Найвищий ступінь порівняння

· Проста форма найвищого ступеня утворюється додаванням префікса най- до форми вищого ступеня: найдобріший, найсмачніший, найкращий, найлегший. Перед цим префіксом для підсилення якості можуть вживатися частки як, що: якнайшвидший, якнайкращий, щонайдорожчий, щонайлегший.

· Складена форма утворюється сполученням слів найбільш, найменш із прикметником звичайного ступеня: найбільш зрозумілий, найменш зручний. Складена форма найвищого ступеня, утворена за допомогою слова самий (самий розумний, самий досконалий), вживається в українській мові лише в розмовному стилі (на відміну від російської, де форми із словом самый – самый умный, самый совершенный – відповідають літературній нормі).

Досить часто трапляються випадки змішування простої і складеної форм ступенювання: більш легший, найбільш легший, більш простіший, найбільш простіший, що також є порушенням норми. Літературними є форми: більш легкий, легший; найбільш легкий, найлегший; більш простий, простіший; найбільш простий, найпростіший.

Проста форма вищого й найвищого ступенів порівняння переважає в художньому, публіцистичному, розмовному мовленні. Для наукового й офіційно-ділового стилів прийнятнішою є складена форма.

Слід пам’ятати, що окремі якісні прикметники не мають ступенів порівняння, бо вони самі вказують уже на певну міру якості: премудрий (дуже мудрий), завеликий (надто великий), старезний (надзвичайно старий), нескінченний (якому немає кінця), холоднуватий (трохи холодний), тихесенький (дуже тихий). Не утворюються ступені порівняння і від тих якісних прикметників, які називають безвимірну ознаку (босий, сліпий), а також від складних прикметників (світло-зелений, кисло-солодкий).

2. Від назв осіб за допомогою суфіксів -ів (-їв), -ин (-їн) утворюються присвійні прикметники: батьків, сестрин, Коваленків, Сергіїв, Софіїн. В українській мові належність особі може позначатися не тільки присвійними прикметниками, а й іменниками у родовому відмінку, наприклад: братова квартира – квартира брата, Петренків «Мерседес» – «Мерседес» Петренка, Маринина донька – донька Марини. Наведені словосполучення є синонімічними, але в науковому й офіційно-діловому стилях можливі лише конструкції з родовим на­лежності. Присвійні прикметники побутують переважно у фольклорі, розмовному та художньому мовленні.

3. В офіційно-діловому стилі вживаються переважно відносні прикметники: телефонна розмова, договірне зобов’язання.

Контрольні запитання

1. На які розряди поділяються прикметники за значенням?

2. Яким прикметникам властиві ступені порівняння?

3. Назвіть та схарактеризуйте ступені порівняння прикметників, наведіть приклади.

4. Які якісні прикметники не утворюють ступенів порівняння?