Написання наукової статті

До оформлення наукових робіт висуваються певні вимоги, які закріплено відповідними чинними нормативними та інструктивними документами. Так, наприклад, найпоширенішим жанром наукової літератури є стаття, принципи оформлення якої ґрунтуються на вимогах до репрезентації результатів науково-дослідної роботи.

«Запам ’ ятайте».

Наукова стаття – це вид наукової публікації, у якому описано кінцеві або проміжні результати проведеного дослідження, обґрунтовано способи їх отримання, а також накреслено перспективи наступних досліджень.

Обсяг наукової статті зазвичай становить від 6 до 24 сторінок.

За змістом статті бувають власне наукові (виклад основних результатів роботи); науково-популярні (орієнтують на читацьку аудиторію, серед якої можуть бути непрофесіонали). Ознакою таких статей є доступність змістової інформації. Науково-навчальні та науково-методичні статті містять практичний виклад закономірностей, досліджуваних об’єктів, методи їх застосування у практичній діяльності. Науково-публіцистичні статті присвячені актуальним для наукової громадськості проблемам.

За читацьким призначенням розрізняють статті для вузького кола науковців, спеціалістів певного фаху, широкого загалу науковців тощо.

За способом розкриття теми статті бувають оглядові (містять характеристику стану і перспектив наукових досліджень), проблемні (подається аналіз проблеми, яка не одержала всебічного осмислення) та методологічні (містять обґрунтування методології розв’язання проблеми).

Наукові статті виконують дослідницьку функцію, презентаційну та комунікативну.

Ознаками мови наукової статті є логічність, ясність, стислість, точність наукової термінології, вірогідність вихідної інформації, критичність у відборі фактів, доказовість змісту тексту, логічність і обґрунтованість висновків, наявність міркувань та посилань.

Готувати та писати наукову статтю доцільно за таким планом:

1. Обдумати та сформулювати мету, завдання, основну проблему статті.

2. Сформулювати робочу назву статті (має бути лаконічною, конкретною, точно відображати тему наукової статті).

3. Розробити орієнтовний та деталізований план статті.

4. Продумати вступну частину статті (постановка проблеми, актуальність статті, визначення об’єкта, предмета та методів дослідження, аналіз останніх досліджень та публікацій, у яких започатковано розв’язання проблеми).

5. Визначити та записати дефініції термінів, що використовуються у статті.

6. Сформулювати та записати основні тези статті.

7. За тезами скласти та записати основний текст статті.

8. Сформулювати та записати висновки.

9. Перевірити грамотність тексту.

10. Перевірити правильність оформлення цитат та посилань на першоджерела.

11. Оформити список літератури за чинними стандартами.

12. Сформулювати та записати анотацію.

Питання та практичні завдання для самоконтролю:

Завдання 1. Дайте відповіді на питання:

1. Визначте поняття «стиль».

2. Охарактеризуйте науковий стиль за ознаками стилю.

3. Які різновиди наукового стилю Вам відомі? Охарактеризуйте їх.

4. У чому полягають відмінності між планом і тезами, конспектом джерела наукової інформації?

5. Сформулюйте основні вимоги до плану й конспекту джерела наукової інформації.

6. Поясніть, чому в номінативних планах наукових джерел переважно використовують віддієслівні іменники (наприклад, огляд, розробка), а не дієслова.

7. Охарактеризуйте різновиди плану наукового джерела.

8. Що таке конспекти? З якою метою складають конспекти? Які основні види конспектів Ви знаєте?

9. Охарактеризуйте основні види анотацій та з’ясуйте особливості їх оформлення.

10. Поясніть відмінність довідкової анотації від рекомендаційної.

11. Назвіть складові анотації та проілюструйте їх прикладами.

12. Сформулюйте вимоги до тексту анотації.

13. З’ясуйте, аргументуючи, чим відрізняються між собою реферат та анотація наукового джерела.

14. Поясніть, якими мають бути оптимальні обсяги анотації та реферату і від чого це залежить.

15. Наведіть мовні/мовленнєві стандарти-кліше для підготовки реферату наукового джерела.

16. Схарактеризуйте, аргументуючи, вимоги до мови та стилю тексту реферату.

17. У чому полягає різниця між рецензією та відгуком?

18. Установіть спільне й відмінне між конспектом наукового джерела, анотацією, рефератом та рецензією на нього. Проілюструйте переконливими прикладами свою відповідь.

19. Назвіть елементи структури тексту статті.

20. З якою метою в науковий текст включають посилання на першоджерела?

Завдання 2. Проілюструйте прикладами з наукових текстів архітектурної галузі:

- уживання термінів;

- використання абстрактної лексики;

- уживання наукової фразеології;

- використання прикметників для уточнення змісту поняття через зазначення його ознак.

Завдання 3. Прочитайте тексти, складіть питальний та тезовий плани.

Текст 1.

Архітектура Стародавньої Греції

Архітектура Стародавньої Греції досягла більш високого рівня та підняла загальну культуру на вищий щабель у порівнянні з ранніми державами – Єгиптом та країнами Передньої Азії.

Старогрецька архітектура відрізняється гармонійністю, логічною стрункістю, взаємодією і красою деталей. Стародавні греки вважали людину мірою всіх речей, тому навіть культові споруди були пропорційні тілу людини.

Архітектура Стародавньої Греції ділиться на три періоди: архаїчний, класичний та елліністичний. Перед цим були періоди критсько-мікенської культури на території південної Греції та островах Егейського моря, які мали великий вплив на формування архітектури Греції.

У процесі формування грецької архітектури були вироблені три основних архітектурних ордери. Арочно-склепінчаста конструкція була відома грекам, але ні арки, ні склепіння не знайшли широкого розповсюдження. Найбільш розповсюдженою була стійково-балкова система, яка стала основою для створення системи тектоніки, що виникла в результаті прагнення до раціональної і художньо досконалої композиції.

Доричний стиль сформувався приблизно в 600 р. до н.е., коли племена дорійців захопили мікенські території. Доричний ордер є простим, суворим і найбільш масивним. Подібно до свого дерев’яного прототипу мав три основних частини: основу, колону і балочну конструкцію – антаблемент. Антаблемент складається з трьох основних частин. Нижня частина – це тримальна балка – архітрав; на неї спираються кінці поперечних балок, це отримало назву – фриз. Верхня частина антаблемента – карниз нависає над всією конструкцією і горизонтально завершує композицію. У доричному ордері дуже прості абака та ехін, які підкреслюють тільки зручний перехід від горизонтальних балок до вертикальних колон, що спираються безпосередньо на крепіду; застосування канелюр (вертикальних жолобів) роблять її стрункою і не такою масивною. Висота стовбура колони дорівнює 11 модулям. Іноді на малих об’ємах застосовувалась каріатида, яка підкреслювала, що людина – міра всіх речей.

Іонічний ордер має більш легкий характер у порівнянні з масивним доричним. Загальна композиція споруди залишається тією ж, але колони іонічного ордера більш стрункі, мають базу, стовбур колони і капітель. Найбільш багату форму має капітель, яка складається із прикрашеного іоніками ехіна і тонкої абаки, між якими розміщений елемент із волютами. Колони не зв’язані ритмом фриза, як у доричному ордері, тому антаблемент має замість ритмічного фриза пояс, прикрашений барельєфом. Доричний та іонічний ордери використовують для будівництва споруд як культового, так і громадського характеру.

Коринфський ордер розвинувся із іонічного і відрізняється від нього чотирибічною капітеллю, в якій декоративним масивом служать два ряди скульптурних зображень листка енанту. Крім того, форма капітелі виготовлялася у вигляді оберненого дзвону із криволінійною у плані абакою. По кутах капітелі – чотири великих волюти, посередині кожного боку – по дві малі волюти і квітка.

Текст 2.

Архітектура Стародавнього Риму

Рим, заснований близько 753 р. до н.е., у другому столітті до н.е. стає центром світової держави. Римське будівельне мистецтво бере свій початок від етруського і грецького. Будівельне мистецтво римлян значно відрізняється від грецького як у загальному рішенні будівель, так і в їх конструкції. Застосовується як грецька система ордерів, так і етруські склепіння.

При з’єднанні арок із архітравною системою створюється нова, типово римська система архітектури. Етруський пілон, арка і склепіння були основними елементами, а запозичені у греків архітектурні форми піддавалися деякій схематизації. У результаті з’єднання арочної і архітравної систем у спорудах, які мали декілька поверхів, виникла архітектура, для якої був характерний розмах і великий масштаб. При використанні склепінчастих конструкцій великих прогонів виникають значні навантаження на опори, тому замість колон опорна частина дуже часто вирішується у вигляді стін. Внаслідок цього ордерна система набуває декоративного характеру.

Часто при зведенні мостів, акведуків, громадських будівель застосовувалася аркада. Це було нове гнучке з’єднання арочної архітектури і ордерної системи. Відстань між колонами не залежала від довжини кам’яної перемички, тому ордерна система стає художнім знаком тектоніки, в той час як пілон, арка і стіна – конструктивним елементом. Поширення отримали колони, що повністю відсунуті від стіни, або у вигляді пілонів. За колоною часто розташовували пілястру, яка підтримувала виступаючу частину антаблемента. Збільшення висоти будівлі досягалося при збереженні пропорцій колони введенням постаменту під колону.

Римляни дуже широко застосовували винайдений новий матеріал. Штучний матеріал було одержано у ІІ ст. до н. е. при змішуванні розчину із вапна, піску та кам’яного щебеню. Цей матеріал був відомий як «римський бетон». Спочатку бетон застосовувався тільки для заповнення простору у стінах між зовнішніми рядами із тесаного каменю або простору між кам’яними арками при будівництві склепінь. Спочатку переважало кам’яне мурування «насухо». При цьому поряд з бутовим муруванням застосовувалося «нормальне» квадратне мурування стін із блоків з квадратними розмірами сторін (60х60х120/180 см).

Із розвитком «нормального» мурування було запропоновано клинчасте мурування при будівництві склепінь, де обтесувалися камені до трапецеподібної форми. Для лицювання бетонних стін римляни застосовували оброблений камінь (туф, мармур, вапняк) у вигляді обрізаних пірамід для кращого зчеплення з бетоном.

Текст 3.

Романська і готична архітектура

Середньовічна архітектура у своєму розвитку пройшла два послідовних етапи: ранній – період романського стилю (VI – XII ст.) і пізній – період готичного стилю (XII – XV ст.).

Романська архітектура є розвитком епохи християнської античності і римської архітектури. У становленні нового стилю брали участь всі культурні народи Європи. Основна технічна проблема полягала у перекритті внутрішнього простору храмів, які виконувалися спочатку за допомогою циліндричних склепінь і куполів, а пізніше у використанні хрестових склепінь.

Важливим завданням будівельного мистецтва стало перетворення базиліки із пласким дерев’яним перекриттям на склепінчасте. Спочатку склепінням перекривали невеликі прогони бокових нефів і апсиди, пізніше – головні нефи. Товщина склепіння іноді була значною, тому стіни і пілони виконувалися масивними, із великим запасом міцності.

Важкі склепіння частіше за все мали повнотіле мурування, що вимагало зведення масивних пілонів. Тому великим кроком вперед став романський складовий пілон: до основного пілона додавалися напівколони, на які спиралися арки, в результаті чого зменшувався розмір склепіння. Значним конструктивним досягненням був розподіл навантаження від склепіння на декілька точок за рахунок з’єднання поперечних арок, ребер і пілонів.

У композиціях романського храму існувало два основних типи церковних споруд: поздовжні у плані будівлі, дуже прості, прямокутної форми із приставленою апсидою; базиліки – центричні круглі в плані будівлі із регулярно розміщеними апсидами. Поряд із базиліковою організацією простору виконується романський тип простору із однаковими нефами або зальний простір.

Особливості готичного стилю, який прийшов на зміну романському, краще можна прослідкувати на архітектурі соборів. На відміну від романського, готичний стиль характеризується витягнутими вгору формами великих громадських будівель і соборів. Характерними рисами готики є вертикальність композиції, стрілчаста арка, складна каркасна система опор і ребристе склепіння. Використання ребер дозволило збільшити розміри склепінь, у результаті зменшився їх розпір. Сприйняття цих навантажень системою контрфорсів дозволило зробити стіни більш тонкими.

Елементи нового готичного стилю виникають у ХІІ столітті у північній частині Франції і розповсюджуються на сусідні держави.

Готичний стиль – це єдиний стиль, який створив цілком своєрідну систему форм і нове розуміння організації простору та об’ємної композиції.

Завдання 4. Прочитайте тексти довідкових та рекомендаційних анотацій. Визначте їхню структуру та знайдіть синонімічні лексико-граматичні конструкції, що використані для оформлення кожної частини.

А) Зубков М. Г. Українська мова: Універсальний довідник. – Харків: ВД «Школа», 2004. – 496с.

Довідник є найновішим і найповнішим функціональним виданням такого роду. Розгляд змін у правописі, що сталися, відбуваються або очікуються, супроводжується науковим обґрунтуванням та коротким історичним коментарем.

У книзі розглянуто різні граматичні теми, лексичні узгодження, вживання літери Ґ не лише в загальних назвах, а й у власних іменах; викладено паралельні форми вживання фразеологізмів, сталих виразів з огляду на їх російські аналоги. Доречними є додатки: скорочення, імена по батькові, словнички типових мовних зворотів тощо.

Довідник розраховано на всіх, не байдужих до своєї грамотності.

Б) Більченко А. В. Основи архітектурного проектування промислових підприємств / А. Більченко, В. Хренов, В. Демішкан. – Харків: ХНАДУ, 2005. – 288с.

Викладено короткі відомості про історію архітектури, розглянуто теоретичні основи проектування будівель, загальні конструктивні схеми і окремі елементи промислових будівель. Коротко описано основи проектування будівель і окремих їх елементів. У підручнику розглянуто деякі питання планувальної структури і благоустрою промислових підприємств і міст в цілому.

В) Тимофієнко В. І. Відродження Одеси: Архітектура повоєнного десятиріччя. – К.: Музична Україна, 2006. – 484с.

На підставі архівних джерел вперше показано масштаби руйнувань міста і характер відродження його економіки та культури в повоєнне десятиліття. Схарактеризовано прагнення до планомірного розвитку міської структури, що втілено у генеральному плані та реальній практиці. Висвітлено дбайливе ставлення до культурної спадщини, здобутки одеських зодчих у галузях реставрації та реконструкції пам’яток архітектури.

Видання розраховано на архітекторів, мистецтвознавців, істориків, реставраторів, краєзнавців та широке коло читачів, які цікавляться розвитком вітчизняної культури.

Г) Склад і структура термінологічної лексики української мови. – К.: Наукова думка, 1984. – 196с.

У монографії висвітлюються актуальні для українського мовознавства принципи класифікації термінологічної лексики, системно описуються тематичний склад і структурно-генетичні особливості термінологічної лексики на матеріалі термінів суспільно-політичних, фізико-математичних, технічних і біологічних терміносистем. Використовуються лексичні дані термінологічних словників і новітніх праць з досліджуваних галузей науки і виробництва.

Для термінографів, перекладачів, викладачів, студентів, працівників видавництв.

Д) Криворучко О. Ю. Сучасна архітектура: Термінологічний словник. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2008. – 136с.

Термінологічний словник побудований за принципом архітектурного лексикону. Об’єктом зацікавлення є світові архітектурні процеси ХХ століття, а також явища попередніх епох, що мали вплив на формування архітектури ХХ століття. Словник тлумачить передусім архітектурні поняття, але також терміни суміжних дисциплін: культурології, мистецтвознавства, літератури й театру. Він проілюстрований рисунками й кресленнями знакових архітектурних об’єктів, містить коротку історію архітектури ХХ століття, алфавітний покажчик авторів, бібліографію.

Словник призначений для викладачів і студентів архітектурних, будівельних і мистецьких спеціальностей, для практикуючих архітекторів, а також для всіх, хто цікавиться сучасною світовою архітектурою.

Завдання 5. Перекладіть українською мовою тексти анотацій. Порівняйте, які лексико-граматичні конструкції використовуються в російській та українській мовах.

А) Безродный П. П. Архитектурные термины: Краткий русско-украинский толковый словарь / За ред. В. В. Савченка. – К.: Вища школа, 2008. – 263с.

Даны толкования наиболее важных и часто употребляемых терминов и понятий, связанных с теорией и историей архитектуры, архитектурным проектированием, строительством, искусством, а также другими областями деятельности, соприкасающимися с архитектурой, приведены наиболее яркие примеры.

Для студентов и преподавателей архитектурных и художественных вузов, учащихся ПТУ архитектурного, строительного и художественно-промышленного профилей, дизайнеров, архитекторов, строителей, широкого круга читателей.

Б) Культурология: Учебное пособие / В. А. Глуздов, И. И. Лукичева, А. А. Касьян и др.; Под ред. В. А. Фортунатовой и Л. Е. Шапошникова. – М.: Высшая школа, 2003. – 303с.

В учебном пособии в живой литературной форме на конкретных примерах, взятых из истории развития национальных культур и различных сфер культуры, раскрываются основные понятия культурологии – культура, цивилизация, морфология культуры и ее функции, культурогенез, ценности, нормы и институты культуры, культурная идентичность и т.д. Авторы ставили своей целью системные знания по культуре сделать базой для умения оценивать и осваивать достижения культуры, включаться в межкультурный диалог, развивать и ретранслировать культурные достижения.

Для студентов вузов гуманитарных факультетов.

В) Лисовский В. Г. Архитектура эпохи Возрождения: Италия. – СПб.: Азбука-классика, 2007. – 616с.

Книга В. Г. Лисовского – это первое издание на русском языке, где систематически представлена история итальянской архитектуры эпохи Возрождения. Перед читателем открывается широчайшая панорама зодчества Италии XIV – XVI веков: даны описания и стилистический анализ сотен памятников, охарактеризованы их градостроительная роль и связь со знаменательными событиями и личностями.

Книга адресована как специалистам, так и любителям искусства. Она может оказаться полезной в качестве учебного пособия и как путеводитель в поездках по Италии.

Г) Герасимова Д. Л. Справочник по архитектурным формам / Д. Герасимова, И. Пороник. – Одесса: Астропринт, 2005. – 140с.

Справочник по архитектурным формам включает в себя большой объем иллюстративного материала. В первой части книги приводятся рисунки зданий и их фрагменты с названиями характерных деталей. Термины подробно разъясняются во второй части книги, которая представляет собой расположенные в алфавитном порядке статьи с соответствующими дефинициями и пояснениями их современного содержания, а также этимологической справкой.

Издание предназначено для студентов ВУЗов, преподавателей, учащихся средних учебных заведений, изучающих архитектуру, искусство, а также для широкого круга читателей.

Д) Культурология: История мировой культуры: Учеб. пособие / Г. С. Кнабе, И. В. Кондаков, Т. Ф. Кузнецова и др.; Под ред. Т. Ф. Кузнецовой. – М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 607с.

В учебном пособии рассматривается развитие культуры в разных регионах мира, таких, как Европа, Северная и Латинская Америка, страны Востока, Тропическая и Южная Африка, в различные временные периоды – от древности до современности, а также культура отдельных народов. Всё это части целого – мировой культуры. Признавая особость каждой локальной культуры, авторы видят в ней влияние общечеловеческой, продолжение ранее существовавших и соседних культур, проявление их органической связи и преемственности.

Может быть полезно аспирантам, преподавателям и всем интересующимся вопросами изучения культуры.

Завдання 6. За наведеними текстами анотацій визначте жанри відповідних першоджерел, спрогнозуйте їх назви та призначення.

А) У виданні розглядаються складні випадки українського літературного слововживання. Подано стислі поради, які саме слова чи словосполучення найдоцільніше вживати для передачі потрібного змісту, зроблено певні застереження щодо неправильного або небажаного, невдалого використання слів у тих або інших значеннях.

У додатку вміщено список власних імен людей.

Б) Створене з урахуванням нових освітніх технологій, видання відповідає програмі й сприятиме засвоєнню студентами знань з української мови професійного спрямування у повному обсязі. Видання має дві частини, кожна з яких підпорядкована визначеній дидактичній меті: перша – сформувати у слухачів уявлення про українську літературну мову, стилі та норми професійного спілкування, навички роботи з документами наукового профілю; друга – навчити студентів працювати з різними за призначенням діловими паперами, які відображатимуть їхню майбутню професійну діяльність.

В) Видання містить терміни з української та російської будівельної та архітектурної термінології. Для його створення використано минулі та сучасні спеціальні видання з різних галузей знань, посібники, енциклопедичні, політехнічні, фахові перекладні й тлумачні словники, державні стандарти, довідники, періодичні видання. Серед українських відповідників (еквівалентів) надано перевагу термінам, які базуються на національній мовній основі.

Г) Видання містить терміни (деякі з тлумаченнями) з технологічних процесів у металообробній та будівельній справі, металургії, гірництві, енергетиці, теплотехніці, хімічній промисловості, а також суміжні терміни з фізики, математики та хімії.

Д) У книзі даються поради щодо вибору слів, вимовних, наголосових та морфологічних варіантів, синтаксичних конструкцій для найкращого висловлення думки в різних стилях української літературної мови. Рекомендації автора ґрунтуються на мовному досвіді українського народу, відбитому в творах класичного та сучасного письменства.

Завдання 7. Прочитайте приклади рефератів-резюме, випишіть лексико-граматичні конструкції, що використовуються для оформлення тексту наукового реферату-резюме.

А) 3.ІІІ.1656. Українська ментальність: діалог світів: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 2-3 жовтня 2003р. Ч.2 / Ред.: О. І. Бондар; Упр. у справах національностей та міграції Одес. облдержадмін., Філол. ф-т Одес. нац. ун-ту ім. І. І. Мечникова, Наук. б-ка Одес. нац. ун-ту ім. І. І. Мечникова. – О.: Астропринт, 2003. – 296с. – укр.

Висвітлено проблеми стану та перспектив розвитку української мови і літератури, а також перекладу медичних наукових текстів з російської на українську мову. Розглянуто питання діаспорного літературознавства, а також специфіку міжнаціонального спілкування. Проаналізовано функціональні особливості української мови, визначено її зв’язки з іншими світовими мовами. Охарактеризовано національно-патріотичний аспект творчості Є. Маланюка.

Б) 3.ІІІ.1658. Формування мовної компетенції майбутньої гуманітарно-технічної еліти: Матеріали міжнародної міжвуз. студ. наук. конф., 10 грудня 2002 р. / Нац. техн. ун-т «Харк. політехн. ін.-т». – Х., 2004. – 103с. – укр.

Розглянуто питання гуманітарного виховання майбутнього фахівця технічних спеціальностей, а також викладання мов у ВНЗ. Висвітлено проблеми двомовності в Україні, мовленнєвого етикету, а також викладання російської мови як іноземної студентам з Польщі, Афганістану, В’єтнаму та Китаю. Проаналізовано особливості формування свідомості інформаційного суспільства, а також нового світогляду особистості ХХІ ст.

В) 3.ІІІ.1670. Теорія перекладу: Курс лекцій: Навч. посібник для студ. вищих навч. закладів / О. М. Білоус; Кіровогр. держ. пед. ун-т ім. В. Винниченка. – Кіровоград, 2002. – 116с. – Бібліогр.: с.110 – 116. – укр.

Висвітлено загальні положення перекладацької компетенції, описано засоби подолання лінгвоетнічного бар’єра. Проаналізовано особливості формально точного, адекватного, буквального, вільного перекладів, а також перекладацької трансформації, зокрема, перестановки, заміни, додавання тощо. Розглянуто переклад як текст, наведено вимоги до тексту перекладу.

Завдання 8. Уважно прочитайте мовні конструкції, які використовуються під час реферування наукового джерела.

А) Випишіть ті мовні конструкції, які є спільними для анотації та реферату.

Б) Напишіть реферат на актуальну тему архітектурної галузі, використовуючи стандартні мовні конструкції (кліше).

- Праця (джерело, монографія, стаття, книга, підручник, брошура, збірник статей тощо) являє собою (є результатом (чого?), містить (що?), висвітлює (що?), складається (з чого?), присвячена актуальній проблемі тощо).

- Автор зазначає (вважає, стверджує, висловлює думку, аналізує, досліджує, узагальнює, наводить дані, викладає (що?)).

- З точки зору (на думку автора (дослідників, вчених, фахівців, авторів тощо))…

- Викладається (-ються) (обґрунтовується (-ються), міститься (-яться), узагальнюється (-ються), висвітлюється (-ються), розглядається (-ються), з’ясовується (-ються), порівнюється (-ються), зіставляється (-ються), характеризується (-ються), ілюструється (-ються), пропонується (-ються), підкреслюється (-ються), встановлюється (-ються), констатується (-ються), доводиться (-яться), формулюється (-ються), спростовується (-ються), підтримується (-ються), відслідковується (-ються) тощо.

- Варто зазначити, що… (варто звернути увагу на.., зважаючи на це.., зважаючи на суперечливість різних точок зору щодо проблеми...) тощо.

- Виходячи з вищевикладеного,.. (враховуючи вищезазначене,..; вище наведені приклади дають підставу стверджувати, що…; загальний аналіз свідчить, що…; на підставі даних тверджень…; розглянуті факти доводять, що…; як показали спостереження,…; у зв’язку з цим заслуговують на увагу…) тощо.

- Важливим також є питання … (окремо варто виділити..., особлива увага приділяється…, не менш важливим також є…, варто звернути увагу на…, вагоме значення мають…, на окрему увагу заслуговує той факт, що…, певну роль відіграє такий чинник, як…) тощо.

- Аналізуючи матеріал, можна дійти висновку, що… (підводячи підсумки, слід зазначити, що…, узагальнюючи викладене, слід зауважити, що…; підсумовуючи результати дослідження, можна зазначити (підкреслити, зауважити), що…) тощо.

Завдання 9. Складіть рецензії на статті (доповіді, повідомлення), опубліковані у збірниках матеріалів студентських наукових конференцій з актуальних проблем архітектурної галузі.

Завдання 10. Опрацюйте три наукових статті за Вашою майбутньою спеціальністю, опублікованих у фахових виданнях. Визначте актуальність проблематики і побудову статей, з’ясуйте структуру заголовків, способи і правила оформлення бібліографії й посилань.