 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
Одиночне звалювання дерев
|
|
Вступ
1. Поняття про лісокористування.
Лісокористування – це вид діяльності, який направлений на заготівлю необхідної для людини лісової продукції.
Лісова продукція – це продукція, яку можна заготовити в лісі.
Вона поділяється на 2 види:
- лісова продукція деревного походження: це продукція, яку можна заготовити з дерев (деревина, листя, хвоя, кора, квіти, плоди, насіння);
- лісова продукція недеревного походження: це гриби, ягоди, лікарські рослини, продукція дикого тваринного світу, сіно і т. п.
В Україні щорічно заготовлюється близько 16 млн. м3 деревини.
Площа лісів України близько 10 млн. га.
Лісистість України близько 15,8%, планується підвищити цей показник до 20%.
Лісистість планети становить близько 30%.
2. Розвиток лісозаготівель в Україні.
Заготівлею деревини на території України люди почали займатися з часів своєї появи. Спочатку деревина використовувалась як паливо, будівельний матеріал, для виготовлення знарядь праці, зброї. До ХVIIІ ст. заготівлю і переробку деревини проводили сокирою і дворучною пилкою. В ХVIIІ ст. для переробки деревини почали використовувати силу вітру і води, в ХІХ ст. – двигуни внутрішнього згорання, в ХХ ст. – електродвигуни.
Зараз в Україні на заготівлі і переробці використовуються:
1. Звалювання дерева:
1.1. Бензомоторні пили: Мотор Січ (Україна); Штіль (Німеччина); Хускварна, Партнер, Йонсеред(Швеція); Олео Мак (Італія);
1.2. Лісозвалювальні машини.
2. Очистка дерев від гілок:
2.1. Бензомоторні пили.
2.2. Сокири.
2.3. Машини для очистки дерев від гілок.
3. Трелювання:
3.1. Трактори.
3.2. Коні.
3.3. Канатно-блочні установки.
4. Розкряжування хлистів:
4.1. Бензомоторні пили.
4.2. Електропили.
4.3. Лінії по розкряжуванню хлистів.
5. Сортування – штабелювання:
5.1. Крани.
5.2. Спец. пристосування.
6. Перевезення (транспортування):
6.1. Трактори.
6.2. Автомобілі.
6.3. Залізниця.
6.4. Водний транспорт.
7. Переробка деревини:
7.1. Лісопильні рами.
7.2. Деревообробні верстати.
8. Навантаження деревини:
8.1. Крани.
Т е м а 1. Технологічний процес, технологія, виробнича структура лісозаготівельного підприємства
1. Поняття про технологічний процес і технологію.
Технологічний процес – це перелік операцій з виготовлення певної продукції.
Технологічний процес лісозаготівельного підприємства складається з таких операцій:
1. Звалювання дерева.
2. Очистка дерев від гілок.
3. Трелювання.
4. Розкряжування.
5. Сортування – штабелювання.
6. Навантаження деревини.
7. Перевезення (транспортування).
8. Переробка деревини.
9. Навантаження деревини.
Технологічний процес лісозаготівельного підприємства складається з 3 фаз:
І фаза – лісосічні роботи (роботи 1-6);
ІІ фаза – транспорті роботи (перевезення);
ІІІ фаза – нижньоскладські роботи (переробка).
В залежності від того в якому вигляді деревина вивозиться з лісосіки є 4 типи технологічних процесів:
ТП - 1: деревина вивозиться деревами; в Україні не використовується;
ТП - 2: деревина вивозиться хлистами; в Україні вивозиться 49-50% деревини;
ТП - 3: деревина вивозиться круглими сортиментами; в Україні вивозиться 49-50% деревини;
ТП - 4: деревина вивозиться технологічними трісками (подрібненою деревиною), в Україні вивозиться близько 1% деревини.
Технологія – це спосіб виконання певної операції.
2. Виробнича структура лісозаготівельного підприємства.
В Україні заготівлею деревини займаються державні підприємства (ДП “Лубенське лісове господарство”), агролісгоспи і військові лісгоспи.
Виробнича структура лісозаготівельного підприємства.
1. Лісосировинна база – це частина державного лісового фонду, яка передана одному підприємству для постійного і безперервного користування;
2. Лісосіка – це частина лісових земель (лісосировинної бази), яка призначена в рубку терміном до 1 року і має чітко виражені межі.
3. Лісовозний ус – це лісовозна дорога, яка обслуговує одну лісосіку, має строк дії до 1 року і довжиною до 3 км.
4. Лісовозна вітка – це лісовозна дорога, яка обслуговує декілька лісосік.
5. Лісовозна магістраль – це лісовозна дорога, яка обслуговує всі лісосіки.
6. Нижній склад – це виробничий підрозділ лісозаготівельного підприємства (лісгоспу) куди звозиться вся деревина з лісосік, де відбувається її обробіток і відвантаження або лише перевантаження деревини з дорожчого на дешевший вид транспорту.
7. Залізниця широкої колії або суднохідна річка.
3. Лісосіка і її елементи.
L – довжина лісосіки;
B – ширина лісосіки, довжина пасіки;
а - ширина пасіки;
1 – бригадна ділянка - це частина лісосіки, яка розробляється однією бригадою;
2 – пасіка - це частина лісосіки, яка обслуговується одним пасічним трелювальним волоком;
3 – стрічка - це частина пасіки, яка розробляється за один прохід звалювальника;
с – довжина стрічки;
b – ширина стрічки;
4 – пасічний трелювальний волок - це шлях, по якому переміщується деревина від місця звалювання до лісонавантажувального пункту, обслуговує 1 пасіку;
5 – магістральний трелювальний волок - це волок, який обслуговує декілька пасік;
6 – лісонавантажувальний пункт - це площадка на лісосіці або біля неї, куди трелюється вся деревина з пасік, де здійснюється її первинний обробіток і відвантаження або лише відвантаження;
7 – лісовозний ус.
Т е м а 2. Підготовчі роботи на лісосіці до початку її розробки
1. Мета, порядок проведення, забезпеченість бригади.
Метою цих робіт є створення безпечних умов праці і покращення організації праці під час основних лісосічних робіт.
Ці роботи проводяться після відведення ділянки в рубку, після виписки лісорубного квитка, після складання технологічної карти на розробку лісосіки, до початку основних лісосічних робіт.
Підготовчі роботи виконує бригада, яка повинна складатися з трьох і більше досвідчених робітників.
Ця бригада забезпечується:
- бензомоторними пилами;
- сокирами;
- трактором або мотолебідкою з тросом довжиною не менше 35 м.;
- прядив’яним канатом довжиною не менше 10 м з трирогим гаком на кінці;
- звалювальною вилкою;
- засобами індивідуального захисту;
- чокерами довжиною 5-8 м, по одному на кожного робітника;
- бандажем;
- упором з металевим наконечником для кріплення на жердину;
- багром з жердиною довжиною не менше 4 м;
- клинами з синтетичного матеріалу або сухої деревини твердолистяних порід.
2. Склад і характеристика підготовчих робіт на лісосіці до початку її розробки. 
3
4.5 5
≥
 |
10 4.4
4.3 3
1. Перевірка меж лісосіки.
Звіряються довжини і напрямки ліній на місцевості з довжинами і напрямками ліній в технологічній карті.
2. Встановлення меж небезпечної зони навколо лісосіки, місця відпочинку робітників, обігрівального приміщення, місця зберігання паливно – мастильних матеріалів, місця стоянки транспорту, вздовж лісовозних доріг.
Ширина небезпечної зони повинна становити не менше як дві висоти звалюваних дерев, але не менше 50 м, вздовж лісовозних доріг ширина небезпечної зони може бути зменшена в середньовікових насадженнях до 40 м, в молодняках – до 30 м.
3. Встановлення стаціонарних заборонних знаків.
Вони встановлюються на відстані 60-70 м від лісосіки на шляхах ймовірного переміщення людей.
4. Прибирання небезпечних дерев:
4.1. на лісосіці;
4.2. в небезпечній зоні навколо лісосіки;
4.3. вздовж лісовозної дороги;
4.4. в небезпечній зоні навколо місця відпочинку робітників, обігрівального приміщення, місця стоянки транспорту, місця зберігання паливно – мастильних матеріалів;
4.5. навколо небезпечних зон, якщо ці дерева створюють небезпеку робітникам під час виконання лісосічних робіт.
5. Розмітка меж пасіки.
З технологічної карти в натуру переносяться межі пасік постановкою засічок на деревах.
6. Підготовка лісонавантажувального пункту.
З технологічної карти на лісосіку переносяться межі ЛНП постановкою засічок на дерева. Дерева, підріст і підлісок на ЛНП спилюються на рівні з поверхнею грунту, поверхня вирівнюється.
7. Розмітка трелювальних волоків.
З технологічної карти на лісосіку переносяться трелювальні волоки постановкою засічок на деревах.
8. Підготовка лісовозної дороги.
Дорогу по необхідності розширюють і ремонтують.
9. Прибирання густого підліску.
Якщо лісосіка розроблятиметься у сніжний період то підлісок прибирають під час підготовчих робіт. Якщо лісосіка розроблятиметься у безсніжний період то прибирати підлісок можна під час основних лісосічних робіт.
10. Розмітка шляхів переходу з пасіки на пасіку.
При проведенні рубок пов’язаних з веденням лісового господарства, при розробці вітровально – буреломних лісосік роботи 7 і 10 не виконуються, а робота 4.1. виконується під час основних лісосічних робіт.
Після проведення підготовчих робіт складається “Акт готовності лісосіки до розробки”. Він підписується бригадиром, бригада якого проводила підготовчі роботи, майстром, лісничим і затверджується головним інженером або головним лісничим, якщо посади головного інженера в лісгоспі немає.
3. Заборонні знаки, що використовуються на лісосічних роботах.
Заборонні знаки, що використовуються на лісосічних роботах поділяються на 2 види: стаціонарні і переносні.
Стаціонарний заборонний знак. Цей знак має форму круга діаметром 45 см по краю якого є червона смуга шириною 5 см всередині на білому фоні чорними літерами виконується напис: “Стороннім проїзд та прохід заборонені. Лісозаготівля”. За встановлення цього знаку несе відповідальність майстер. Він встановлюється на відстані 60-70 м від меж лісосіки на шляхах ймовірного пересування людей, на висоті 1,5-1,7 м від землі. Під цей знак дозволяється заходити членам бригади, а також іншим особам, які згідно своїх посадових обов’язків мають на це право. Під цей знак дозволяється заходити в захисних касках або без касок, щоб пройти до обігрівального приміщення, де знаходяться каски.
Переносний заборонний знак має форму круга діаметром 36 см по краю якого є червона смужка шириною 4 см. Всередині на білому фоні чорними літерами повинен бути виконаний такий напис: “Прохід і проїзд заборонено. Звалювання лісу”. Відповідальність за встановлення цього знаку несе звалювальник. Він встановлюється на висоті 1,5 м від землі на відстані не менше 2 висот звалюваних дерев, але не менше як за 50 м від місця звалювання на шляхах ймовірного пересування людей (дороги, стежки, трелювальні волоки, шляхи переходів з пасіки на пасіку). Під цей знак можуть заходити тільки звалювальник і його помічник, які будуть звалювати дерева. Інші особи, які мають на це право, можуть заходити лише з дозволу звалювальника.
Т е м а 3. Звалювання дерев
1. Поняття про звалювання лісу.
Звалювання дерев – це переміщення дерев з вертикального в горизонтальне положення.
В Україні на звалюванні дерев можуть використовуватись бензомоторні пили і лісозвалювальні машини.
2. Характеристика операцій звалювання дерева бензомоторними пилами.
Звалювання дерев бензомоторними пилами в основному проводиться лісорубом VІ розряду (звалювальник лісу) і лісорубом ІV розряду (помічник звалювальника).
Операції звалювання дерева:
1. Огляд дерева. Виконує лісоруб VІ розряду. Він звертає увагу на стан дерева (сухе, живе, гниле), на нахил стовбура, на однобокість крони, на напрямок вітру, на розміщення сусідніх дерев, на розміщення лісових культур, на розміщення ліній електропередач, ліній зв’язку, будівель, доріг, приблизно встановлює висоту і діаметр дерева в місці різу.
2. Вибір напрямку звалювання. Виконує лісоруб VІ розряду. Напрямок звалювання по можливості повинен співпадати з напрямком вітру, нахилом стовбура, однобокістю крони.
При суцільних рубках дерева необхідно звалювати в напрямку дії переважаючих вітрів. Цей напрямок повинен бути вказаний в технологічній карті.
При вибіркових рубках дерева необхідно звалювати у “вікна” (проміжки між стоячими деревами). Забороняється звалювати дерева на “стіну” лісу (стоячі дерева).
Якщо “вікна” немає то його необхідно зробити за рахунок інших дерев малоцінних порід.
На схилах дерева необхідно звалювати вниз по схилу.
3. Підготовка робочого місця і шляхів відходу. Виконуєтьсялісорубом ІV розряду. Робоче місце готується в радіусі 70 см навколо стовбура. Два шляхи відходу готуються під кутом 45-600 до лінії протилежній напрямку звалювання, довжиною 4-5 м., шириною не менше 35 см. На робочому місці і шляхах відходів підріст і підлісок вирубуються, гілки, каміння і сніг товщиною більше 30 см відкидаються, а сніг товщиною до 30 см втоптується.
 |
45-60о
45-60о
4. Циліндровка стовбура. Це обрізання прикореневих лап. Проводиться бензопилою для того, щоб зменшити діаметр стовбура в місці різу і точніше звалити дерево.
5. Підпил - це різи на стовбурі, які виконуються з сторони напрямку звалювання.
Без підпилу дозволяється звалювати дерева діаметром до 8 см.
Функції підпилу:
1. Запобігає сколу дерева.
2. Задає напрямок падіння.
3. Запобігає зажиманню шини.
Форми підпилу:
- підпил одним різом: виконується для дерев діаметром 8-12 см.
- підпил кутом або клином вниз: виконується для дерев діаметром 12-100 см., в гірських умовах, на схилах. Ця форма виконується для того щоб стовбур менше підскакував.
Верхній різ робиться горизонтальним.
- підпил кутом або клином вгору: виконується для дерев діаметром 12-100 см., в рівнинних умовах. Нижня кромка підпилу горизонтальна.
- підпил двома паралельними різами: виконується для дерев діаметром більше 100 см. Робляться 2 паралельні різи, а частина деревини між ними вибивається.
Є ще 2 рекомендовані форми підпилу:
- підпил у “замок”. Таку форму можна виконувати безредукторними пилами. Така форма підпилу дозволяє точніше звалити дерево і запобігає вириванню волокон стовбура.
Перший різ виконується під кутом 45-550. другий різ виконується на 2-3 см вище від нижньої кромки першого різу. Основний різ виконується на 2-3 см вище від горизонтального різу підпилу.
- V – подібний підпил. Ця форма використовується при звалювання дерев діаметром до 40 см, у яких сильно нахилений стовбур або велика однобокість крони.
90о 
Товщина підпилу
а) якщо підпил виконується одним різом то товщина підпилу дорівнює товщині ланцюга (0,5-1 см);
б) якщо підпил виконується кутом вгору або кутом вниз, то товщина підпилу залежить від кута підпилу. Кут між двома різами для редукторних бензопил (“Урал”, “Дружба”) повинен становити 25-350, для безредукторних – 45-550.
в) якщо підпил виконується двома паралельними різами, то відстань між різами повинна становити 1/8-1/10 діаметра стовбура звалюваного дерева.
Глибина підпилу:
1/4 діаметра: у прямостоячих дерев, а також тоді коли напрямок звалювання не співпадає з напрямком вітру, однобокістю крони і нахилом стовбура;
1/3 діаметра: коли напрямок звалювання співпадає з однобокістю крони, напрямком вітру, нахилом стовбура і нахил стовбура не перевищує 50;
1/2 діаметра: виконується у слідуючих випадках:
а) у сухих, гнилих, пошкоджених пожежами дерев;
б) при звалюванні дерев при температурі - 200 С;
в) при звалюванні дерев з нахилом стовбура більше 50.
Одна з площин підпилу повинна бути горизонтальною. Не допускається тарілкоподібний підпил і основний різ.
Якщо підпил виконується кутом вгору чи вниз, то два різи повинні перетнутися в одній кінцевій точці.
 | |||||
 |  | ||||
1/2-1/4D 1/2-1/4D
 |  | ||
25-55о
D D
 | |||
 |
а б
 |  | ||||||
 | |||||||
 | |||||||
1/2-1/4D
1/2-1/4D
 | |||
 |
D
D 25-55о
 |
В г
Мал. 3. Форми і розміри підпилу дерева:
а- підпил кутом вгору;
б- невірно виконаний підпил;
в – підпил кутом вниз;
г – підпил двома паралельними різами.
6. Пропилювання стовбура з обох боків в районі недопилу на глибину 1/10 діаметра на висоті основного різу (рекомендована операція). Виконується для того щоб дерево впало точніше. Не виконується у сухих, гнилих і дерев, пошкоджених пожежами.
7. Основний різ -це різ, який виконується з протилежної сторони від напрямку звалювання. Він повинен бути горизонтальним і проходити на 2-3 см вище від нижньої кромки підпилу.
 |  | ||||||
 |  | ||||||
| |||
 | |||
а б
 |  |  |  | ||||
 | |||
| |||
в г
 |
д ж
Мал. 4. Виконання основного різу
а- підпил виконаний кутом вгору;
б- підпил виконаний двома паралельними різами;
в – невірно виконаний основний різ, якщо основний різ виконаний нижче площини підпилу;
г – невірно виконаний основний різ, якщо основний різ проходить на одному рівні з підпилом;
д – підпил виконаний кутом вниз;
ж – невірно виконаний основний різ, якщо основний різ косий і проходить нижче підпилу.
Способи виконання основного різу:
- від периферії до недопилу:
- від недопилу до периферії. Використовується при звалюванні дерев з нахилом стовбура чи однобокістю крони:
- від недопилу до периферії та від периферії до недопилу. Використовують при звалюванні дерев з великим нахилом стовбура чи з великою однобокістю крони:
- від недопилу до недопилу. Використовується при звалюванні дерев діаметр яких перевищує 1 робочу довжину шини, але не перевищує 2 робочі довжини шини:
- від недопилу до недопилу з попереднім таранним пропилюванням центральної частини стовбура. Використовується при звалюванні дерев діаметр яких перевищує 2 робочі довжини шини та при звалюванні дерев при температурі повітря -200С і нижче з метою зняття внутрішньої напруги:
- комбінований. Використовують тоді, коли треба звалити дерево не в сторону природного нахилу стовбура і не в сторону однобокості крони:
Дві треті діаметра пропилюємо різом від недопилу до периферії. У різ, що утворився, вставляємо звалювальну лопатку або забиваємо дерев’яні чи синтетичні клини. Одну третю діаметра, що залишилась, пропилюємо зміщеним по висоті різом від периферії до недопилу.
При виконанні основного різу перепилюється не вся деревина. Частина не перепиляної деревини між підпилом і основним різом називається недопилом.
Функції недопилу:
1. Зменшує швидкість падіння дерева і дає можливість робітникам відійти від падаючого дерева;
2. Виступає в ролі шарніру, на якому прокручується стовбур і завдяки якому не зіскакує з пенька;
3. Запобігає зажиманню шини;
4. Регулює напрямок падіння.
Форми недопилу:
- недопил з паралельними кромками:
- трапецієвидний:
- трикутний:
Трикутна форма не допустима, тому що може зажати шину.
Величина недопилу залежить від діаметра і стану дерева:
| діаметр, см. | недопил, см. |
| до 12 | - |
| 13-20 | |
| 21-40 | |
| 41-60 | |
| 61 і більше |
У сухих, гнилих і дерев, пошкоджених пожежами величина недопилу збільшується на 2-3 см.
8. Задання напрямку падіння. Виконується помічником або звалювальником з допомогою звалювальної вилки, звалювальної лопатки, дерев’яних або синтетичних клинів. Звалювальна вилка має бути довжиною не менше 3 м.
9. Відхід від падаючого дерева. Відходити необхідно по шляхах відходів, боком, періодично дивлячись на дерево та під ноги. Забороняється відходити лицем або спиною до падаючого дерева. Ланцюг бензопили повинен бути загальмованим, а якщо гальма немає, то двигун має бути відрегульований так, щоб на холостих обертах ланцюг не прокручувався. До моменту падіння робітники повинні відійти від падаючого дерева на відстань не менше 5 м.
3. Оцінка якості виконання операцій звалювання дерева по пеньку. Висота пенька.
1. Якщо діаметр дерева більше 8 см, то в рівнинних умовах підпил і основний різ повинні бути горизонтальнимиі паралельними між собою;
2. Якщо діаметр дерева більше 8 см і воно знаходиться на схилі, то повинен бути підпил. На схилах кут між підпилом і площиною основного різу повинен становити 25-350 при звалюванні дерев редукторними бензопилами і 45-550 при звалюванні дерев безредукторними пилами.
Основний різ повинен бути горизонтальним.
3. Основний різ повинен проходити на 2-3 см. вище від нижньої кромки підпилу.
4. Глибина підпилу повинна становити від ¼ до ½ діаметра стовбура.
5. Недопил повинен бути з паралельними кромками або трапецієвидним.
6. Величина недопилу повинна відповідати нормативним значенням.
7. На пеньку не повинно бути:
однієї площини, якщо діаметр дерева більше 8 см. –
сколу –
вириву –
залису –
тарілкоподібного основного різу і підпилу –
8. Висота пня. Висота пня вимірюєтьсявід кореневої шийки до найвищої точки на пеньку. Коренева шийка – це місце переходу стовбура в кореневу систему.
Висота пня залежить від діаметра дерева:
| діаметр, см. | висота пня, см. |
| до 30 | до 10 |
| більше 30 | до 1/3 діаметра |
Винятки з правил. Пень може бути вищим у 2 випадках:
1. При звалюванні дерев на заболочених ділянках по льоду.
2. При звалюванні двійчаток з висотою розгалуження до 1 м. Кожен стовбур такої двійчатки звалюється окремо.
Завищення пеньків – лісопорушення.
Одиночне звалювання дерев.
Одиночне звалювання дерев д озволяється у таких випадках:
- якщо проводиться суцільна рубка;
- якщо дерева звалюються на вільне від лісу місце;
- якщо у звалювальника є звалювальна лопатка або не менше 2 синтетичних чи дерев’яних клинів;
- якщо за межами небезпечної зони працює інший робітник, який слідкує за роботою звалювальника;
- при відносно безпечних погодних умовах: при швидкості вітру не більше 4,5м/с (хитаються тонкі гілки і листя) та при швидкості вітру до 11 м/с, якщо напрямок звалювання співпадає з напрямком вітру (хитаються товсті стовбури дерев), а в гірських умовах до 8,5 м/с (хитаються тонкі стовбури дерев).
- години самостійного звалювання повинні щоденно встановлюватись керівником лісозаготівельних робіт (майстром).
Те м а 4. Розробка небезпечних дерев
1. Поняття про небезпечні дерева.
Небезпечними – називають ті дерева, які можуть впасти у будь-який момент і у будь-яку сторону. Це такі дерева: завислі, сухостійні, гнилі, пошкоджені пожежами, буреломні, вітровальні, з тріщинами.
Дата публикования: 2015-09-18; Прочитано: 3427 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
