Впливи на психіку людини і енергетичні напади

Кожна людина крім акту комунікації прагне до маніпуляції оточуючими. Жінка фарбує губи, робить зачіску, вдягається сексуально, що вплинути на колектив в якому вона працює, на чоловіка, щоб виглядати в кращому світлі. Чоловік або жінка, яка не дає ступити своїй половині самостійно жодного кроку. все жорстко контролює. Сусіди, сидячи на лавочці здійснюють вплив на нас, розпускаючи плітки. Людина не може діяти вільно, вона скована думкою: «Що скажуть люди!».

За останні роки розплодилося багато шахрайських мереж, які виманюють гроші в людей, впливаючи на їхню жадобу збагатитися, полюють на життєву енергію людей, яка виражається в грошовому еквіваленті, маніпулюючи ними. Ми живемо в світі маніпуляцій і повинні шукати засоби самооборони, щоб зберегти своє психічне і фізичне здоров’я, вижити, бо людина може пережити шок, депресію, потрясіння, може померти або покінчити життя самогубством.

Потрібно захищати свою індивідуальну особистість, а для цього потрібно знати прийоми маніпуляції. Над цими питаннями працювали спеціальні інститути. В нацистській Німеччині в кінці 30-х років, у США в Інституті аналізу пропаганди виділили і систематизували основні прийоми маніпуляції (15):

- «висміювання» – виголошуються і висміюються окремі риси характеру, елементи поведінки людини. Все це робиться постійно і переноситься на інші риси характеру і поведінки, формується негативний імідж людини;

- «присвоєння або навішування ярликів» – вибір образливих епітетів для позначення людини, події, виробляться емоційно-негативне ставлення оточуючих до жертви;

- «перенесення» або «трансфер» – непомітне, ненав’язливе розповсюдження негативної або позитивної інформації, формуються негативні або позитивні зв’язки конкретної людини з чимось або з кимось, що має значимість в очах оточуючих;

- «узагальнення» або «блискуча невизначеність» – заміна назви об’єкта (людини, події, явища, групи людей) більш загальним родовим іменем, що має позитивне емоційне забарвлення і стимулює добродушне ставлення оточуючих. Використовують слова свобода, мир, солідарність, справедливість, патріотизм, демократія тощо;

- «свої хлопці» або «гра в простонародність» - встановлення довірливих відносин з людьми на основі того, що той, що хоче встановити ці відносини, пропонує добрі ідеї, вислови, бо ніби то вони належать простому народу;

- «посилання на авторитети», «свідчення» - наведення висловів осіб, які користуються авторитетом, або тих, які викликають негативну реакцію. Завдяки цим висловам оцінюються судження, слова людей, події, ідеї і виражається їх осуд або схвалення;

- «загальний вагон» або «фургон з оркестром» - підбір таких фраз, висловів, суджень, які створюють враження, ніби так роблять усі. Наприклад: «Жодна людина, що добре мислить, не стане заперечувати, що...», «Всі нормальні люди розуміють, що...»;

- «перетасування» або «підтасування карт» - підносяться тільки позитивні або негативні факти і замовчуються протилежні (небажані);

- «метод негативних груп віднесення» - стверджується, що ці погляди, ця поведінка є єдино правильними. Люди, які поділяють ці погляди, або саме так поводяться, володіють цінностями, а всі інші не мають таких високих моральних якостей. Наприклад приналежність до певної секти, або до певної раси (Гітлер стверджував, що німці є людьми вищої раси);

- «мультиплікативність» (подрібнення) подачі інформації, вибірковість, високий темп подання інформації» - підбирають документи, тези, докази, твердження так, що люди сприймають їх як єдине ціле; людина не може встежити за швидкою мовою і не запам’ятовує, упускає посилання на деякі важливі положення;

- «повторення шаблонних фраз чи закликів» - до психіки групи людей, на яких збираються вплинути, пристосовують спеціально підібрані фрази, які мають вплив на уяву і почуття цих слухачів або читачів;

- «просування через медіаторі»в – вплив чинять через авторитетних людей та через засоби масової інформації, тобто через те або тих, кому або чому люди, на яких потрібно вплинути, повірять, або через якісь обставини не зможуть відмовити;

- «емоційне підлаштування» - формується настрій окремої людини або групи людей створенням певної емоційної ситуації і одночасно передається визначена інформація (тобто людина просить у вас щось або подає вам потрібну для неї інформацію тоді, коли створить у вас хороший настрій);

- «ініціювання інформаційної хвилі» -- відбувається у два етапи: І – у засобах масової інформації освітлюється необхідна інформація, залучення ЗМІ до коментування подій; ІІ – міжособистісне спілкування за допомогою організації відповідних обговорень, дискусій, оцінок, розповсюдження слухів. Наприклад розкручування «зірок» естради, створення іміджу для певної особи для виборів у органи влади – виборчі технології – це маніпулювання свідомістю виборців, в результаті чого обираємо не тих людей, які принесли б користь країні і суспільству. Люди, ніби знають це, і все одно дають себе ошукати, бо дуже тонко і уміло «грають» на їхніх почуттях, емоціях;

- «уявний вибір» - пропонують декілька різних поглядів на визначене питання, але так, щоб непомітно представити у найвигіднішому світлі ті, які хочуть, щоб вони були прийняті аудиторією (приклад виборів президента. Були запропоновані кандидатури невідомого нікому Л.Кучми і комуніста).

Одним із найпотужніших методів впливу на підсвідомість людини з метою маніпуляції нею є нейролінгвістичне програмування (НЛП).

Мозок програмують за допомогою слів, налаштовують людину на сприйняття визначеного виду інформації і маніпулюючи нею, створюють враження про зміну реальності. Реальність створюється у нашому мозку і він передає її в оточуючий світ. Людиною керують образи, які виникають з її минулого досвіду, а також створені уявно, зберігаються в підсвідомості. І зовнішній світ і підсвідомість підтримують зв’язок із свідомістю за допомого трьох основних систем образів, відчуттів і уявлень:

- аудіальної (слух);

- візуальної (зір);

- кінестетичної (мислення, відчуття, смак).

Мозок створює усвідомлення людиною життєвої ситуації. А реальність є віртуальна, створена кимось іншим та майстерно вкладена у мозок. Зміна картинок у мозку стає певною наркотичною залежністю людини. Людина хоче нових вражень, подій, новин, фільмів, пісень, музики. Пам’ятаєте, ще в давнину, натовп вимагав «хлеба и зрелищ». Людина настільки захоплюється тими ситуаціями, фільмами, співаками, що вона разом з ними проживає їхнє життя. Люди, які мають своїх «кумирів» - зірок естради. співаків, політиків, і акторів. збирають про них інформацію, стараються все про них знати, захоплюються ними, копіюють їх, тобто віддають їм найголовніше – увагу, те, через що виходить людська життєва енергія, життя (недаремно всі ці «зірки» так стараються привернути увагу глядачів і слухачів різноманітними методами, навіть найбезглуздішими плітками в засобах масової інформації).

Від того, на що людина спрямовує свою увагу, як формує свої енерго-інформаційні канали обміну, залежить її життєдіяльність.

Індивіди (тобто всі люди) поділяються на три групи:

- візуалістів (мислять переважно образами);

- аудіалістів (мислять переважно словами);

- кінестетиків (мислять переважно відчуттями).

Люди неточно розуміють один одного, якщо обмінюються інформацією в різних модульностях (системах уявлень). Щоб забезпечити довірливі, відверті відносини автоматично на підсвідомому рівні потрібно використовувати спільну модальність.

Для захисту від маніпуляцій під час отримання інформації потрібно дотримуватись таких порад:

- усвідомлюйте себе як цілісність, не розслабляйтесь і не напружуйтесь;

- будьте активними, не дозволяйте, щоб вас «вели»;

- відволікайтесь, не зосереджуйте, не фіксуйте увагу на якомусь одному предметі чи асоціації;

- не давайте можливості опоненту прищепити вам комплекс провини;

- не давайте однозначних відповідей «так», «ні», коли визначають вашу позицію, ваш тип мислення, психічні особливості, тобто «калібрують»;

- емоційне зображення і інтонація слів не повинні давати точної інформації про ваш стан, не показуйте наявно хід ваших думок;

- оцінюйте інформацію, думайте над отриманою інформацією;

- не сприймайте все «на віру», ставте під сумнів усі ідеї, які підкидає співрозмовник, ставте собі запитання;

- звертайте увагу на відчуття, асоціації, які переживаєте, стежте і аналізуйте всі зміни переконань, свідомості.

Під час комунікації люди не завжди правильно розуміють одне одного, бо інформація передається за допомогою слів, інтонації, жестів, міміки; виникають непорозуміння, сварки, скандали, як наслідок, стресові стани.

Забезпечення інформаційно-психологічної безпеки людини досягається умінням правильно розуміти не тільки слова, а й інтонацію, жести, міміку для уникнення непорозумінь, конфліктів і виявлення недостовірної інформації.

Отримання неправдивої інформації можна виявити за такими ознаками:

- очі (зіниці). Якщо людина хоче обдурити, в неї бігають очі. Але багато людей знають про це або інтуїтивно здогадуються і намагаються дивитись просто у вічі співрозмовнику, імітуючи чесний, щирий погляд. Треба придивитись до погляду співрозмовника і розпізнати цей неприродний пильний погляд. При брехні зіниці або сильно звужуються або розширюються. Сукупність цих ознак дає можливість визначити, чи співрозмовник говорить правду;

- голос. При брехні людина завжди трохи підвищує тон. Але, навіть, якщо це скривається, то обов’язково трохи міняється тембр голосу, бо брехня завжди вимагає психологічного напруження;

- руки/ноги. Заклавши ногу на ногу, брехун завжди похитує носком, бо внутрішня робота неминуча при брехні. Брехуни завжди стараються сховати великі пальці рук, бо з них іде енергетичний викид. В давнину купці, обдурюючи покупців, заклавши пальці у прорізи або кишені жилета, виходили назустріч з чарівною усмішкою. Між іншим, Ленін завжди закладав пальці за жилетку.

Поради Чарльза Маккоя для захисту від прийняття неправильного рішення:

- сприймайте інформацію розумно;

- ставте запитання під час дискусії;

- складіть чітку картину про реальність;

- перепровірте своє сприйняття;

- зосередьтесь на ключових фактах;

- думайте не поспішаючи;

- не розривайте єдність загального і часткового;

- споглядайте;

- спочатку осягніть, потім аналізуйте(вивчіть ситуацію, а потім аналізуйте її);

- перш, ніж діяти зосередьтесь на оцінці фактів;

- контролюйте якість свого мислення:

- чіткість,

- точність,

- ширина,

- здоровий глузд,

- добросовісність;

- думайте системно;

- прислухайтеся до свого внутрішнього голосу;

- намагайтесь відрізнити справжню інтуїцію від несправжньої;

- почніть з того, що знаєте точно;

- поєднайте все разом;

- зважте всі «за» і «проти»;

- оцініть свої шанси;

- виробляйте сувору послідовність дій;

- використовуйте свою уяву;

- відійдіть від шаблону;

- підійдіть до проблеми творчо;

- враховуйте, що думають і відчувають інші;

- виявляйте мотиви, які приховуються за думками, почуттями і діями інших людей;

- думайте, як інші інтерпретують ваші слова. дії;

- думайте про наслідки;

- думайте про неможливе;

- думайте про неочікуване;

- вітайте і цініть сувору критику.

Особливо болючими є конфлікти, якщо сторони не мають елементарних психологічних знань і нехтують мистецтвом спілкування.

Ще давні мудреці говорили, що мудріший не той, хто має рацію, а той, який розуміє, коли треба перестати сперечатися, щоб не допустити розростання конфлікту. Можливо ваші бабусі, дідусі, мами також говорили вам при виникненні якоїсь сварки: «Будь мудріша, зупинись».