кращесвоє латане, ніж чуже хватане (прислів’я); Кращегірка правда, ніж солодка брехня (прислів’я). У наведених реченнях слово краще – це прислівник, який, звичайно, не узгоджується з підметом.