Рецензія. Відгук

«Запам ’ ятайте».

Рецензія (від лат. recensio – розгляд) – критична оцінка певного наукового, художнього джерела або дисертаційного дослідження та виклад зауважень, рекомендацій та пропозицій. Науковець, який пише рецензію, називається рецензентом.

Складання рецензії є складним, відповідальним процесом, оскільки вимагає від рецензента високого професіоналізму, сформованості та досконалості багатьох практичних умінь та навичок.

За структурою рецензія складається з назви виду документа; заголовку, який містить назву рецензованої роботи, прізвище та ініціали автора, рік публікації, назву видавництва; тексту, що складається з предмету аналізу, вступу (аргументованого пояснення вибору саме цього видання); основної частини (викладення змісту рецензованого твору, позиції автора, розгорнутої аргументації оцінок); заключної частини (висновків рецензента); підпису та посади рецензента; дати та печатки.

Написання рецензії слід починати з визначення предмету наукового аналізу. Це може бути дисертація, стаття, доповідь, методичні рекомендації, реферат, автореферат тощо. Обов’язковим елементом рецензування є визначення актуальності теми дослідження для науки в цілому або для певної галузі знань. Проаналізувавши зміст наукової роботи і з’ясувавши ступінь її новизни, необхідно визначити переваги рецензованого джерела та конкретні сфери доцільного використання матеріалів та результатів.

Також необхідно охарактеризувати виявлені недоліки, але обов’язково аргументуючи свої зауваження. Наостанок слід подати чітку, об’єктивну, лаконічну оцінку роботи, сформулювавши висновки з урахуванням виду та жанру рецензованого наукового джерела, його мети та поставлених автором завдань.

Зразок рецензії.

Рецензія

Діброва С. М. Словник рим Т. Г. Шевченка. –

Сімферополь: Доля, 2004. – 144с.

Словники рим – одні з найменш поширених видів лексикографічної продукції, а словники рим окремого письменника і поготів. Власне, після «Словника рим Євгена Гребінки» І. І. Гурина (Миргород, 1982) це друга спроба в українській лексикографії.

Тексту словника передує передмова, у якій автор розглядає різні визначення рими і пропонує своє уточнене розуміння, зупиняється на походженні рими, експлікує головніші терміни й поняття римівників (словників рим), такі як римова стаття, римоформа, римокомпонент, клаузула тощо. Тут подано також класифікацію рим за кількома ознаками: за структурними, фонетичними, акцентуаційними, за місцем знаходження рими в рядку, розглянуто також способи римування і функції рими. Все робить цей словник рим значною мірою навчальним.

Далі стисло викладено джерела словника, а це два томи поезій із повного зібрання творів Т. Г. Шевченка у дванадцяти томах, виданих найавторитетнішим видавництвом «Наукова думка». Після цього пояснено побудову словника та особливості подачі матеріалу, розшифровано умовні скорочення, наявні у словнику. Слід зазначити, що побудова словника проста і досить зручна для використання.

У словнику подано ряд римоформ із точною паспортизацією та вказівкою на частотність вживання. У кінці словника додано алфавітний покажчик рим.

Словникові притаманна повнота охоплення поетичних творів Т. Г. Шевченка, в тому числі написаних і російською мовою: він містить понад 17500 одиниць рим та близько 2200 римоформ.

Звичайно, є й деякі зауваження щодо побудови римівника. Найголовніше з них – це відсутність подачі зв’язку слів, які римуються.

Словники рим призначені, насамперед, для науковців – дослідників метрики та поетики. Однак їх можна використовувати також із навчальною метою під час вивчення поезій, в даному разі Т. Г. Шевченка на уроках української літератури в середній школі та на заняттях із літературознавства на філологічних факультетах вузів. Зрештою, вони можуть бути використані й поетами у важких випадках, щоб відшукати потрібну риму. Тому, безперечно, даний словник рим знайде своє місце в науковому, освітньо-культурному та мистецькому світі.

Доктор філол. наук,

професор кафедри української мови

ОНУ ім. І. І. Мечникова (підпис) О. І. Бондар

«Запам ’ ятайте».

Відгук – документ, який містить висновки уповноваженої особи або установи щодо запропонованих на розгляд наукових праць, вистав, фільмів, творів мистецтва тощо.

Композиційно відгук складається з назви виду документа; заголовку, що містить назву роботи, прізвище, ім’я, по батькові автора; рік написання, кількість сторінок; тексту, який містить вступ (загальну характеристику роботи, її актуальність), стислий виклад змісту роботи; критичні зауваження; висновок з пропозиціями; посаду, підпис, розшифрування підпису; дату укладання, печатку.

Зразок відгуку.

Відгук

на дисертаційну (дипломну) роботу

(прізвище, ім’я, по батькові автора, назва роботи),

подану на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

(до захисту на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра)

(шифр, назва спеціальності)

Робота присвячена одній із найактуальніших і водночас складних проблем сучасності – взаємовідношенню між універсальною етичною позицією людини у світі як представника людства, з одного боку, і так званою етноетичною точкою зору на питання морального вибору, оцінки тощо.

Уважаємо таку тематичну спрямованість надзвичайно важливою для розуміння широкого спектру питань ХХІ століття.

Робота (автора) має струнку, глибоко продуману структуру.

У вступі автор прагнув викласти весь спектр актуальних філософсько-методологічних підходів до аналізу різноманітних проблем, що породжуються сучасним життям.

Окрім вступу, у якому наявні всі необхідні реквізити (актуальність, мета дослідження, джерела дослідження, теоретичне й практичне значення, апробація результатів дослідження), та висновків, робота включає ще три розділи, у яких автор намагається пояснити термін «етноетика» як версії аристотелівської етики доброго життя з одного боку, а з другого – універсалістської макроетики як актуальної умови рівноправності та співпраці різних культур і традиційних етносів.

Незважаючи на окремі стилістичні та пунктуаційні помилки, автор у цілому впорався з поставленим завданням і довів, що здатний на аргументовані узагальнення. Робота відповідає вимогам, що висуваються перед дослідженнями такого типу.

Дата

(посада, учений ступінь особи,

що писала відгук) (підпис) (ініціали, прізвище)